Про тих авторів, які залишаться в історії
З українського самвидаву нащадки будуть швидше читати тексти КОЛИШНІХ умовних "аркушівців", а творчість письменників умовної рожевої платформи та подібних за (невеликим виключенням) кануть в Лету.
Це не образа, не заздрість, не мрії. Це констатація реальності.
І хоч зараз навпаки: комерційний та читацький інтерес на інших платформах вищий - але це не має значення. З часом тимчасова яскрава позлітка спаде і залишаться зовсім інші твори.
Обґрунтування дуже просте:
Секс, наркотики й рок-н-рол - завжди будуть збирати юрби читачів. Базові інстинкти, що приваблюють всіх. Швидкий "фастфуд", що дає яскравий смак й ілюзію тимчасової ситості - ніколи не зможе заповнити внутрішню порожнечу.
Лише ідеалісти (яких багато на Аркуші) можуть створювати книги, які будуть перечитувати. Ідеї можуть бути різні: від вищості білої раси та патріархату - до феміністично- лгбтешного домінування. Від фанатичної релігійності до інтелектуального атеїзму. Це не має значення. Має сенс лише те, що людина живе на більш вищому рівні, чим тілесний. На рівні ідеалів, слова та духа. І через це здатна творити тексти, які смакують, і з часом, як добре вино, ставатимуть все краще.
P. S. "Ідейні" твори - не означає, що там не має "сексу, наркотиків і рок-н-ролу". Їх там може бути достобіса. Але це лише інструмент автора, для передачі своєї ідеї.
P. S. S. Стосовно самого Аркушу, як ресурсу - то тут мені бракує оптимізму.
Якщо засновники не реформують ресурс - перетворивши або на КОМЕРЦІЙНУ ПЛАТФОРМУ з ЖОРСТКИМИ, АЛЕ ЧІТКИМИ ЗАКОНОМИ (більш досяжний), або дійсно ВІДКРИТУ, ПРОЗОРУ, З ОДНАКОВИМИ ПРАВИЛАМИ ДЛЯ ГРИ, НЕЗАЛЕЖНИМИ,НЕУПЕРЕДЖЕНИМИ АДМІНАМИ-АРБІТРАМИ ( що вкрай малоймовірно, через складність) - то він поступово перетвориться на закритий декадентський клуб, який не впливатиме суттєво на рух самвидаву.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!