26
Марк сидить на березі моря і настає ніч. Дем'ян почуває дивні звуки і відчуває, що душа чиєїсь людини відходить. Це може значити, що наближається холодна пора, і частина людей відправиться в поселення, а інші рушили б до вулкану. Пройшло пів години, але холод не наступив у їхній області. Вони розуміють, що тут повинен бути якийсь вихід. Дем'ян говорить про це Маркові, вказуючи на можливість втекти з цієї зони та врятувати Ульяну. Марк відповідає, що це розумне рішення.
Ситуація стала все більш небезпечною, і вони вирішили подумати про свій подальший крок. Дем'ян згадав, що колись чув про таємничу лазейку, яка веде до іншого світу. Марк уважно слухав із зацікавленістю, вірячи, що це може бути рятівним виходом. Вони вирішили вирушити в пошуках цієї лазейки і розпочати новий шлях, який може привести їх до безпеки.
Марк: (достає рюкзак і витягує пляшку коньяку) Дем'яне, давай віп'ємо, це весело!
Дем'ян: Ні, дякую. Марку. Я сьогодні не хочу пити.
Марк: (п'є горлом) Ну, як хочеш. (Зітхає) Тільки шкода, що тут немає хорошої закуски. Моя руда подружка з бару нарізала б відмінний хамон, а не ось це все.
Дем'ян: Ну, можливо наступного разу. Ми й без закуски обійдемося.
Марк допиває пляшку з горла і запитує у Дем'яна, що він знає про поселення. Дем'ян говорить, що це село. Вони починають сперечатися. Марк каже, що якщо це село, то там немає церкви. Дем'ян відповів, що всі називають це деревнею. Марк починає малювати коло піском і каже, що він захищає себе від зла. Але це все жарт.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!