Зміст
  • Website «УЧИТЬОЛКИ». ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ
  • ТАКИ ПЕРЕДМОВА!
  • І. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ. 1.1. Педагогіка – наука про виховання людини
  • І. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ. 1.2. Розвиток, формування, соціалізація і виховання особистості
  • І. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ. 1.3. Мета виховання
  • І. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ. 1.4. Педагогічний процес
  • ІІ. ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ. 2. 1. Процес виховання. Принципи виховання
  • ІІ. ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ. 2.2. Зміст процесу виховання
  • ІІ. ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ. 2.3. Методи і прийоми виховного впливу на особистість
  • ІІ. ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ. 2.4. Виховання особистості в колективі
  • ІІ. ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ. 2.5. Організаційні форми виховної роботи
  • ІІ. ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ. 2.6. Взаємодія соціальних інститутів у вихованні дітей
  • ІІ. ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ. 2.7. Класний керівник у сучасній школі
  • ІІІ. ДИДАКТИКА. 3.1. Предмет і завдання дидактики
  • ІІІ. ДИДАКТИКА. 3.2. Закономірності і принципи навчання
  • ІІІ. ДИДАКТИКА. 3.3. Зміст освіти в національній школі
  • ІІІ. ДИДАКТИКА. 3.4. Методи навчання
  • ІІІ. ДИДАКТИКА. 3.5. Форми організації навчання
  • ІІІ. ДИДАКТИКА. 3.6. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів
  • ІІІ. ДИДАКТИКА. 3.7. Технології навчання
  • IV. ОСНОВИ ШКОЛОЗНАВСТВА. 4.1. Система освіти в Україні. Управління системою загальної середньої освіти
  • IV. ОСНОВИ ШКОЛОЗНАВСТВА. 4.2. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів
  • ЛІТЕРАТУРА???
  • СТАТИ БОГОМ
  • ІІ. ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ. 2.7. Класний керівник у сучасній школі

    Класний керівник – це вчитель, який викладає свій предмет у класі, але, крім того, керує навчально-виховною роботою в ньому. Він повинен добре вивчити умови життя школярів, їхні інтереси, запити та індивідуальні особливості, мати тісний контакт з батьками, домагатися єдності педагогічних вимог з боку школи й родини.

    Особливістю роботи класного керівника є те, що це праця з підвищеною моральною відповідальністю. Бідолашний вчитель повинен думати і про здоров'я та життя дітей, і про матеріальні цінності (те, що є в класі), його робочий день ненормований. Що, вже страшно? Не дивно! Але найгірше не це. Вважається, що обов'язкова умова – любов до дітей. Ні, якщо ви взагалі не терпите неповнолітніх, вам у школу не можна. Але як бути у випадку, коли дітей ви любите… А проблема виникає з конкретними дівчатками/хлопчиками, з кимось одним? Ну не подобається вам ця дитина, і все!

    Найважливіше – не наживайте непотрібних комплексів неповноцінності. Перфекціонізм ще нікого до добра не доводив.

    Знаєте, є такий анекдот.

    Одному вірянину все життя ні в чому не щастило. Одного разу він прийшов у храм і почав гаряче молитися: «Мій Боже, я виконую усі приписи, щиро шаную Тебе, чому ж буття моє таке безпросвітне?» Довго повторював ці слова, нарешті почув голос із неба: «Ну не подобаєшся ти мені!»

    До чого я веду?

    Учитель – не Бог. А звичайна людина просто психічно не здатна возлюбити геть усіх, хто її оточує, однаково. Тому не вишукуйте в собі зайвих недоліків. Спробуйте більше дізнатися про «проблемного» вихованця, поспілкуватися з його близькими (особливо друзями), знайти якісь точки дотику поза школою.

    Набагато важливіше, щоб ви не виділили серед дітей кількох улюбленців, яким «усе можна».

    Класний керівник відповідає за оформлення та ведення цілої низки документів:

    1) класного журналу;

    2) особових справ учнів класу;

    3) характеристик школярів;

    4) табелів успішності та відвідування занять учнями;

    5) плану виховної роботи;

    6) матеріалів виховних годин;

    7) розробок, сценаріїв виховних заходів;

    8) щоденника психолого-педагогічних спостережень за учнями, індивідуальної роботи з ними;

    9) протоколів батьківських зборів;

    10) літопису чи фотоальбому класу;

    11) щоденника учня.

    Тільки не лякайтеся! На практиці вам зовсім нечасто доведеться безпросвітно писати. Звісно, з журналом, табелями, характеристиками щоденниками і планом виховної роботи треба бути уважним. А от все решта цілком можна скинути на помічників (окремих батьків, дітей, чи взяти в когось готове).

    Зрештою, навіть найважливіші документи, з якими вам доведеться мати справу, хтось уже колись заповнював. Відповідно, доречно буде не трястися в куточку, а налагодити стосунки з якоюсь адекватною колегою і попросити зразки.

