Софія, Сергій та інші

Дев’ятого січня першою електричкою Соня їхала у Київ. Курс лікування закінчився, почувалась вона добре, болю та виділень давно не було, але зустріч з венерологом її непокоїла – від висновків лікаря залежало багато.

Вчора зняли гіпс, однак рука ще турбувала. Софія заходилася масажувати зап’ястя і вкотре згадувала події тієї клятої ночі. Ці спогади ятрили душу, позбутися їх ніяк не вдавалося й на їхньому тлі грішок з Андрієм здавався невинною і навіть милою пригодою...

Зайшли до клубу, розмістилися за наперед замовленим столиком, офіціант приніс коктейлі. Софа всілася зручніше, зробила кілька ковтків і відчула, як поступово слабшає тривога й вичахає напруга останніх днів. Таки мала рацію Надька, коли радила змінити обстановку. Гриміла музика, подругу запросили на танець, і Софа залишилася сама.

Зателефонував Сергій, та Софія не відповіла, навпаки, вимкнула телефон. Нічого-нічого, хай похвилюється гад, йому корисно!

Роззирнулася навкруги й помітила, що нею явно цікавиться пристойно одягнутий чоловік східної зовнішності. Впіймавши Софіїн погляд, незнайомець підвівся й підійшов до столика.

– Дама танцует? – спитав ввічливо.

– Танцует, – відповіла Софія з охотою.

Пішли танцювати. Коли швидкий танець змінився повільним, Армен – так назвався чоловік, безпардонно притиснув партнерку до свого міцного тіла, даруючи вишукані й дещо непристойні компліменти. Софія, заскочена спершу таким нахабством, усвідомила раптом, що їй подобаються і танці, і відверті залицяння, і розкута атмосфера клубу, згадалася безтурботна юність та дівочі мрії про щасливе майбутнє з мужнім, розумним та успішним чоловіком, які, на жаль, реалізувалися не повністю.

Виявилося, що в Армена є друг Нубар, який сидить он у тому кутку. Вони подивилися в його бік, і Нубар привітно усміхнувся та помахав їм рукою.

Невдовзі Софія опинилася за столиком з цими двома вірменами, а може, й не вірменами, і чи звали їх так, як вони представилися, їй було байдуже. Хлопці вдало жартували та навперейми, з кавказькою гарячністю впадали за нею. Українською вони не володіли, а їхня російська видалася Софії дуже милою.

Потім Софія танцювала то з Нубаром, то знову з Арменом, а між танцями компанія насолоджувалася коктейлями, перемежаючи їх міцнішими напоями. В якусь мить Софія відчула, що перебрала, голова у неї закрутилася, все попливло перед очима, тож довелося піти в туалет, вмитися холодною водою й постояти біля прочиненого вікна. Коли повернулася, чоловіки перебільшено та фальшиво висловили занепокоєння й запросили до них на квартиру, де вона, мовляв, зможе відпочити та прийти до тями. Софа одразу розкусила їхню підступну гру, але прийняла її, тож поламалася задля годиться й кінець кінцем погодилась. Розуміла, що усамітнитися з двома чоловіками в незнайомому місці може бути в певному сенсі небезпечно, здогадувалася про їхні наміри, уявляла, що може трапитися, через це їй було незатишно і навіть трохи лячно, та попри цілком обґрунтовані підозри їй невтримно схотілося якоїсь незвичайної пригоди з еротичним підтекстом, до того ж її сповнювала гордість від усвідомлення, що її так відверто хочуть набагато молодші за неї й такі гарні парубки! Ну, гаразд, вмовляла себе, вона поїде, але нічого зайвого не дозволить, ні-ні, нізащо не дозволить, трохи пофліртує і вчасно зупиниться. Дійде до певної межі й зупиниться, вона зможе, вона цілком здатна контролювати себе. Тим більше, що чоловіки поводилися чемно й виглядали абсолютно адекватними.

