Зміст
  • Website «УЧИТЬОЛКИ». ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ
  • ТАКИ ПЕРЕДМОВА!
  • І. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ. 1.1. Педагогіка – наука про виховання людини
  • І. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ. 1.2. Розвиток, формування, соціалізація і виховання особистості
  • І. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ. 1.3. Мета виховання
  • І. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ. 1.4. Педагогічний процес
  • ІІ. ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ. 2. 1. Процес виховання. Принципи виховання
  • ІІ. ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ. 2.2. Зміст процесу виховання
  • ІІ. ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ. 2.3. Методи і прийоми виховного впливу на особистість
  • ІІ. ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ. 2.4. Виховання особистості в колективі
  • ІІ. ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ. 2.5. Організаційні форми виховної роботи
  • ІІ. ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ. 2.6. Взаємодія соціальних інститутів у вихованні дітей
  • ІІ. ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ. 2.7. Класний керівник у сучасній школі
  • ІІІ. ДИДАКТИКА. 3.1. Предмет і завдання дидактики
  • ІІІ. ДИДАКТИКА. 3.2. Закономірності і принципи навчання
  • ІІІ. ДИДАКТИКА. 3.3. Зміст освіти в національній школі
  • ІІІ. ДИДАКТИКА. 3.4. Методи навчання
  • ІІІ. ДИДАКТИКА. 3.5. Форми організації навчання
  • ІІІ. ДИДАКТИКА. 3.6. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів
  • ІІІ. ДИДАКТИКА. 3.7. Технології навчання
  • IV. ОСНОВИ ШКОЛОЗНАВСТВА. 4.1. Система освіти в Україні. Управління системою загальної середньої освіти
  • IV. ОСНОВИ ШКОЛОЗНАВСТВА. 4.2. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів
  • ЛІТЕРАТУРА???
  • СТАТИ БОГОМ
  • ІІІ. ДИДАКТИКА. 3.5. Форми організації навчання

    Отож, форма організації навчання – «обгортка» навчального процесу, «зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя й учнів, що здійснюється у встановленому порядку і в певному режимі».

    Звісно, впродовж історичного розвитку людство придумало чимало форм і цілих систем навчання (поєднання мети принципів, змісту, методів, форм, засобів). Назву лише «наймолодші»: індивідуально-групова (середньовіччя), класно-урочна (виникла в XVI-XVII ст.), взаємного навчання (белл-ланкастерська, XVIIІ ст.), індивідуалізованого навчання (дальтон-план, ХХ ст.), лабораторно-бригадне навчання ( 20-ті р. ХХ ст., радянська школа), «план Трампа» (США, ХХ ст.), навчання методом проектів (ХХ ст.). Не хвилюйтеся, далі назв ми не підемо, бо не закінчимо й за рік. А захочете знати більше – «Googl» з вами!

    Яка ж система навчання найпопулярніша сьогодні?

    Звічно, класно-урочна! Та сама, яку застосували вперше у братських школах України та Білорусі, А Ян Амос Коменський описав у знаковій «Великій дидактиці» (1632 р.). Звісно, за майже 400 років функціонування вона істотно модернізувалася, але суть не змінилася: клас (група учнів постійного складу, приблизно однакового віку та рівня підготовки) керівна роль учителя, чітка організаційна структура, раціональне використання часу, застосування різних методів і прийомів навчання.

    І знаєте, що парадоксально? Не один рік говорять про вади класно-урочної системи (орієнтація на «середнього» учня, обмежені можливості у здійсненні індивідуальної роботи, наслідувальний характер навчальної діяльності учнів), але нічого оптимальнішого досі не придумано.

    Таким чином, класно-урочна система навчання зараз панує в українських школах і головною формою організації навчання є урок. Це «форма організації навчання, за якої заняття проводить учитель з групою учнів постійного складу, одного віку й рівня підготовки впродовж певного часу й відповідно до розкладу». Оскільки один урок не схожий на інші, навіть у того самого вчителя, постало питання їхньої класифікації. І педагоги виділили шість типів уроків за дидактичною (навчальною) метою:

    1) уроки оволодіння новими знаннями (учитель ділиться інформацією);

    2) уроки формування і вдосконалення вмінь і навичок (учні вчаться виконувати певні дії);

    3) уроки узагальнення і систематизації знань (коли потрібно підсумувати велику кількість матеріалу);

    4) уроки комплексного застосування знань, умінь і навичок (діти поєднують окремі дії в діяльність);

    5) уроки перевірки і корекції знань, умінь і навичок (контрольні роботи, куди ж без них);

    6) комбіновані уроки (найпоширеніші, 80 % навчального часу, по трішки всього).

    Кожен урок має макроструктуру (послідовність етапів) і мікроструктуру (методи, прийоми і засоби навчання, які використовуються на кожному етапі). Звісно, макроструктури уроків одного і того ж типу схожі (деякі етапи можуть мінятися місцями).

    Є іще нестандартні уроки, там учитель має повне моральне право творити все, що забажає і поєднувати кілька форм організації навчання в одну.

    Окрім уроків, існують ще й інші форми організації навчання:

    1. Лекції – «усний виклад предмета вчителем, навчальні заняття, призначені для засвоєння теоретичного матеріалу» (застосовуються виключно в старших класах);

    2. Семінарські заняття – «використовують в старших класах після вивчення основних розділів програми з метою осмислення й систематизації знань, формування в учнів уміння самостійно їх здобувати» (заняття, на якому заслуховуються й обговорюються доповіді учнів);

    3. Практикум – «забезпечують самостійне виконання учнями практичних і лабораторних робіт і застосування засвоєних раніше знань, умінь і навичок» (використовують після вивчення великих розділів навчального курсу або в кінці навчального року);

    4. Факультативи – «основними завданнями є поглиблення знань учнів старших класів з окремих предметів, розвиток їх пізнавальних інтересів і творчих здібностей, підготовка до свідомого вибору професії, до майбутньої праці в тій чи іншій галузі виробництва, культури і мистецтва» (дуже важливо те, що на факультативи ходять виключно за бажанням – якщо, звісно, вчитель не ставить питання руба);

    5. Навчальна екскурсія – «проведення навчального заняття в умовах виробництва, природи, музею з метою спостереження і вивчення учнями різних об’єктів, явищ дійсності, їх взаємозв’язків і взаємозалежностей» (теж популярна серед дітей; не забудьте, що існує ще й екскурсія як форма виховної роботи);

    6. Індивідуальні і групові консультації – «проводять з метою допомогти учням подолати прогалини в знаннях і попередити відставання в учінні, або поглиблено вивчити предмет» (вони відбуваються в позаурочний час як із однією дитиною, так і з кількома одночасно);

    7. Домашня навчальна робота учнів – «доповнює їх урочну роботу і відрізняється більшою самостійністю та відсутністю безпосереднього керівництва з боку вчителя» (необхідна для формування навичок самоосвіти).

    Так само, як педагоги минулого шукали ідеальний метод навчання, вчителі теперішнього намагаються виявити ідеальну його форму. Описано (погортайте методичні часописи) безліч нестандартних уроків, занять. Є прихильники «традицій» та «новаторства» у роботі школи. Мабуть, це потрібно, щоб ми з вами відчули себе не ремісниками, а творцями. Разом з тим, щодня у класах чекають діти, які потребують перш за все людського ставлення і навичок самоосвіти. А решта вони опанують самі, якщо буде потрібно. Розвивайтеся разом!

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.