розрив магії веселка

Ми стояли прямо перед масивними дерев'яними стулками північної міської брами, які були окуті важкими смугами іржавого заліза. Біля проходу, спираючись на довгі ратища списів та тьмяні алебарди, ліниво переминалися з ноги на ногу здивовані вартові. Сама прикордонна застава дихала похмурою оборонною монументальністю: віковий дикий камінь сірої арки нависав над нами важким склепінням, а вгору йшли почорнілі від вогкості дерев'яні риштовання сторожових веж Від нашої раптової появи з нізвідки та оглушливого хлопка телепортації солдати перелякано здригнулися, вп'явшись у нашу трійцю з явною підозрілою розгубленістю.

Рейн, абсолютно не звертаючи уваги на настороженість охорони, ліниво сперся спиною об холодну муровану стіну Новачок виглядав досить колоритно: його лазурове вбрання після нещодавнього потужного спалаху енергії в Академії так і не повернуло колишній відтінок, залишаючись зухвало-фіолетовим у великих рожевих плямах На тлі суворих сірих блоків маніпулятор мани виглядав неймовірно ексцентрично, але його це, схоже, тільки забавляло.

Лара кинула на нього швидкий, повний скепсису погляд Капюшон все ще лежав на її плечах, і розсипане золотаве волосся дівчини красиво майоріло на прохолодному вітрі, оголюючи витончені гострі вуха Перетікаючи тонкими різнокольоровими струмочками в прозорому циферблаті її годинника, чарівна рідина плавно заспокоювалася Ми прибули до наміченої арки рівно без п'ятнадцяти дев'ять, тактично заощадивши цілу купу дорогоцінного ліміту до призначеного велетню часу

— Неймовірно... — здивовано видихнула вона, не вірячи власним очам і пильно розглядаючи циферблат. — До уговору з ковалем залишилося цілих пятнатцать хвилин вільного часу. Якщо твоя магія здатна за секунду перекидати загін на такі відстані, чому ми взагалі тащимося на північ пішки? Телепортував би нас одразу всередину гоблінських шахт!

Чародій самовдоволено усміхнувся, поправив комір свого плямистого одягу і поблажливо похитав розпатланою головою:

— Якби все було так просто, довговуха, Академія давно б захопила весь світ. Просторовий зсув підпорядковується жорстким тактичним обмеженням. Наша ложа здатна стрибати в будь-яку точку, але суворо в межах міських кордонів, поки нас підживлює силовий бар'єр центрального ядра. Варто вийти за браму, і плетиво рветься. До того ж, це колосальне навантаження на енергоканали. Застосовувати таке заклинання можна не більше трьох разів на тиждень, інакше настане повне вигорання маніпулятора і я перетворюся на сухе поліно. Тож цінуй момент. Сила Синьої ложі заощадила нам ноги й хвилини, але далі — тільки піший марш-кидок.

Я похмуро хмикнув, обережно розминаючи оголену праву кисть Завдяки моїй Світлій силі шкіра на ній майже загоїлася, а пошкоджені мускули практично повністю відновилися всього за цей час, що минув з моменту виходу з кузні Багряні синці та забиття після нищівних лещат напівтроля блідли на очах під впливом праведної енергії ордена Мій гаманець на поясі все так же вагомо відтягували дватцять уцілілих золотих монет, надійно збережених для розрахунків Чи прибуде цей пунктуальний ковальський вихованець до застави вчасно, чи нам доведеться стирчати біля брами під підозрілими поглядами охорони?

І тут із боку житлових кварталів знявся оглушливий, лютий гамір Різношерстий натовп містян репетував на всі заставки, лунали суддівські свистки, лайка й важке тупотіння безлічі підкованих чобіт Ми синхронно обернулися на цей гул

Брукованою вулицею прямо до північної брами на шаленій швидкості мчав епіцентр цього хаосу Попереду переслідувачів, спритно петляючи між возами й ухиляючись від перехожих, щодуху біг юркий позичальник Його довгий чуб на маківці кумедно майорів на вітрі, а обличчя сяяло від абсолютного, дитячого захвату, за спиною ж стирчав ухват Помітивши мій важкий обладунок, що сяяв у променях раннього сонця, малюк округлив очі, і його погляд спалахнув навиженою радостьюі

Втікач добіг майже впритул до нас і, широко розкинувши руки, оглушливо вигукнув на всю площу

— Друже Стефане! Нарешті я тебе знайшов! Яке щастя, ти якраз вчасно!