Однак вже в таксі хлопці почали безсоромно лапати її за груди та лізти під спідницю. Софія зводила ноги, не пускала, та й за колготки було страшно, ще порвуть своїми нігтями, а потім покинула думати про колготки, бо з одним із них цілувалася по-справжньому, взасос, та й подумаєш, якісь там колготки, вони вже не нові, і що тут такого, хай лапають, їй не шкода, навіть приємно, он Сергій теж свою корову лапав – і нічого, чому ж їй не можна?

Таксі зупинилося біля багатоповерхового будинку, вони зайшли в під’їзд, піднялися в ліфті й опинилися у брудній прокуреній кімнаті, де крім великого ліжка, стола та кількох стільців не було більш нічого. Впали на не дуже свіжу постіль, чоловіки почали роздягатися самі й роздягати Софію, аж тут вона схаменулася, почала вириватися і пробувала кричати. Парубки зупинилися, здивовано перезирнулися, один із них сказав: “Ты что, дорогая, не хочешь? Так бы и сказала, что не хочешь!”, і припинили чіплятися. Софія заспокоїлась, їй стало соромно за те, що вона нібито щось пообіцяла й не виконала обіцянку, однак вмовляла себе, що не могла вона нічого обіцяти, хай навіть не думають!

Поправила одяг і сіла на край ліжка, ніяково опустивши очі.

– Не переживай, – сказав Нубар, – всё нормально! Идём, мы тебя коньяком угостим, такого ты точно никогда не пробовала.

Вони сіли за стіл, Армен приніс пляшку коньяку, три різні чашки, хліб та шматок ковбаси, випили, Софія, правда, лише краплину, бо пити їй вже не можна було, вона твердо затямила, що пити їй ніяк не можна, але коньяк і справді виявився непоганим, та й хлопці поводилися скромно, знову жартували, Софія сміялася, розслабилась і наступні тости підтримувала, зовсім потроху, бо побоювалася впасти головою на стіл та заснути, очі у неї злипалися, а в голові паморочилося... і зненацька впіймала себе на думці, що даремно вона відмовила цим симпатичним молодикам, хай би робили з нею... ну, раз їм хочеться... що ж тут такого... навпаки, утрьох – це так незвично... страшно, правда, аж мороз по шкірі, але вабить з такою силою, що ніяк не втриматися... тож чом би й ні, ніхто ж не дізнається, а їй буде про що згадати... і одразу ж з обуренням прогнала цю недостойну думку та ще й перелякалася, що ледь не зважилася на таке паскудство.

Тим часом хлопці дістали саморобні цигарки, певно, з травою, здогадалась Софія, закурили, запропонували їй, а Соня не відмовилася, бо коли ще випаде нагода, адже життя минає, й вона так і не спробує нічого нового, якщо зараз відмовиться. Досі Софія палила тільки звичайний тютюн, та й той рідко, а про марихуану чула, що це легкий і не шкідливий наркотик.

– Будь осторожна, тебе может стать плохо, – попередив один із чоловіків, – это очень крепкая трава, лучше ее с водкой не мешать.

Софа пропустила це попередження повз вуха, – хлопці ж он курять і їм хоч би що, чому ж їй мусить стати погано, якщо вона тільки трішки, зовсім трішки спробує? Цигарки були солодкуваті на смак, а ефект від кількох затяжок виявився несподіваним: їй здалося, що вона ширяє над землею і сміється, як дитина, все навкруги зробилося яскравим та барвистим, а хлопці раптом зменшилися у розмірах, віддалилися і стали такими милими й невинними, що захотілося обніматися та цілуватися з ними, й вони почали цілуватися утрьох, а потім знову опинилися в ліжку, і Софія вже не заперечувала, хай роблять, що хочуть, бо їй і самій хотілося цього, а думка про те, що вона поводиться неправильно, як тоді з Андрієм, і треба б зупинитися, щоб потім не шкодувати, промайнула в голові й загубилася десь у далекому куточку мозку.

