3
Спогади, чи потону? Та, памятью усе зігрію.
Коли дівчина зайшла в магазин, впустивши зі штанів хустку, забіг пес і почав голосно гавкати. Вся ця картинка нагадала руїни та луна війни. Пил і перевернуті банки, розсипана крупа, побита фотографія власниця магазину навіяла дикий сум і прикрість одночасно.
Все це обіцяло зміни і якусь циклічність, здавалося, ніби все рано чи пізно повертається або повторюється. Створюючи єдину вирву.
Ці думки прийшли їй на думку, коли серед мотлоху виявила інтерв'ю зі старої газети.
У цьому інтерв'ю було зазначено про роботу організації, що закрилася внаслідок надзвичайної ситуації. Відбувся вибух і частина команди загинула. Як з'ясувалося, коли група сторонніх людей проникла на територію, безпека не спрацювала та почалася самоліквідація. Сирена спрацювала не у всіх блоках, двері автоматично зачинилися і стався вибух. Частина команди не встигла зрозуміти, що сталося, і люди не встигли усвідомити, що померли. Після прочитання цієї газети та в дівчини потемніло в очах. Це пояснює, що руїни, це результати катастрофи. З'ясувати, чим займалася організація не вдалося, тільки назва «Той». Дівчина припустила, що це означає знання і, можливо, організація займалася розробкою нових технологій або вивченням аномальних зон. Щоб це не означало, потрібно з'ясувати, що це за місце та знайти інших людей, все це лякало та дивувало одночасно.
Ми не можемо жити без минулого. Відлуння переслідують нас у дрібницях, і душевна порожнеча є ретельним маскуванням болю. У безодні власних мук ми не вибираємо бути щасливими. Наше тіло і душа хочуть бути в хорошому стані, часом контроль думок стає дуже важким та трудомістким процесом.
Поневіряння по дивному місцю нагадували чистилище, де душа могла усвідомити цінність життя, вчинки та чіткі грані добра і зла.
Дівчина вийшла з магазину і попрямувала до початкового місця, де прокинулася, щоб знайти лазівку, шлях до себе та розгадку таємничого місця.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!