    Звісно, навіть маючи не найдружніші стосунки з окремими вчителями-предметниками, ви повинні цікавитися в них як успіхи у «ваших» дітей.

    Свій клас завжди потрібно відстоювати! Напартачили − будуть відповідати, перед вами, батьками. Але самі завжди будьте готові захистити їх.

    Що стосується взаємин із батьками, то форми роботи тут теж можна поділити на індивідуальні (консультації в школі або при відвідуванні учителем сім'ї учня), групові (консультації з батьками зі схожих родин; батьківський комітет класу) та масові (класні й загальні батьківські збори, конференції з обміну досвідом сімейного виховання; дні відкритих дверей; усні журнали; вечори запитань та відповідей; відкриті уроки для батьків).

    Отож, підіб’ємо підсумки.

    Вам вперше дають клас. З чого почати?

    1. Зібрати інформацію. Найперше — переглянути класні журнали і особисті справи дітей. Постарайтеся хоч трохи запам'ятати імена-прізвища і місця роботи батьків.

    2. «Допит свідків». Ви можете поспілкуватися з першою вчителькою дітей, шкільним психологом, бібліотекарем, всіма іншими, хто вже стикався із «вашими» школярами.

    3. Знайомство з батьками, за потреби − їхнє анкетування, збір інформації. Вибори батьківського комітету.

    4. Знайомство з дітьми. Знову-таки, анкетування, вибори активу класу, доручення.

    5. Зараз не прийнято відвідувати учнів удома, але можете роздати порожні аркуші і попросити, щоб вони поговорили з батьками і, якщо ті не проти вашого візиту, написали про це.

    6. Індивідуальні бесіди з кожним школярем, виявлення ідеалів, складання карти інтересів.

    7. Планування власної виховної роботи.

    Це можна зробити (дуже бажано!) до початку першої чверті. А чим займатися далі?

    Щодня: з’ясовувати причини відсутності учнів на заняттях, фіксувати пропуски у класному журналі; проводити бесіди з учнями, що запізнюються; організовувати чергування у класі; стежити за зовнішнім виглядом дітей та їхнім харчуванням.

    Не ігноруйте жодної тези із вищенаведених! Передбачається, що за дітей відповідаєте саме ви, тому перебуваєте у школі стільки часу, скільки «ваш» клас. Подбайте, щоб була можливість у разі непередбачених ситуацій негайно зв'язатися з батьками.

    Щотижня: проводити виховні години; перевіряти щоденники (і підписувати); готувати і проводити заходи у класі за планом роботи; контролювати виконання доручень; спілкуватися з батьками та вчителями-предметниками, щоб можна було вчасно виявляти проблеми; контролювати наявність довідок про хворобу учнів класу.

    Щомісяця: проводити класні збори; проводити індивідуальні бесіди з учнями та батьками (за потребою); з'ясовувати у дітей куди б вони хотіли піти, чим займатися (екскурсії, поїздки); проводити бесіди з безпеки життєдіяльності; відвідувати школярів удома (попередньо узгодивши це з дорослими).

    Щосеместрово: проводити тестування та анкетування учнів з метою вивчення їхніх індивідуальних особливостей та аналізу розвитку учнівського колективу; заповнювати класний журнал за підсумками семестру, складати звіт; заповнювати табелі успішності; проводити батьківські збори; аналізувати виконання і вносити правки до плану виховної роботи; провести відкритий виховний захід; проаналізувати зайнятість учнів класу в позаурочних заходах, гуртках, секціях; аналізувати роботу щодо профілактики травматизму серед учнів.

    Щорічно: складати план виховної роботи; оформлювати особові справи; стежити за підручниками (скільки отримано у бібліотеці, скільки здано і в якому стані); писати характеристики на учнів.

    Я знаю, що виглядає написане щонайменше не зовсім зрозуміло, а то й страшно. Проте, не забудьте, що вам у педвузі ще читатимуть спеціальний предмет – «Методика виховної роботи», де все «розжують» детально. Крім того, ви ж не у вакуум потрапите, а в школу! Чимало старших колег готові повчати всіх і кожного: ставте слушні запитання, висловлюйте вдячність і завжди матимете донесхочу інформації.

    Буде навіть плановий обмін досвідом! У школах діють методичні об’єднання класних керівників, котрі мінімум раз на рік збиратимуться офіційно: з виступами, словом психолога, відкритими виховними заходами. Допомагайте в організації, беріть участь як слухачі − не пошкодуєте!

    І взагалі: якщо ви вже вибрали для себе цей фах, то годилося б, щоб професійна діяльність приносила вам задоволення, чи не так? Досягти цього цілком можливо:

    1. Не принижуйте свою професію;

    2. Не ідеалізуйте її;

    3. Не комплексуйте.

    І все вийде навіть краще, ніж ви сподівалися.

    УСПІХУ!

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.