Лілея

— Що? — я трохи очманіла.

Ярослав зайшов до хати і попрямував на кухню.

— Я ж випхав Мирослава у відпустку і тепер мушу їхати замість нього на конференцію в Карпати. І ти їдеш зі мною. Що б то поїсти? — заглянув до холодильника.

Ми разом взялись підігрівати вечерю і накривати на стіл. Я видихнула з полегшенням, бо на секунду припустила що чимось завинила і він хотів мене вигнати. От дурепа.

— А коли виїжджаємо? — запитала я, ставлячи чайник з ароматним трав'яним чаєм на стіл.

— Завтра з самого ранку. Тому краще речі сьогодні збери.

Ми сіли за стіл і почали трапезу.

— Який я голодний, — з апетитом накладав страву в тарілку чоловік, — так багато роботи, що й пообідати не встиг.

"Бідолашний" подумала я. Але легка посмішка виступила на обличчі від усвідомлення того, що зараз бачу перед собою справжнього Ярослава. Щирого, втомленого і все ще такого чарівного.

— А на скільки часу? Що мені брати?

— На два дні. Одна ніч.

На слові "ніч" підвів погляд. Я теж глянула на нього.

— Ми будемо в різних номерах? — запитала з круглими очима.

— Ну Ліль, звісно що ні. Забула що ми вдаємо пару? — продовжив їсти як ні в чому не бувало.

— Але ж, — заперечила я і чомусь встала.

Чоловік запитально глянув, очікуючи що говоритиму далі.

— Чаю? — взяла чайник з уже добре завареним чаєм.

— Так, — підставив чашку.

Зробив ковток і додав:

— Не хвилюйся ми розсунемо ліжка. А щодо речей візьми щось зручне тепле, може підемо гуляти, гори все ж таки. Кілька суконь для урочистих подій поклади. Можеш ще купальник взяти, там буде басейн, джакузі, спа.

Я вже хвилювалась щодо цієї подорожі. Пила чай і думала як все має бути. Ярослав взагалі не хвилювався. Як можна вдавати пару в басейні? Можливо ми не підемо туди. А як я в купальнику покажусь перед ним? З цими роздумами я і пішла після вечері збирати речі. Як виявилось нормального купальника у мене немає. Є якийсь ще зі школи, коли ми їздили з класом в басейн, але він точно не годиться. Це було сто років тому. Я навіть не знаю чи влізу в нього. Наче б то не поправлялася, але можливо мої форми змінилися з часів дев'ятого класу.

***

Перед виїздом прокручував у голові усі справи. Треба заправити машину до повного по дорозі. Заїхати купити Лілі купальник. Попередити прислугу, щоб цей час не готували їсти. Це ж треба, щоб ні одного купальника в дівчини не було. Та у Свєтки їх стільки було, і не тільки купальників. Невже всі дівчата такі різні, чи це просто Ліля настільки унікальна? Запакував усі речі та й виїхали. Дівчина вся в роздумах і була небагатослівна. Та й я нічого не розпитував, адже подумки крім всього готувався ще й до доповіді. Хоч для мене це не вперше, та я завжди ретельно готуюсь. От і на цей раз так само. Мирчик передав усі матеріали, які він підготував, але треба все вивчити самому. Як добре, що він все-таки у мене є. Щоб я не відволікався від нагальних справ фірми він брав на себе відрядження, представництво і такі от конференції. Все ж таки недобре я з ним вчинив. Треба буде запропонувати підвищення, може новий кабінет і звісно більшу зарплату. Бо обіцяв очолити філіал в Києві, а дав що? Відпустку. Та він десять таких собі може дозволити, це ніщо. От після відпочинку і поговорю з ним.

Ми виїжджали з міста і зробили зупинку в торговому центрі. Там ми швидко знайшли потрібний магазин з купальниками. І от я вже чекав її на диванчику біля примірочних.

— Ярослав, — дівчина визирнула з-за шторки, що лише голову було видно, відірвавши мене від моєї доповіді, яку я вкотре переглядав.

— Що? — вирячився на неї.

— Можеш принести мені інший купальник? Той що ми дивилися, суцільний.

— А що з тим не так? Покажи, — хотів підійти, а вона як заверещить.

— Ні, не підходь. Не покажу. Я не можу в такому купальнику вийти в люди. Він надто відкритий. Вульгарний.

— Добре, — погодився, лише б припинила істерику, — зараз принесу. Як добре що ми виїхали на три години раніше. Так і знав, що з тобою ми можемо запізнитись. А моя доповідь на початку.

Дівчина швидко поміряла інший купальник, він підійшов і ми його купили.

Що ж там в неї такого секретного? Оглянув поглядом дівчину коли вона сідала в авто. Аж закортіло пошвидше піти в басейн, щоб вона зняла з себе цю осінню одежу.