Зробив крок уперед, затуляючи сорванця своїми широкими латними грудьми, і голосно, на весь майдан, розсміявся:

— Здорово, Мишо-Непосидо! — вголос привітав я старого товариша, міцно поплескав його по плечу. — Якими долями в цих краях? Дивлюся, твої кишені знову живуть своїм власним, вельми бурхливим життям!

Зірванець задоволено засяяв, почувши своє прізвисько, і жартівливо віддав мені честь. Напарниця налякано вхопилася за зброю а Рейн лише весело підняв брову, передчуваючи знатне видовище

— Стояти, іменем закону! — важко дихаючи, до нас підлетіли переслідувачі на чолі з багровим обличам люті начальником охорони — Тримайте крадія! Стефан, значить? Оточуй їх, хлопці! Вони всі разом за одне То и заодно з цим дрібним кишеньковим злодієм!

Вартові біля брами миттєво перекрили прохід алебардами Миша-Непосида, чудово знаючи, що за моєю спиною він у повній безпеці, спритно пірнув за мій важкий обладунок, використовуючи мене як надійний живий щит Справжній воїтель зобов'язаний захищати малих та юрких товаришів.

Малий преспокійно висунув з-за мого плеча свою розпатлану голову, невинно заплескав віями і, наче нічого й не сталося, помахав переслідувачам ручкою Поки наш новоспечений вогняний штурмовик забавлявся ситуацією, обстановка навколо нас накалялася

Керівник погоні від такого нахабства ледь не поперхнувся повітрям Його обличчя з багрового стало майже фіолетовим — точнісінько під колір плямистого одягу нашого супутника

— Миша?! Непосида?! — заревів командир переслідувачів, трясучи важким кийком — Та мені начхати, як звати цього облізлого гризуна! Цей дрібний паршивець щойно обчистив особисту скарбницю нашого капітана! Хватайте їх усіх, хлопці! Живими чи мертвими!

Вартові дружно виставили зброю і рушили на нас кільцем, що стрімко стискалося Чарівник лише передчувально заворушив пальцями, збираючи на кінчиках нігтів сяючі іскри сили Ситуація ставала критичною з кожною секундою

Розуміючи, що до повноцінної бійні з міською охороною залишилася всього мить, я міцніше уперся взуттям в землю і різко повернувся до кендера, який засів позаду

— Мишо, облиш жарти! — голосно й владно наказав я бешкетнику , нахмуривши брови — Швидко поверни те, що ти «позичив», поки ми не рознесли тут половину цієї брами!

Малюк ображено надув губи, жалібно шмигнув носом і знехотя поліз в одну зі своїх численних бездонних сумок Із винним виглядом він витягнув важку золоту чорнильницю з гербом капітана і простягнув її начальнику Той презирливо вихопив річ, але зброю опускати не поспішав.

— Викладай штраф у дватцять золотих монет прямо зараз! Або и всі вирушите гнити в сирі каземати! — заревів командир переслідувачів, виставивши вперед розкриту долоню — Нам потрібна повна компенсація за зухвалість цього гризуна! Або плати законне стягнення, лицарю, або твій загін арештовано!

Я подумки вилаявся.Остання частина мого вцілілого купецького золота вилітала прямо зараз через цього дрібного пройдисвіта! Робити було нічого — вступати в кривавий бій із законом мені не дозволяла Обітниця Важко зітхнувши, я поліз у гаманець, дістав вси блискучи круглякі і зі дзвоном жбурнув їх у простягнуту руку начальника застави

Розлючений охоронець жадібно згріб монети, перерахував їх і, переконавшись, що сума точна, задоволено хмикнув Переслідувачі помітно розслабилися, опустили зброю і, задоволено бурчачи, почали відступати назад до житлових кварталів

Я втомлено потер перенісся і зміряв малюка суворим, важким поглядом

— Ну і за що мені цей твій вічний «позитив», Мишо? — прогарчав я, застібаючи шкіряне сховище, в якому в нього залишилося нуль монет. — Через твої витівки ми ще з міста вийти не встигли, а я вже втратив всіх грошей!

Позичальник нітрохи не зніяковів, лише весело й безтурботно заусміхався у відповідь, наче нічого страшного не сталося Але по миркам цйого особливого расового народу позичальників,бо вних преродою заложино красти речи хоча і вони цйого не визнають.

