Мечі та хрести

Кетрін вийшла з покою. Жінка зупинилася коло стіни. Вона не розуміла, що це за дівчина? Чому вона тут?

Жінка рушила до своєї з чоловіком кімнати. Він їй все розкаже.

Вона переступила поріг кімнати. Її чоловік сидів у кріслі замислено глядячи в камін. Його руки розслаблено лежали на підлокітниках крісла.

-Тобі певно цікаво, що це за дівчина? Правда, Кетрін?- Спокійно запитав лицар.

-Як ти знаєш, що це я прийшла?-

-У тебе тихі кроки.- Пояснив чоловік. -Я завжди знаю, що це йдеш ти. То тобі цікаво?-

-Так. Звісно. Розкажи мені хто це? І чому ти не на коронації?-

-Це довга історія.- Почав Роберд. -Ми вже виїздили з міста як тут кінь королеви зламав ногу. Щоб не чекати на вулиці вона зайшла до таверни. А там цю дівчину її тітка звинуватила у тому, що вона злодійка. І королева вирішила використати цю ситуацію на користь короля.-

-А як?- Не зрозуміла Кетрін. -Для чого їй Мілдред?-

-Король має обрати їй покарання. Тай узагалі вирішити чи винна вона?- Пояснив чоловік.

-Я не думаю, що вона може таке зробити.- Одразуш озвалася Кетрін. -Це неможливо. Я майже її не знаю, але у неї такий погляд. Та й для чого їй було брати ті гроші, якщо вона знала, що про це дізнаються.- Кетрін стала ходити кімнатою.

Роберд витріщався на свою дружину. Він не думав, що ця історія викличе в неї такі емоції. -Чому ти так зацікавилася цією справою?- Запитав чоловік.

-Не хочу, щоб невинна дівчина постраждала.- Пояснила Кетрін. -Мені шкода її, бо вона взагалі не має стосунку до палацу.-

***

Тим часом Мілдред лежала на ложі і в її голові сновигали думки. Дівчина тремтіла на саму думку, що король їй не повірить. Вона не знала, що роблять з крадіями? Та їй і не хотілося знати.

Але, якщо тітка переконає чоловіка в тому що це саме вона забрала гроші зі скрині...

-Господи, допоможи мені.- Прошепотіла дівчина. -Ти знаєш, що я нічого не робила.-

Дівчина перевернулася на інший бік. Їй не спалося, хоч вона й лежала на її думку у розкішній постелі. Чисті простирадла лежали на сіні, а поверх них були постелені хутра. Тут було так м'яко. Не так як у її кімнатці. Дівчина подумала з іронічною посмішкою, що поспить у розкішному ліжку перед тим як отримає покарання за злочин якого не скоювала.

От би була жива її мама. Дівчина не пам'ятала її. Тай хіба могла? Жінка померла ще коли Мілдред була немовлям. Тітка розповідала, що вона була дуже красивою й доброю. Розповідала, що її батько так само помер.

Тітка замінила їй матір. Але так було тільки до її смерті. Вона так само захистила б її.

А зараз. На кого їй сподіватися? Хто їй допоможе?