Розділ 30. Акра
Едгар дивився на Мілдред, дівчина стояла на березі. Її ноги омивала морська вода. Дівчина вичікувально глянула на хлопця.
-для чого ти мене кликав, сюди, а зараз мовчиш. І тільки глядиш на мене?- запитала вона закопиливши губи.
-я кохаю тебе, Мілдред.- сказав лицар. -ти була поруч і дбала про мене. Коли Я тебе зустрів, то відчув, що життя без тебе буде позбавлене сенсу.-
Мілдред стояла тремтячи. Невже збуваються її найсміливіші мрії. Невже вона почула зізнання на яке. Так довго чекала?
Їхні прогулянки з Едгаром уночі попід місяцем. Розмови та спільне мовчання.
-я. Я. Я теж тебе кохаю, Едгаре, - проказала дівчина, і їхні вуста злилися у палкому поцілунку.
***
Беренгарія останнім часом почувала себе погано. Її нудило, боліла та крутилася голова.
Бу лагідний вечір. Беренгарія прийшла з вінчання Мілдред та Едгара. Дівчина стояла лагідно усміхаючись. Едгар стояв у кольчузі, як і личить лицарю.
Наступного дня Беренгарія прокинулася від болю в животі. Вона втратила свідомість.
Річарда не було, бо він був у Яффі. Джованна сиділа поруч з покоєм зовиці і молилася.
З покою вийшов лікар і скрушно похитав головою. -На жаль її величність втратила дитину.
-Як це так?- Очі Сицилійської королеви сповнилися слізьми.
-На жаль.- Сказав він і пішов.
***
Мілдред тим часом опорядковувала їхній невеликий дім з Едгаром. Звісно чоловіка не було, але уява як вони будуть жити разом дарувала їй блаженні хвилини спокою.Беренгарія важко переносила втрату дитини. Вона не писала Річарду. А з Джованною так само не хотіла розмовляти.
Після того їхні стосунки з Річардом погіршали. Її величність не хотіла навіть пускати його до своєї спальні. Вона ображалася на нього, бо він не хотів як їй здавалося приїхати до неї, коли вона страждала.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!