Смерть медузи

«Смерть медузи» — це філософська і водночас інтимна оповідь про втрати й самотність у світі мистецтва і людських ілюзій. У центрі твору — історія взаємин між творчими людьми, їхні спроби знайти себе у слові, живописі й почуттях. Через фрагментарні спогади, діалоги та внутрішні монологи розкривається складний внутрішній світ героїв, їхню боротьбу з суспільними стереотипами, критикою та власними страхами. У творі поєднуються теми творчої свободи, скандалу в мистецтві, кохання, яке руйнує і водночас формує людину, та усвідомлення минущості всього сущого. Повість насичена постмодерними алюзіями, культурними цитатами та роздумами про роль митця у світі. Це текст про пам’ять і втрату, про неможливість остаточно зрозуміти іншу людину і навіть самого себе.