Пристрасть.
Між любов'ю та пристрастю тонка межа. Але її можна визначити доволі точно
ПРИСТРАСТЬ - це коли інший/а для тебе НАРКОТИК, а не ОСОБИСТІСТЬ. Тебе не цікавить його/її внутрішній світ, справжня природа чи біль. Це просто біологічний чи естетичний механізм для генерування мого блаженства. Ми «споживаємо» іншого так само, як гурман живиться вишуканою стравою. І коли "страва" зникає, гурман плаче не за нею, а за своїм задоволенням.
І рано чи пізно інший/інша це зрозуміє, що ми прив'язані не до її/його душі, а до «сенсорного сп'яніння». Саме тому в пристрасті не має місця для справжньої відданості. Чому людина має бути вірною тому, хто просто "випиває" її ? Тому, хто любить власну насолоду від неї, а не її саму?
Саме тому вона може піти не зрадивши при цьому жодної «любові». Бо цієї любові ,як такої там від початку не було. Була лише експлуатація...
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!
Mona Castelvanis
Герман Харрінгтон