Хлопці роздяглися самі, роздягли Софію, один розмістився між ногами й заходився робити свою чоловічу роботу, а другий став навколішки біля її голови, але Софії його намір не сподобався, не збиралася вона чужому чоловіку дозволяти таке, та й запах був неприродний і підозрілий, від чого в голові заблимав червоний вогник, попереджаючи про небезпеку, Софа відверталася, не погоджувалася, але чоловік злився, наполягав, і після кількох болючих ляпасів Софія злякалася, до неї дійшло, що жарти скінчилися і краще не дратувати цього охопленого хіттю самця, та й запах вона перестала помічати, бо чоловік схопив її за волосся і силою запхав свій немалий апарат у самісіньку горлянку так, що вона не могла дихнути, сіпалася, стогнала, намагалася вирватися, але марно, у неї паморочилася голова, від болю текли сльози та соплі, душив рвотний рефлекс, і Софа не розуміла, навіщо ж так глибоко, що ж у цьому хорошого, їй же некомфортно і боляче, але у цю мить старання першого досягли успіху, біль змішався із задоволенням у якусь диявольську мішанину, і Софа втратила відчуття реальності, тіпаючись в оргазмі.

Потім вони голі сиділи в ліжку і знову курили траву, голова у Софії йшла обертом, було боляче ковтати й хотілося плакати з досади, що приємний вечір перетворився на знущання і навіть тортури, адже її примушують робити такі жахливі речі, а вона не насмілюється заперечити цим з виду веселим та привітним, а насправді злобливим і нетерплячим самцям; в роті зробилося сухо, хотілося солодкого, а ще спати, та невдовзі хлопцям знову закортіло, вони помінялися місцями, довго і грубо працювали кожен над своїм отвором, і Софія вже не пручалася, а прагнула тільки одного: щоб все це нарешті скінчилося й вона змогла втекти, а ще боялася зомліти чи навіть померти від болю й нестачі повітря, та неочікувано знову досягла вершини, а що було пізніше не пам’ятала, бо провалилася у хвилясте сизе море й відключилася.

Свідомість до неї повернулася від ляпасів по щоках.

– Очнись, дорогая, – чула крізь туман наполегливий голос. – Одевайся, такси уже едет.

Одягалася, а перед очима все пливло, і почувалася вона начебто в іншому вимірі, в якомусь нереальному світі, їй здавалося, що відучора минуло кілька років, а хлопці все підганяли, нарешті вручили сумочку, куди запхали труси, про які вона геть забула, і вивели на вулицю. Виходячи з кімнати, Софа побачила на ліжку бридку мокру пляму, вирішила, що тут когось знудило, і з жахом здогадалась, що блювала саме вона, на що шлунок відізвався спазмом і стало вкрай соромно.

Деякий час допитувалися домашньої адреси, нарешті Софа її згадала, чоловіки розрахувалися з водієм, і таксі рушило.

Зітхнула з полегшенням, що вирвалася живою від цих покидьків, приходила до тями під дією протягу з прочиненого вікна й намагалася усвідомити, що трапилося. Дерло в горлянці як при застуді й відчувався дошкульний дискомфорт між сідницями. О, Господи, що це, чому там пече? Невже... невже вони виробляли ще й таке?! А вона?! А вона відключилася й нічого не відчувала! Дебілка, треба ж було так нажертися!

