Золотий горизонт

Префект солодко потягнувся. Уперше за довгий час він по-справжньому виспався й прокинувся у чудовому настрої. Переговори з Кастами пройшли успішно, штрафники не підірвали станцію в перший же день і навіть зуміли знайти спільну мову з Амалаком, Сімом та хлопцями-пілотами. Загалом уся внутрішня структура його крихітної армії на очах перетворювалася на чітко працюючий механізм із перемелювання сил ворога. Утім, Адохай уже встигли здивувати його тим, наскільки легковажно вони витрачали свої ресурси, і тим, який моторошний результат це приносило.

— Пане префекте, — долинув негучний голос Зигми з-за дверей каюти. — Ви прокинулися?

— Господи, Зигмо! Ну чому, варто мені лише розплющити очі, як я вже всім потрібен? — удавано забурчав префект.

— А не треба було імперію створювати! — долинула з коридору саркастична відповідь. — Суцільні клопоти від неї, чи не так?

— І не кажи, командоре... Сидів би зараз десь в іншій реальності після почесної смерті й спокійно дивився на хмари.

— Це зовсім не ваш стиль, — хмикнула Зигма. — А от те, що ви зараз побачите в ангарі, — це вже точно ваш стиль.

— Що там іще трапилося? — натягуючи мундир і відчиняючи двері каюти, запитав Юстиніан.

— Ходімо швидше, це треба побачити на власні очі.

У просторому посадковому ангарі Вежі стояли два нові кораблі. Два величезні, блискучі транспортники класу «Мамонт» відливали свіжовідполірованою обшивкою, на якій гордо красувалися позолочені герби Касти Ра. На палубі ангара, витягнувшись по стійці «струнко», завмерли два бездоганні строї військових у парадних темно-зелених мундирах. Срібні шеврони з летючим птахом, обов'язкові довгі ритуальні кинджали на поясах, плазмові пістолети в кобурах — усе буквально сяяло ідеальним порядком і статутом.

Навпроти цієї ідеальної шеренги стояв пом'ятий, строкатий натовп штрафників Варга, зі щирою корисливою цікавістю розглядаючи прибулих воїнів Ра.

Від монолітного строю чітким, карбованим кроком відокремилася висока постать із погонами старшого сотника Ра й попрямувала просто до префекта. Офіцер лихо віддав честь:

— Ваша величносте! Радію доповісти...

— Стійте, стійте, сотнику, — префект із посмішкою приклав вказівний палець до губ. — Не варто так офіційно. Тут я просто префект.

— Зрозумів вас, ваша... пане префекте! — миттєво перебудувався військовий. — Батальйон «Авангард» і батальйон «Ар'єргард» у кількості шістсот осіб зі складу регулярного флоту Касти Ра прибули у ваше повне розпорядження.

— Усе, сотнику, годі козиряти. Як вас самого звати?

— Сентеон Ра, — чітко представився офіцер.

— Ви з правлячої династії? — щиро здивувався префект.

— Так, я рідний племінник герцога. Він особисто доручив мені цю місію.

— Однак... Балантар мене дуже приємно здивував, — щиро усміхнувся Юстиніан.

— Ось повні списки особового складу й детальна кваліфікація кожного пілота, — Сентеон простягнув невеликий кристал із даними. — Ми здатні літати на всіх типах суден, дані про які ви нам надали. І навіть на тих, які лише побіжно засвітилися на відеозаписах розвідки.

— Дуже цікаво, — префект здивовано підняв брову. — І як же це ви примудрилися так швидко цьому навчитися?

— Глибокий аналіз даних і нейросимулятори. Уся необхідна інформація безпосередньо завантажена в мозок пілотам, — відрапортував Сентеон.

— Тобто ви хочете сказати, що будь-який ваш пілот зможе без проблем керувати, скажімо, он тим крейсером Адохай? — префект указав рукою на грізну громаду трофейного крейсера, що стояв у глибині ангара.