— Ну чого ти хмуришся, Стефане? — скаут завзято зморщив ніс і весело підмігнув мені, поправляючи поношений жилет — Гроші — це ж просто тактичні кругляки, вони приходять і йдуть! Зате подивися, яка навколо заварушка вийшла! Це ж найсправжнісінький позитив!

Я лише важко зітхнув, розуміючи, що сперечатися з малюком марно.Миша нітрохи не зніяковів. Навпаки, його усмішка стала ще ширшою, наче в моєму обуренні він почув не докір, а чергове запрошення до пригод. 

— Ну то й що? — він розвів руками. — Тепер у тебе є я! 

Я кілька секунд мовчки дивився на нього. 

Потім повільно перевів погляд на порожній гаманець.

Потім — на Лару.

Ельфійка вже дивилася на мене так, ніби наперед знала, до якого висновку я зараз прийду.

— Навіть не думай, — сухо сказала вона.

— Про що саме?

— Про те, щоб узяти його з нами.

Миша одразу визирнув з-за мого плеча.

— А вжеш подумав!

важко зітхнув.

Здоровий глузд підказував залишити цього кишенькового демона в місті. Він щойно вкрав чужу річ, втягнув нас у погоню зі стражею і змусив віддати останні двадцять золотих. Для нормального командира цього було б більш ніж достатньо, щоб назавжди викреслити такого напарника зі списку кандидатів.

Але проблема була в іншому.

Миша не боявся.

Навіть коли за нимм бігла озброєна варта, він не кинувся в перший-ліпший провулок і не залишив мене розбиратися з наслідками самому. Він довірився мені й одразу сховався за моїм обладунком, чудово розуміючи, що я не дозволю його вбити.

Нерозважливий? Безумовно.

Небезпечний для гаманця? Ще й як.

Але такий хлопець міг бути корисним там, де важлива не сила, а швидкість, хитрість і здатність пролізти туди, куди не пролізе жоден воїн.

Я повільно подивився на його численні сумки.

— Мишо.

— Так, командире?

— Якщо підеш із нами, ти більше нічого не крадеш без мого дозволу.

Він урочисто приклав долоньку до грудей.

— А позичати?

— Теж ні.

— Навіть якщо дуже треба?

— Особливо якщо дуже треба.

Миша на секунду замислився, а потім широко посміхнувся.

— Домовилися!

Лара недовірливо похитала головою.

— Стефане, ти щойно добровільно взяв у загін кишенькового злодія.

— Скаута, — спокійно виправив я.

Малий негайно підняв палець.

— Бойового скаута!

Я не втримався від короткої посмішки.

— Бойового скаута.

Рішення було прийняте.

Тепер у нашому загоні з'явився ще один член. І, судячи з його характеру, спокійним цей похід точно не буде.

Моя права рука залишалася відкритою, оголена шкіра хоч і затягнулася під дією Світла, але відсутність сталевої перчатки робила мене вразливим

Натовп роззяв та вартові майже повністю розійшлися На годиннику супутниці було рівно дев'ять ранку, коли з боку бічної вулички почулися тихі, розмірені кроки Із тіні масивних оборонних опор застави нарешті вийшов Алік, з'явившись точно в призначений термін

Незважаючи на те, що він був могутнім гібридом напіворка та напівтроля, велетень пересувався абсолютно звичайною, спокійною людською ходою — позначалася його дивовижна природа Опонент ішов розмірено, не руйнуючи бруківку, але його вселяючий повагу вигляд усе одно змушував поодиноких ранкових перехожих шанобливо поступатися дорогою Справжній ходячий колос, одна присутність якого зачищала вулицю краще за будь-який указ

Його антрацитово-чорна шкіра зловісно відливала глибокою синявою На широкій спині титана надійно сидів колосальний, пошитий із ослячоі шкіри рюкзак-крокодил із зубастою пащею А вже поверх нього був міцно закріплений масивний, щільно ув'язаний темною тканиною довгастий вантаж, контури якого надійно приховували природу його бойового інвентарю. Сама присутність вселяла абсолютну впевненість у результаті майбутнього бойового зіткнення Збір загону було офіційно завершено, і попереду на нас чекав найскладніший етап підготовки

Я випростався на повний зріст. Алік загальмував у п'яти кроках і спантеличено примружив бурштинові очі тактично грамотно оцінив обстановку біля північної брами Загледівши нашу різношерсту компанію, гігант загальмував у п'яти кроках і спантеличено примружив бурштинові очі

