ІІ. ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ. 2.5. Організаційні форми виховної роботи
Виховна робота з дітьми шкільного віку буває позакласною (у позаурочний час, здійснюють вчителі та інші фахівці школи) та позашкільною (здійснюють працівники позашкільних закладів для дітей та юнацтва).
Ми з вами вже встигли поговорити про чимало педагогічних категорій які стосуються теорії виховання: закономірності, принципи, правила, мета, цілі, зміст, методи, прийоми, засоби. Форма – ще один термін того ж ряду. Умовно його значення можна пояснити словом «обгортка». У форму «загортаються» усі ті принципи, правила, цілі, зміст, методи, прийоми і засоби, які мають значення для виховного процесу в конкретний момент.
Форми виховної роботи – це ці умови, в яких реалізується її зміст. Їх розмаїття створює труднощі у їх класифікації, тому єдиної немає. Найпростіше класифікувати форми виховної роботи залежно від кількості учасників (за об’єктом впливу):
1) індивідуальні – 1 вихователь і 1 вихованець (переважно все крутиться навколо того, що цікавить обох, наприклад, читання художньої літератури, колекціонування, нумізматика, гра на музичних інструментах, філателія, вишивання, малювання);
2) групові – 1 вихователь і більше, ніж 1 вихованець (кількість учнів може бути різною, основне – відсутність глядачів, сюди належать гуртки, екскурсії, походи, класні години);
3) масові – кількість вихователів та вихованців не регламентована, глядачі є обов’язково (тематичні вечори, вечори питань і відповідей, конференції, тижні з різних предметів, зустрічі з видатними людьми, огляди, конкурси, олімпіади, фестивалі, виставки стінної преси тощо).
Майте на увазі: нові форми виховної роботи, зокрема, масові з’являються чи не кожного дня. Можливо, ви теж вигадаєте щось?
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!