— Так, зможемо, — упевнено кивнув сотник. — Єдине — нам знадобиться буквально кілька годин для фізичної адаптації на місці й виправлення дрібних неточностей у наших базах даних.

— Зигмо, ти таке взагалі колись бачила?

— Бачила, — кивнула дівчина, схрестивши руки на грудях. — У Вежах справді є подібне обладнання для експрес-завантаження даних у біологічні носії. Але щоб після такої жорсткої процедури в пілотів повністю зберігалася індивідуальна воля — це, звісно, щось абсолютно нове.

— Не нове, — заперечив Сентеон. — Ця закрита технологія зберігалася в нас ще від моменту зародження Касти Ра. Вона була передана якимись вченими Касти Амон у глибоку давнину, і ми дбайливо її зберігали.

Префект плавно повернувся до Зигми й змовницьки прошепотів:

— Твоя давня робота?

— Я не пам'ятаю, — щиро зніяковіла дівчина, відводячи погляд. — Це ж було так нестерпно давно...

— Гаразд, усе добре, що йде на користь нашій справі.

Тим часом штрафники на іншому кінці палуби вже почали впівголоса відпускати їдкі, злі жарти на адресу новоприбулих воїнів Ра, але ті продовжували стояти з абсолютно кам'яними обличчями, взагалі ні на що не реагуючи.

— А чому ваші батальйони називаються саме «Авангард» і «Ар'єргард»? — поцікавилася Зигма.

— Це наша спеціалізація, — охоче пояснив сотник Сентеон. — «Авангард» — це стрімкий наступ, штурм, розвідка й партизанські дії. «Ар'єргард» — це грамотний відступ, прикриття, контрзаходи й засідки.

— Геніально! — вигукнув префект. — Я тепер узагалі щиро дивуюся, як Імперія примудрилася не програти ту останню війну з Кастою Ра?

— Ми вчасно зробили правильні висновки, — з гідністю відповів сотник. — І тепер наші знання, сподіваюся, допоможуть у спільній справі.

— Звісно допоможуть, Сентеоне, — префект по-дружньому поплескав його по плечу. — Тим більше що в нас просто зараз намічається зухвала операція. Ходімо, я познайомлю вас із польовим командиром імперців.

Центуріон Варг на момент їхнього приходу був на диво тверезий і навіть одягнений у чистий, випрасуваний мундир. Він уважно вислухав представлення нового союзника й мовчки простягнув йому свою величезну долоню.

— Повоюємо, сотнику. Розміщуйтеся зі своїми людьми на окремому рівні, місця тут більш ніж достатньо. Вилітаємо рівно за дванадцять годин. Вам вистачить часу на адаптацію?

— Звісно, пане центуріоне. Мої пілоти перед вильотом ще й виспатися встигнуть.

Споряджені новою імперською зброєю й додатковою бронею, стародавні крейсери та юркі розвідники Адохай повільно, один за одним виходили із захищеного ангара Вежі. Щойно Сім доповів про різку активність противника й стрибки в гіперпростір великої групи ворожих кораблів, усе навколо закрутилося з неймовірною швидкістю.

По два пілоти Касти Ра зайняли свої місця в рубках трофейних кораблів, а місця канонірів посіли загартовані імперські солдати. Ретельно споряджений кулями-перехоплювачами й дронами-камікадзе на зовнішній броні, головний розвідник зайняв своє місце в бойовому строю. За штурвал сів Квінт, а місце другого пілота зайняла Пуабі. Кірн і Карі звично влаштувалися в операторських кріслах просто на палубі ангара Вежі, готові до ментального керування сферами.

Свого улюбленого «Людожера» Квінт зі скрипом серця довірив Варгу.

— Та не тремти ти, капітане! Поверну твою ластівку без жодної подряпини, — Варг був, як завжди перед бійкою, агресивно веселий.

— Покваптеся, — долинув суворий голос Сіма по загальному зв'язку. — Треба стрибати просто зараз, інакше в нас не буде часу зорієнтуватися на місцевості.

