Смерть медузи

Одного ранку мені довелося прокинутись од сну. Знаєте, сни бувають дуже різними. Снити можна й наяву. Сном можна назвати навіть відчуття безкарності, радості від того, що тебе не зловили на гарячому, що тобі за твої добре продумані промахи нічого не сталося. Але ці всі сни рано чи пізно завершуються болісним пробудженням, мовби з конкретної бодуняри, і в роті присмак від власних оманливих слів, наче таргани з царства твоєї голови позалишали там свої екскременти.

— Зробімо спільний грандіозний проєкт! — це дівча ніяк не хотіло вгамуватися. А мені було в кайф. Мене помічають. Я комусь потрібен ще десь поза межами мого заціпенілого світу. — Я залучу велетенський людський ресурс. Я це можу. Я впевнена! Придумаємо концепцію, зробимо грамотну рекламну кампанію й поїдемо по країні з презентаційним туром. Уявляєш, як це буде круто?!

— Чесно — не уявляю, — я брехав, я уявляв.

— Я вже знайшла видавця — він згоден навіть гонорари нам виплатити. Це просто а very good idea видати спільну збірку! Тобі не треба нічим перейматися, я все зроблю сама! — звучить, як від дорогої повії в будинку розпусти, яка зібралася зробити найкращий у твоєму житті мінет.

— Мені треба подумати… — що я роблю? На що погоджуюсь?

— Я приїду до тебе в гості, гулятимемо нічним містом (я хочу тебе, хочу твоїх обіймів, сексу, поцілунків, дітей, сім’ї, прожити до старості в мирі й злагоді і померти в один день… бла-бла-бла) (потрібне підкреслити), — дівчино, про що ти говориш? Я тебе зовсім не знаю. Куди ти зібралась? До кого?

— Не треба нікуди їхати. Я не вартий таких жертв.

— Це через неї? — хочу, щоб ця дівчина образилася. Так, щоб навіки.

— Ти — дурепа, скажи? У моєму домі в сусідній кімнаті на ліжку зараз спить МОЯ ДРУЖИНА! Якщо я і піду зустрічати тебе на вокзалі, то хіба що разом з нею.

Навіть за кілька сотень кілометрів я шкірою відчував, що ця дивачка плаче і сходить з розуму.

— Він скористався мною, як жінкою.

— Надсилаючи тобі селфі у дзеркалі? Радій, що хоч так. Тішся, що я далеко. Танцюй і співай, що й у мене немає можливості, бо бути з ним парою — нереально.

Коли дійсність розпадається на літери — стає страшно

Коли живеш з’явою слів на білому тлі чату — проситься вітер у голову

Коли вчорашнє випереджає майбутнє — хочеться випити

І не прийти до тями

Стати на білому плямою

Стати на чорному білою

Зневіра приходить у гості неждано

Із сигаретами, бухлом, амфетаміном

І повним відром лайна

І повним кошиком цвяхів

І повним мішком депресухи

Слова — суки

Я прокинувся від безкарності гостро й голосно, кричачи внутрішньо мої два слова: НЕ ЙДИ!

— Напевно, краще буде, якщо ми розійдемося. Вибач, я хочу піти.

Стати на білому плямою

Стати на чорному білою

Випасти в очі дощем

Із лексем

То для чого тепер думати, що було б, якби я тоді не промовчав?