Він:
Всі ніжні слова душі моєї
Я присвячу лише тобі,
Моя мила прекрасна чарівниця!
Ти постала сенсом всіх моїх темних днів,
Власним світлом розвіяла хмари,
Що наді мною нависали,
Мені було байдуже, що про тебе інші люди казали,
Я лиш хотів, щоб одне одному ми вірили!
Кожного дня я оберігав тебе,
Немов ти найдорожчий скарб світовий для мене,
Всюди очима шукаю у натовпі
Лиш твої сяючі зелені очі,
А коли їх не знаходжу,
То невимовний біль всередині відчуваю,
Від тієї рани душевної кров'ю стікаю...
Ті наші почуття з тобою
Таємничі та казкові,
Їх цінувати найбільш за все потрібно,
Для кожного із нас вони важливі,
Бо без тебе я немов без повітря залишився,
Від розлуки із тобою зажурився!
З тобою я відчуваю себе у правдивій казці,
В ній я весь належу лиш тобі,
А ти там моя кохана прекрасна принцеса!
Вона:
Лише з тобою, мій чарівний лицарю, я стаю справжньою,
З тобою я ціную кожну мить мого життя...
Слова всі набувають сенсу та буття прекрасного,
Наповненні кохання всі емоції та почуття...
У пошуках тебе блукала я над прірвою,
Все відчувала поклик, хитрі посмішки зірок...
Серце моє було сповнене зневірою,
Але від самоти тобі на зустріч я зробила крок...
І наче відтепер у нас на двох свій Всесвіт, де живе довіра,
Кохання справжнє, розуміння, щирість та добро...
Мій світлий лицарю, з тобою душею й серцем я щаслива!
З тобою, як у казці, ми переможемо темряву та зло!
Він:
Як я кохаю, кохаю
Необмежено в тобі все!
Тебе справжньою завжди радо готовий я прийняти!
Нехай кожен хоч раз в житті відчує
Силу почуттів ніжних та тендітних,
Які ми маємо з тобою.
Як я хочу бути разом лише з тобою,
Не думати більш ні за кого,
Впустити тебе одну в душу й серце,
Там місце вільне на тебе все чекає!
Два серця наших одне для одного створені,
Вони б'ються в унісон,
Вони палають пристрастю ніжною й магічною,
Так нехай же наше кохання
З цього моменту
І назавжди
У віках жити буде!
Коли ти не спиш,
То і я не сплю,
А на зустріч із тобою все чекаю,
До тебе радо руки простягаю,
У обіймах ласкаво притискаю,
Твоїм палким губам поцілунок солодкий віддаю!
Коли ти мовчиш
І я вважаю доречним промовчати,
Бо так в коханні є завжди -
Що й без слів з тобою легко можна порозумітися,
Одне за одного в усьому триматися!
Наші стосунки не такі, як в інших,
Проте особливі вони для нас!
Цей зв'язок поміж нами міцний, як сталь,
А чарівний, як магічний кришталь!
Прохаю бога, нехай він завжди поміж нами буде!
З тобою разом рука в руці
Готовий я сміливо й добро, і зло
На життєвому шляху зустрічати,
Всі перешкоди тяжкі разом подолати!
З тобою вгору я полечу, до синього неба,
І за тобою й до пекла впаду,
Але ніколи не покину, моя мила та хороша чарівниця!
Якщо з прірви тієї високої ти до безодні впадеш,
Я за тобою туди полину,
Руку до тебе простягну,
Всі сили для цього прикладу,
Але до світла знов тебе я витягну!
Якщо від болю ти будеш страждати,
Від мене цей біль приховувати,
Про нього я дізнаюсь,
Прийду до тебе,
Обійму,
І рани на душі твоїй я ніжно буду зцілювати,
Тебе до життя повертати,
Нову сонячну усмішку
Та іскри у очах прекрасних
Тобі я буду дарувати!
Вона:
Нехай кожен хоч раз в житті таке кохання відчує...
Нехай кожен хоча б раз такі слова почує...
Нехай серце кожного хоч раз буде зцілене довірою...
Нехай душа кожного буде оповита чарівною силою...
Ти став моїм міцним плечем, надією та світлом життя,
Відновив усі мої струни ритмами свого серцебиття...
Зігрів ніжністю моє тіло та душу, надихнув на дива...
З тобою життя набуває смаку, світ ожива!
Я пройду крізь усі перешкоди з тобою разом,
Буду поряд ясним сонечком або дбайливим вітром...
Віджену всі кошмари, поки ти спиш...
Та почую тебе крізь кілометри, коли мовчиш...
Спущусь за тобою в пекло, разом повернемось назад...
Підіймусь з тобою в небо, загадаємо бажання у зорепад...
Мій світлий лицарю, твій коханий погляд - подарунок світів!
Найдорожче - що наші душі чують одна одну без слів...
Нехай кожен хоч раз в житті відчує це...
Нехай серце кожного своє кохання знайде...
Написано в співавторстві із чарівною та неперевершеною Лексою Кюро💖