— Усе буде добре, дрібна залізяко, не бурчи під руку, — Варг зосереджено перевіряв показники приладів. — Рушили, панове! Усі знають бойове завдання.

Маленький флот штрафників і асів Ра синхронно стрибнув у відкрите вікно гіперпереходу.

— Мабуть, за все своє життя я ще ніколи так не хвилювався, — зізнався префект, повертаючись до Зигми в командному пункті. — Може, усе-таки треба було де Брі з ними відправити?

— Не потрібен він там, — м'яко похитала головою дівчина. — Нехай поки що на заставі спокійно займається аналізом і логістикою постачання. І не хвилюйтеся ви так, вам іще за «Золотим горизонтом» летіти доведеться.

— От тільки не нагадуй, — махнув рукою Юстиніан. — Іще та буде пригода.

Кораблі штрафників вийшли зі стрибка точно в призначеному місці, миттєво сховавшись під маскувальними полями в густому поясі астероїдних уламків. Чекати караван Адохай довелося недовго.

Приблизно за годину двадцять крейсерів супроводу й два величезні транспортники важко вистрибнули з вікна переходу. Скинувши швидкість до мінімуму, вони повільно рухалися в просторі, шикуючись перед наступним стрибком.

— Квінте, готовий? Хлопці, готові? — голос Варга в ефірі звучав рівно й упевнено.

— Готові, — коротко озвався Квінт, уважно дивлячись на голограми пілотів куль на панелі керування й плавно підбираючись ближче до цілі.

Розвідник Квінта, надійно прихований маскувальним полем, обережно відокремився від основної групи й прилаштувався в самий хвіст ворожого каравану.

— Починай за готовністю, captain. Кірне, Карі — ваш вихід.

Підлітки на голограмі зв'язку мовчки кивнули, синхронно активуючи ментальні шоломи-інтерфейси.

— Бачу різку енергетичну активність, — доповів один із пілотів Ра. — Вони починають сканувати пояс уламків.

— Починай! — гаркнув Варг.

Квінт увімкнув повну тягу, одночасно вимикаючи маскувальне поле. Його корабель шаленим метеором рвонув уперед, провалюючись у вузький просвіт між двома паралельними колонами кораблів Адохай. Закріплені на зовнішній броні кулі-перехоплювачі й камікадзе зірвалися з магнітних кріплень і тепер летіли щільним роєм поруч, за кілька сантиметрів від рідної обшивки.

Розвідник на величезній швидкості влетів у стрій ворога. Кулі одна за одною різко відокремлювалися від корабля, що мчав, миттєво зупиняючись і зависаючи точно навпроти бортів майбутніх жертв. Квінт устиг пролетіти третину дистанції й уже наближався до першого транспортника, коли залишені позаду сфери завдали свого першого скоординованого удару.

Три важкі крейсери в хвості каравану миттєво вкрилися осліплюючими спалахами спрямованих вибухів, гарячково намагаючись зрозуміти, звідки прийшла загроза. Вторинна детонація внутрішніх паливних баків за секунду повністю анігілювала два з них.

Наступні кулі відразу розпочали свої люті атаки. Штрафники, що сиділи за турелями, відкрили шквальний вогонь в обидва боки від розвідника, який мчав. У відкритий космос полетіли рвані уламки броні, а дрони-камікадзе ювелірно довершували справу, на повній швидкості влітаючи просто всередину пробитих проломів ворожих кораблів і детонуючи там.

Пірнувши під черево велетенського транспортника, Квінт заклав крутий віраж і понісся складною траєкторією, огинаючи величезні сфери судна постачання. Кораблі Адохай почали екстрено піднімати захисні поля, і саме в цей момент у бій люто вступила основна тактична група Варга.

Шквальний вогонь імперців із засідки змусив Адохай перенаправити всю енергію щитів на зовнішні порти каравану, тоді як решта куль-перехоплювачів Квінта безкарно пробивали беззахисну броню з протилежного боку строю, звільняючи дорогу для камікадзе.

