Зміст
  • Про дискусії, суперечки та здатність до діалогу.
  • Смерть мистецтва або присмерк Європи.
  • Сучасна культура одержима пошуком «токсичності».
  • Про карму, інтелектуалізм та письменство.
  • Про бажання стати успішним.
  • Асиметрія очікувань.
  • Андрій Сідерський - майстер йоги, письменник, перекладач.
  • Коли в нас зникає майбутнє.
  • Нудьга або коли нічого не радує.
  • Питання ШІ, як війна світоглядів.
  • Про безумовну любов та ігри в Бога.
  • Андрій Сідерський. Третє відкриття сили. Цитати.
  • Пам'ятка для тих, хто мріє "видати свій рукопис".
  • Про коментарі до наших текстів.
  • Про причини та наслідки...
  • Бійтеся сентиментальних людей.
  • Свої та чужі.
  • Про "справжніх" чоловіків". Чоловічий погляд.
  • Як навчитися писати "живих" різнопланових персонажів.
  • Народження письменника.
  • Розлюднення.
  • Щастя супроти задоволення.
  • Дистанція в стосунках, як інструмент.
  • Де віднайти загублене натхення?
  • Нове середньовіччя.
  • Про етикет та патріотизм.
  • Якщо вами ніхто не маніпулює - вітаю. Ви в руках професіоналів.
  • Темрява майбутнього.
  • Про кумирів і пам'ятники.
  • Безумовний оптимізм, або чому все буде врешті-решт добре...
  • Песимістичний реалізм.
  • Про тих авторів, які залишаться в історії
  • Без свободи патріотизм неможливий.
  • Чому гинуть держави.
  • Як зруйнувати своє життя і стати нещасним.
  • Прощення.
  • Смирення.
  • Про вибачення.
  • Мозок і свобода.
  • Мислення - це завжди ризик образити когось.
  • Тиранія безструктурності. Або памятка всім, хто вступає в будь-яку групу чи спільноту.
  • Аналітичний портрет людини, яка може досягнути успіху.
  • Чек лист на зрілість.
  • неМудрий нарід.
  • Невігластво "знаючих".
  • Де тут прірва для вільних людей?
  • Чому ви, навряд чи, зустрінете об'єктивного критика. Філософське.
  • Каяття - принцип абсолютної свободи чи ознака раба?
  • Релігія і Свобода
  • Шива сказав.
  • Про силу Слова.
  • Чому Бог любить атеїстів.
  • Про заздрощі до чужого успіху.
  • Про "живі" та "мертві" тексти.
  • Про Франкенштейна.
  • Чому успішному блогеру важко стати успішним письменником?
  • Про пісочні замки на березі моря.
  • Стосунки, незалежність, звільнення...
  • Про природу руйнівних потягів.
  • Матерія — словник ДУХУ.
  • Про "справжню" літературу.
  • Коли нас просять про "чесну" критику.
  • Неуважність у стосунках.
  • Успіх письменника і нішкама-карма
  • Пристрасть.
  • Наука, як релігія.
  • Прощення.

    Коли учень Цзи Лу запитав філософа, з чого той почав би управління державою, Конфуцій відповів:

    Необхідно почати з виправлення імен... Тому благородний чоловік, даючи імена, повинен вимовляти їх так, щоб вони мали справжнє значення, а здійснюючи вчинки — робити їх так, щоб вони відповідали словам».

    діалог з трактату «Лунь Юй» (Глава 13, «Цзи Лу»).

    Слово - ПРОЩЕННЯ - більшість людей розуміють неправильно. Їм здається, що це - про уникнення відповідальності, про непокарання зла, легковажна, сентиментальна емоція.

    Вони не здатні вмістити, що ПРОЩЕННЯ - це не про уникнення відповідальності. Прощати - не означає толерувати злочинні дії. Можна простити - і одночасно винести смертний вирок "прощеному".

    ПРОЩЕННЯ - це дія, яка не направлена зовні. ПРОЩЕННЯ перш за все потрібно мені. Щоб позбавитися від деструктивної ненависті, яка виїдає мене. Темна емоція, яка повільно відбирає мої сили та вбиває зсередини.

    Якщо ми прощаємо когось - ми просто звільняємося від цієї одержимості та хвороби, і здатні діяти холодно і раціонально.

    Хірургу не потрібно ненавидіти пухлину - він просто робить свою роботу.

    Воїн прощає - і з холодним серцем знищує ворога.

    Один з моїх знайомих - колишній монах - а тепер снайпер морської піхоти (відмічений нагородами) - коли його запитали: чи ти ненавидиш москалів? :

    Відповів:

    - Ні. Ненависті немає. Я просто виконую своє служіння Богу. Забираю сміття з його вівтаря.

    «Я б збожеволів від несправедливості цього світу, якби не знав, що останнє слово залишиться за Господом Богом». афонський старець Паісій Святогорець.

    З релігійними людьми зрозуміло. Але що робити людині, яка дотримується матеріалістичного світогляду?Для якої віра в надприродне - недостатній аргумент?

    Можна звернутися до історичного чи життєвого досвіду:

    Історія доводить, що агресор, завжди, кінець кінцем зазнає поразки, або прямої або внутрішньої.

    Людина. яка чинить несправедливо: рано чи пізно отримує зворотні наслідки: чи то соціальне відчуження, серйозні захворювання або трагічну долю нащадків.

    Якщо я дозволяю ненависті керувати моїми рішеннями, то ворог уже частково переміг. Він визначає не лише мої дії, а й мій внутрішній стан.

    Прощення не скасовує справедливості. Воно лише повертає мені свободу діяти не під владою люті, а під владою розуму.

    ПРОЩЕННЯ - ЦЕ НЕ СЕНТИМЕНТАЛЬНА СЛАБКІСТЬ І ТОЛЕРУВАННЯ ЗЛА. ЦЕ ПРОСТО ТВЕРЕЗИЙ ПОГЛЯД НА ДІЙСНІСТЬ - Я НЕ ДАМ ДЕСТРУКТИВНИМ ЕМОЦІЯМ ЗРУЙНУВАТИ ТА ЗАСЛІПИТИ МЕНЕ.

    Я БУДУ РОБИТИ ТЕ, ЩО ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ КЕРУЮЧИСЬ ЯСНИМ РОЗУМОМ, ЗАКОНОМ ТА ВЛАСНИМИ МОРАЛЬНИМИ ПРИНЦИПАМИ

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.