10
Венеролог з непроникним виглядом розпитав про хід лікування й виписав направлення на контрольні аналізи. Софія поборола ніяковість і зважилась:
– Лікарю, вибачте, але... розумієте... мені треба. Чи можна прискорити якось, ну... щоб отримати результати сьогодні?
Той криво посміхнувся:
– Невже так кортить? Чи це вам... – й осікся, не продовжив.
Соня почервоніла і ще більше знітилась.
– Не переймайтеся, шановна, – мовив лікар похмуро. – Я майже впевнений, що ви одужали, однак остаточні результати будуть тільки за два дні. Дівчата, правда, у нас досвідчені, вони могли б, мабуть, зробити попередні висновки. Звісно, якщо не знайдуть нічого надто серйозного. І якщо це вас влаштує.
– Так, так, дякую вам! Я заплачу! Скільки треба?
– Якоїсь такси не передбачено. Скільки зможете... на цукерки.
Софія дістала гаманець і віддала лікарю майже усі гроші. Той покрутив головою, вибрав найбільшу купюру і повернув її жінці зі словами:
– Не варто балувати лаборанток.
Потім протягнув направлення й мовив:
– Скажете, що Борис Абрамович просив попередні результати. А ми з вами зустрінемося, – він глянув на годинника, – о п’ятій.
Нарешті опинилася вдома. Роздивилася навкруги – чистота й порядок. Тут явно хазяйнувала Елевтіна. Або Сергій навчився прибирати. Перший варіант їй видався вірогіднішим.
Позазирала по кутках, – жодних слідів жіночої присутності. Та це нічого не значить, вони могли маскуватися, паразити!
Залізла у ванну і вимилася, як хотіла, – ретельно й без поспіху. Якби ще аналізи були нормальні, то й життя повернулось би до неї святковим боком.
Зателефонувала Сергію, повідомила, що вона вже вдома. “Добре”, – буркнув той, і по його голосу не було зрозуміло, зрадів чи ні.
О п’ятій із завмиранням серця заходила в кабінет венеролога.
– Що ж, Софіє Ананіївно, – сказав лікар, – дівчата вважають, що підстав для переживань нема.
– Тобто, вже можна? – Софа воліла повної ясності. Ризикувати вона не мала права.
– Що вам сказати? Ви ж розумієте: доки не будуть готові остаточні результати, я не можу взяти на себе на себе таку...
– Лікарю, кажіть прямо: можна чи ні? Мені конче необхідно це знати!
– Ну... я вважаю, що можна, але неодмінно із засобами безпеки.
– А коли вже можна буде без?
– За два тижні не буде жодних обмежень, – впевнено відповів той. – Дивно, однак, чому ви так негативно ставитеся до профілактичних засобів. Кому, як не вам...
– А це тільки... ну... тільки туди не можна без презерватива?
– Нікуди не можна! – розсердився лікар. – Гонокок у вас був виявлений в усіх місцях, де є слизова оболонка, це ви знаєте краще за мене!
– Знаю, – відповіла Софія, неприємно вражена тим, що лікар здогадується, як усе було, й досадуючи, що сама напросилася на докладне пояснення.
– Рекомендую, – продовжив лікар сухо, – поприймати оці пігулки, вони гарантують необхідне вам повне мікробіологічне одужання.
Він виписав рецепт і вручив його Софії.
– Розумію, – додав, суворо дивлячись на зажурену й розгублену жінку, – але раджу вам перестрахуватися, ніж потім шкодувати.
– Що ж, – зітхнула Соня, – береженого, як то кажуть, Бог береже.
– Отож.
Софія вийшла з диспансеру засмучена подібними обмеженнями. Ну хіба ж якась там нещасна гонорея настільки небезпечна? Не може бути, вона давно дізналась би про це з Інтернету! І що то за мікробіологічне одужання? Мабуть, це означає, що вона стане не заразною. Чому ж було не розпитати?! Не хотіла виглядати зовсім уже тупою, ось чому. Ну, і соромилася. Треба буде погуглити. Якийсь надто обережний цей венеролог. І заходи безпеки перебільшені. Чи він вважає, що в мене професійне захворювання і хоче вберегти моїх клієнтів від зарази? А що, вона й сама на його місці дійшла б цього висновку!
Капець, як неприємно!
Ну, та й біс із ним, хай думає, що хоче!
А може, він приховує щось неприємне, не хоче її засмучувати? Що ж, і такий варіант можливий... А їй що робити? Як поводитися в ліжку?..
Надія досягти повної ясності, на жаль, так і не справдилася.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!