Віраж під другим транспортником пройшов іще швидше й чистіше. Позаду них чорний космос безперервно осявався яскравими спалахами кораблів ворога, що гинули. Проте чотири крейсери Адохай усе ж таки встигли вчасно підняти круговий захист і відчайдушно вступили в бій.

Від «Людожера» під керуванням Варга із шипінням відокремилися дві важкі ракети «Хмара». У супроводі довгих гарматних черг, що розривали силові поля противника, вони на повній швидкості понеслися до найближчого корабля Адохай. Перша ракета вщент знесла захисний щит, а друга поглинула крейсер, що оборонявся, білою шаленою хмарою термічного вибуху. Важкі снаряди штрафників буквально розривали на шматки захист ворога, розкидаючи в космосі шматки обшивки.

Транспортники Адохай судомно змінили курс, намагаючись на залишках тяги залишити поле бою, але їм уже навперейми летіли штурмовики з абордажними командами штрафників на борту. Підійшовши максимально близько, пілоти Касти Ра відкривали концентрований вогонь в одну точку, пропалюючи поля захисту й товсту обшивку. Коли силові щити ворога, блимнувши, остаточно зникли, в утворені пробоїни ринули закуті у важкі скафандри абордажники. Проникаючи всередину палуб, вони миттєво вступали в жорстокий ближній бій із нечисленною командою та захисними автоматичними механізмами, прориваючись до рубок керування.

Два крейсери Адохай, що залишилися живими, ще відчайдушно й сліпо чинили опір, але контроль над обома велетенськими транспортниками вже був повністю встановлений. Зрозумівши, що бій програно, останні кораблі ворога почали стрімко набирати швидкість, явно намагаючись піти в аварійний гіперстрибок.

— Хлопці, у когось іще є кулі?! — крикнув Квінт по внутрішньому зв'язку.

— По дві залишилося, — озвався захеканий Кірн. — Решту повністю використали.

— Ну, на один борт нам точно вистачить!

Розвідник Квінта на шаленій швидкості обігнав кораблі противника, що відходили, і довгою, витонченою дугою пішов у лобову атаку на один із них. Щільні черги з носових гармат були спрямовані чітко в головну частину крейсера. Від центральної сфери з рубкою керування в усі боки полетіли уламки крізь перевантажені захисні поля, що спадали. В утворений палаючий пролом одразу ж люто рвонули чотири останні кулі. Перехоплювачі впритул добили залишки силового поля, а камікадзе ефектно довершили розпочате — сфера містка разом із командуванням розірвалася зсередини.

Останній уцілілий крейсер Адохай Варг великодушно залишив на добивання новим пілотам Касти Ра, щоб ті закріпили навички на практиці. За кілька хвилин усе було скінчено.

— Чудово спрацювали, хлопці! — голос Варга весело й бадьоро роздавав команди пілотам і штурмовикам по всіх каналах зв'язку. — Усім зайняти штатні місця в каравані!

За годину обидва величезні транспортники були приховано заміновані, штурмові групи повернулися на свої кораблі, залишивши в рубках прилади дистанційного керування, а захоплений караван слухняно вишикувався у два рівні ряди, готуючись до стрибка.

— Хлопці, перша частина операції пройшла як по маслу, — Варг цього разу говорив напрочуд серйозно. — Але розслаблятися рано. Перезарядити всі гармати, поки будемо йти в гіпері! Командам одягнути всі маскувальні «лахи» на випадок запиту кодів із тактичної станції. Нагадую: наше головне завдання — щоб транспортники безперешкодно увійшли всередину куба. І ще... з мого особистого бойового досвіду, усе завжди йде не так, як задумано. Хоча перша частина балету — приємний виняток із правил. Усім увага!

Фальшивий караван Адохай, дружно набравши швидкість, стрибнув у відкритий гіперперехід — просто до ворожої тактичної станції.