Лисяче братство, або ера Другого Сонця

Хоч глава і значно довша від попередніх, але читалася добре. Не складно. Насичена подіями проте не переповнена ними. Не зрозуміло, що зі сфінксом і що це за істота в сенсі ілюзія чи дійсно мисляче створіння? Я хвилююся за сфінкса.

Так, вона більше ілюзія і реальна лише в цій локації

Але героїня в честь якої Морт назвав її з'явиться в наступному романі

А яка назва? Роман вже опублікований? Взагалі яку роботу після цієї варто читати? Там повʼязані зі світом є, тому цікаво, чи мається послідовність рекомендована автором?

Ще пишу його, тож він не опублікований) А послідовності в цілому немає) Є хронологія по часу ось тут https://arkush.net/book/21821, а як читати і досліджувати всесвіт то вже читачам обирати)

Ахахха гном-клаустрофоб, ісусику, ти це чув?

У нього в Гандвіку таке життя, шо я і без клаустрофобії б туди здрисьнув би 😅😂) Але так, намагався в класичний контраст)

Спочатку я така: а чому тут історія про Алісу? Не може ж цей автор так грубо плагіатити, невже це має сенс? Так, звичайно ж має. Вже вдруге чи втретє я ловлю відчуття атмосфери якоїсь гри, нереальності цього світу (віртуальна реальність? Чи щось таке). І окрім лиса ніхто ж «жителів» не знає, що вони створені персонажі, лише лис це розуміє, тому він тут і місцевий бог, бо ж один з тих, хто створив цю гру чи віртуальну реальність чи щось таке, інакше я не можу пояснити, як виходить, що пустелі та сніги змінюються місцями, наче баг. Тим паче лис може не просто так знати роман з нашого світу та відігравати його (я про Алісу), або я помиляюся і мій мозок вибудовує хибні припущення на основі вигідних йому фактів

От останнє речення має дуже багато сенсу в рамках роману, але спойлерити не буду)

Досить цікава історія. Мені сподобалось: непогано продуманий світ, колоритні персонажі, котрі мають свої особливості і добре запам'ятовуються, послідовно відбуваються події в історії. Проте мені трішки не вистачило більшого розкриття героїв. Кого розкрили добре, так це командира, а от про минуле інших хотілося б трішки більше, хоч і все зрозуміло було, проте залишились деякі питання про героїв. Плюс мені не вистачило в кінці завершеності. Можна було б написати Епілог рік по тому. Бо про "початок білої полоси" сказано, але не вистачило подробиць. От мені цікаво, як і справді склалося подальше життя героїв, після цієї пригоди, чи досягли вони своїх бажань і що ж такого попросила Фелікайт. От без такої глави історія мені видається не зовсім завершеною. А так мені сподобалось і дуже. Бажаю натхнення, більше цікавих ідей і якщо є в планах, то видати і власну книгу в паперовому варіанті)))))

Щиро дякую за такий приємний коментар, дуже радий, що сподобалося) Щодо "білої полоси" спеціально виніс в післямову, щоб зробити "натяк" на наступні книги, бо планую робити окремі лінії романів про Мортімера (вже є чернетка роману, події якої починаються через 2 тижні після "Лисячого Братства" і дуже зачіпає його минуле), про Фелікайт і про дует Пацифікуса з Річардом. І от в них буде і про подальшу долю і про пригоди, ця історія все ж більше про Альфреда і представлення "героїв континету" якими вони стануть в майбутньому) Ще раз дякую за те що читали і за гарні слова і за побажання пеперового варіанту, сподіватимемося так і станеться)

Чекаю наступні книги)))

Стараюся максимально, щоб пришвидшити їхній вихід) Поки що можу хіба порадити почитати оповідання за тегом #фолкхартські_оповідки , там усі події відбуваються в тому ж світі)

Ага, а тут пісок. Мабуть то щось Хаос намутив :)

Там і без нього є кому 😅

А, якщо це - вибір самого Альфреда, то ок

Я пам'ятаю, що Фольхаркт - не столиця, але у розділі про загальні руйнування саме до нього був задіяний термін "столиця", а тут знову бачимо підтвердження, що поки ні

Фолкхарт колись був столицею (за 300-350 років до подій книги) тому "колишня столиця", але скоро стане звичайною)

та, наче, у тому розділі слова "колишня" не було

Якщо ви про "Відголоски" то там прямо точно є Наче ніде не пропускав, бо дуже важлива деталь 😅

Таки так Вибачте

Попри всю оригінальність руки Річарда, вона все більше нагадує руку Бенедика з "Хронік Амберу"

Не читав, тому не скажу, але впевнений ідея не оригінальна) Надіюся в майбутньому він навчиться її контролювати і буде знову звичайна рука)

Там штука у тому, що Бенедикту теж була надана механічна рука, яка певної миті діяла окремо від нього

Тоді прямо дійсно схоже) 😅

Хм... чому він їх відпускає? Чи вони все одно підуть на відстані за ними? Особисто я хотіла би піти та зрозуміти, нахіба я ото так мучилась у тому світі-в'язниці, а не тікала би за винагородою

Ну Пацифікусу до того все рівно. Річард хотів вилікувати вчителя, що і отримав. А Фелікайт йшла страждати якраз за наживою, тож чим швидше тим легше. Ну а Морта ніхто не питає)

Але Морт сам себе може спитати та піти за ними. Він же - майбутній детектив, зрештою

Ну далі я думаю ви в цьому не розчаруєтеся 😅

Друге покоління - це онук чи той, хто народився в якусь загадкову другу чергу?

