Про "живі" та "мертві" тексти.
Для того, щоб бути автором, якого читають не обов'язково писати геніальні тексти. Насправді генії в царині літератури трапляються доволі нечасто. Залишимо осторонь цих людей, наділених Богом рідкісним даром: літературним талантом, здатністю запалювати серця та фанатичною відданістю справі.
Поговоримо про звичайних письменників. Якщо тверезо подивитися, то багато авторів бестселерів, не є літературними геніями. Відставимо в сторону комерційну частину, маркетинг, планування та грамотну стратегію - це теж важливо. Залишимо лише творчу частину.
Новачків цікаво читати: вони ще не потрапили в тенета правил, словесних конструкцій, обмежень, очікувань та бажання сподобатися публіці. Вони пишуть, те що в них в серці. Їхні тексти "дихають" життям та свіжістю, хоч і мають серйозні вади пов'язані з недосконалим володінням засобами письменницької майстерності..
Рука пише те, що шепоче серце. Хуліо Кортасар
Досвідчені письменники, що оминули мацаки чудовиська Сцилли ( недосконалості текстів), дуже часто потрапляють в пащу Харибди ( неживий текст) з якої дуже часто не має вороття.
Всі письменники починають, як читачі, не як творці високомовних висловлювань, але потім про це забувають собі ж таки на шкоду. Джозеф О"Коннор.
Коли письменник з творця стає ремісником - його тексти втрачають життя. Стають прісними та нудними.
Зовні ці твори можуть бути бездоганними з літературної точки зору. Написані якісно та милувати око. Але не залишати жодного посмаку. Не чіпати серце. Не торкнути навіть маленької струнки в нашій душі. Мертва матерія не може викликати у нас жодного відчуття крім огиди та роздратування.
Саме тому, я не остерігаюся засилля творів ШІ. Мертві бездоганні тексти машинних алгоритмів ніколи не замінять живе та недосконале спілкування. Живий текст живої людини з її болем, надіями та мріями - завжди буде цікавіший, адже ми дотикаємося до її душі - цієї частинки вічності - вічно юної, вічно нової, вічно таємничої.
Вдосконалюйте письменницьку майстерність та хай вона не стане на заваді пориву вашої душі, а лише крилами, які будуть підіймати високо в небеса. Туди вгору - до Прекрасної Реальності, до якої ми всі прагнемо і якої врешті-решт досягнемо.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!