У цей момент між велетнем та Рейном відбувся перший, глибокий взаємний візуальний огляд Гострий, навчений досвідом погляд мага Синьої ложі дюйм за дюймом просканувок колосальну фігуру гібрида Новачок із професійним інтересом зафіксував рідкісну анатомію опонента: щільність антрацитово-чорних мускулів, синюватий підшкірний відлив, характерний для чистокровних північних тролів, і приховані під шкірою зачатки регенеративних вузлів магії крові В очах чародія спалахнув азарт вченого, який зіткнувся з унікальним феноменом бойової біології

Велетень відповів йому не менш щільною оцінкою Крізь напівспущені повіки титан , хижим поглядом зчитав хаотичну, пульсуючу енергію навколо співрозмовника Напіворк безпомилково розпізнав у ньому майстра чистої мани: повітря навколо чарівника ледь помітно тремтіло, озоновий шлейф чар видавав величезний руйнівний потенціал, а лазурові мікроіскри на кінчиках пальців підтверджували, що цей здатний жбурлятися. заклинаннями Важкі штурмовики оцінили тактичну цінність один одного за одну мить

Професійний погляд гібрида нарешті перевівся на Мишу-Непосиду, якого, на відміну від мене, напівтроль не знав і бачив уперше в житті, а потім знову зафіксувався на новому чарівнику

— Командире, ти де відкопав цього розмальованого блазня? Він нам у темних печерах гоблінів Шрама лігво розцвічувати буде чи ворогів до смерті розсмішить своїм прикидом? Та ще й дрібного гризуна з собою прихопив, щоб той крав гоблінські тесаки прямо з-під мого молота? Хто це взагалі такий?

Рейн нітрохи не образився на випад штурмовика Навпаки, його розпатлане волосся знову на мить спалахнуло дрібними лазуровими іскрами, що пахли чистим озоном, а на обличчі розпливлася азартна, нахабна посмішка Чародій витончено крутанув пальцями правої руки, пустивши в повітря короткий блакитний спалах чистої мани, і тактично парирував

— Зате твоя зубаста рептилія за спиною виглядає приголомшливо, напіворку Сподіваюся, в бою твій обмотаний ганчірками вантаж б'є так само гучно, як бурчить твоя антрацитово-чорна величність А щодо мантії не переживай — під землею я влаштую таке світлове шоу, що гобліни Шрама забудуть, як дихати

Гібрид лише невдоволено замимрив на зухвалість маніпулятора мани але роздмухувати конфлікт не став, визнаючи силу чистої енергії, яка поколювала повітря навколо пальців мага Миша-Непосида тим часом, абсолютно не боячись грізного вигляду титана вже на повну смикав Аліка за шкіряний ремінь портупеї, захоплено цокаючи язиком і змушуючи того спантеличено коситися вниз :

— Ого, який величезний! Командире Стефане, це і є наш штурмовий танк? Велетню, а я — боевой скаут! Ми тепер в одному рейді, весело ж як! А твої сумки такі класні, в них, напевно, поміститься ціла купа цікавих штуковин!

Напарниця зробила крок уперед, повернувши собі звичну холоднокровність суворого снайпера Її золотаве волосся хитнулося на вітрі, дівчина роздратовано сплюнула на підсохлу землю за паркан, ковзнула уїдливим, оцінюючим поглядом зелених очей по кожному з нас і похмуро, зі злістю процедила крізь зуби :

— Ми повністю пусті, Стефане. Чудовий тактичний хід — іти на штурм покинутої шахти з голодними шлунками і без жодного гроша на непередбачені витрати. У скарбниці після цього пограбування біля брами залишилося всього нуль дЛіміт часу вичерпано, соратники закинчіла вона. Так бойова трійка укомплектована, Позичальник під наглядом. Досить обмінюватися люб'язностями.

'Утвердно кивнув бойовій подрузі, перехоплюючи розвантажувальний ремінь Щита Віри за спиною і перевіряючи, чи легко ходить меч у піхвах на поясі Повний склад загону для зачистки проклятих гоблінських тунелів стояв прямо біля застави, але права рука моя все ще була позбавлена обладунка. Нам ще належало владнати останні деталі всередині міста і вирішити проблему пайком перш ніж зробити доленосний

крок.---------------------