Напевно треба змінити формулювання, бо "друге покоління" дійсно більше про онуків. Він єдиний нащадок з другого підходу дітей саме богині Порядку 😅.

Треба це якось пояснити більш зрозуміло, бо поки не дуже Типу: перших дітей хотів Хаос? А оцих - Порядок? Чи що?

Ну це як у звичайних людей народження другої дитини. Тільки у цих богів перша вагітність дала сотні божків різної якості, а друга вагітність дала тільки Лиса.

а, то треба сказати, що з першої вагітності народилася купа богів, а із другої - лише Лис, тому він і мав стільки сили, що все дісталося йому одному) Бо коли говориться просто про купу богів, так їх же модна тисячі років народжувати по одному)

Так, дійсно спробую зараз якось переформулювати, бо виглядає максимально незрозуміло)

Так Фел буде чути, що говорить Лис, чи потім знову на нього нападе? Якщо вона зараз спить

На другий раз вже буде не до нападів, та і думаю перший стався від розгубленості, травми і пережитого шоку)

Ну так вона тільки отямилась, а тут таке одоробло, рефлекси спрацювали

Шкода Еріку

Ну вона була не дуже справжня, тож думаю легше прийняти факт її зникнення

Від жонглера на сходах так і зрозуміла, що це - портал Монтімера

Так, є в нього впізнаваний стиль 😅

Ну чого, якби не боявся, то не переїхав би у велике місто і не знайшов би дружину Тому десь мінус, а десь плюс)

Воно завжди не лише у мінус А дружина у нього дійсно хороша

Річард довго працював прибиральником у будинку вчителя, то добре знається на магії швабр, ганчірок і води) І, все таки, за Альфредом стежили? Чи за магом? Звідки культисти дізналися про похід?

Там з часом все відкриється і я думаю стане зрозуміліше)

Дехто не те, що не обирав мети походу, а навіть її не знає

Ну скоро дізнаються, там не довго лишилося)

Кажете, не досліджено, як далі розвивається генетика, якщо начвертькровка зійдеться з ельфійкою? Яка чудова нагода дослідити)

Іди знай того мера, що йому треба. Втекли - то і добре. Недарма Альфред у них вірив (або ні))

Пустельники вони такі, зазвичай суворі, чіткі та підприємливі, але і серед них народжуються отакі "жуки"

Може, він справді не місцевий?

Ну він не з Адегаби, але з народу пустельникі)

Всюди бувають якісь мутні люди((

Розділитися було дуже поганою ідеєю

Ну іноді в погоні за швидкістю втрачається раціональність) Тож все може бути)

І так ми з'ясували, що у всіх членів команди є серце

Просто частина з них сховала його в різних захисних шарах, хто в бурчанні, а хто в оптимізмі та жартах) А так все в них є, просто не для всіх)

як каже вивірка з автоматом на одній картинці в інтернетику: зі всіма добрими бути неможна - розберуть на воротники

(((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((( Тобто він взагалі не шпигуном збирався бути Дуже сумна історія про народження героя

Так, але в долі були на Альфреда інші, нехай і настільки жахливі плани

Доля - вона інколи така Дуже мило, що він взяв прізвище жінки

Згоден, воно йому більше пасує)

У цьому питанні схиляюся до думки Мортімера)

Нормальний Альфред, нормальний, як для головного шпигуна країни, звичайно)

Мені теж подобається і претензій не викликає, але у Морта власні переконання 😅

Фелікайт і Мортімер - гарна пара

Ну може колись і до цього дійде, бо на цих персонажів грандіозні плани)

Все вже прочитане) До речі, пані Смерть і тут присутня, а Ви там писали, що то - одиничне оповідання

Треба тоді швидше писати нові) А я здається десь зазначав, що воно пояснює чому в цьому світі смерть відбувається ось таким чином). Але більшість оповідань (якщо точніше майже всі) з присутніх мають увійти до одної збірки, котра якраз і пояснює, як працюють різні аспекти цього світу). Тому це такі приємні відголоски, як то кажуть "для тих хто шарить". Десь в наступних книгах (чи в 4 чи в 5 за рахунком) ще відьми вигулькнути мають, ну і окрема книга про Барба планується), тож надіюся такого багато буде)

Подальша доля Барба - це цікаво

У Гілла хіба не кучеряве зелене волосся було у розділі знайомства з ним?

Злегка кучерява копна смоляного, тобто дуже чорного волосся) Зеленого наче не було 🤔

Вся справа у слові "злегка"))

Так, дійшло в чому проблема 😅

Ну, відданий справі чарівник-недоучка краще за невідданого справі кваліфікованого мага, адже той може почати свою гру, а Річард не почне

Згоден, іноді ентузіазм важливіший за навички)

Декілька кандидатів? І Річард, і Енн?

Скидається на те, що Альфред таки передзвонить Річарду

Логічно, що саме після того пережитого вона буде допомагати людям, а не Лису, Альфред щось геть розгубився

Тим більше, що до остаточного божевілля і вчитель писав, що хлопець здібний

Лікарня все ближче, ніж якісь північні гори, вибору дій в Альфреда особливо немає

Саме так, тільки гори Східні)

у мене асоціація, що як холодно, значить, північні)))

Ну ось - воно продовжилося: посуха прийшла на Північ, але свідка запроторили до психіатрічної, як я розумію, лікарні, - як це характерно

Згоден, типово для людей в усіх світах)

Морози прийдуть на південні землі. Почалося Чи встиг Баді передати свою майстерність синові? Не молодий, значить, мав вже завести родину та дітей

Так, комусь з нащадків передав)

Кролячо-лисяча нора?