Спробувала підбадьорити себе, мовляв, нічого страшного не сталося, вона просто отримала нові сексуальні враження, і це добре, але підбадьорити себе не вдавалося, вона блідла від злості та запізнілої гидливості, почувалася шматком безсловесної плоті, ненавиділа себе, цих збоченців і все ясніше усвідомлювала, що пережила приниження, а не просто отримала якісь там нові сексуальні враження. Виникла думка, що її, мабуть, зґвалтували, ні-ні, її точно зґвалтували, треба негайно заявити в поліцію, але в голові панував такий хаос, що визначитися, чи варто це робити, не змогла, скоріше ні, ніж так, адже, якщо заявити, то все відкриється, і Сергію стане відомо про її пригоди, та й що вона скаже в поліції, вона ж з власної волі пішла з цими двома й сама обкурилася, ніхто не змушував, то як вона зможе довести, що її зґвалтували, а не сама схотіла, але ж, якщо не заявити зараз, то завтра, мабуть, буде пізно, а може, й ні – вона не знала, та так і покинула думати про такі складні, хоч і важливі речі.

Правому оку щось заважало, Соня провела долонею по обличчю й відчула під пальцями залишки сперми на повіках, щоках та волоссі, почула запах цієї чужої слизької субстанції, її знову потягнуло на блювоту, нестерпно захотілося опинитися вдома, залізти у ванну і змити цей бруд, цю пригоду, ці неприємні моменти... чому ж неприємні? були й приємні, вона ясно пам’ятала, що були й приємні, – хоча б ота бентежна суміш болю з максимальним задоволенням – щось привабливого у цьому таки є, тож в середньому виходило не так вже й погано, а головне, що вона жива і зараз буде вдома...

Зайшла у під’їзд, відкрила сумочку, щоб дістати дзеркальце та серветку, і знайшла там сто доларів. Серце скакнуло від жахливої здогадки. Он воно що! Ці двоє прийшли у клуб зняти проститутку! І клуб цей, певно, не простий, а місце саме для таких зустрічей, і саме тому Надька повезла її туди! Господи, вона ж думала, що до неї залицяються, та ще й так гарно, так вишукано, а її просто знімали! І зняли! Через це й здивувалися, чому вона упирається. Через це й поводилися так, як поводяться з повіями – не питаючи дозволу, чи можна робити з нею те чи інше, бо подібні послуги входили до стандартного пакета!

Аж застогнала з розпачу крізь стиснуті зуби, а на очі накотилися сльози! Її ніколи не приймали за повію, а тепер це трапилося незрозуміло чому, ну чому, чому?! невже вона поводилась як повія? але, мабуть, поводилася, раз таке сталося, і цей факт не змінити, не викреслити, і доведеться жити з ним далі.

Першим порухом було викинути ці брудні гроші, роздерти їх на шматки, щоб і згадки не лишилося, але вона повагалася й запхала їх у сумочку на саме дно. Вона їх заробила. Їй заплатили за сексуальні послуги. Прекрасно!

Ну, от. Тепер вона знає, як жінки стають повіями. Хтось це робить свідомо, а вона випадково перетнула цю межу, Господи всемилостивий, я хочу назад!.. але ні, повернутися на кілька годин у минуле вже не вийде, вже відбувся цей перехід, вона щойно здала у користування своє пещене тіло двом смердючим волохатим жеребцям, а ті скористалися ним для задоволення своїх брутальних сексуальних фантазій. І не має значення, що вона не планувала цього робити, тим більше не збиралася брати за це гроші, просто так вийшло, але ж вона не заперечувала, не виривалась, а погодилася! Навіть не так! Не погодилась, а сама схотіла! Так, так, сама схотіла! Нажерлася, обкурилася і – на тобі! зробилася легкодоступною, розпусною блудницею!

Невже це не сон, не мара, невже це дійсно трапилося з нею? Невже це вона, Софія, порядна жінка і вірна дружина, виявилася здатною на такі брудні речі? А таки трапилося, і таки здатна, докази – он вони, їх повно, і вже пізно нарікати на свою дурну голову чи горілку в роті!

Божечку, а як Сергій дізнається?! Що, як хтось із їхніх знайомих бачив її в клубі з цими двома? Або Надька рознесе! Стало страшно аж до мурашок по тілу, що Сергію хтось розкаже чи він сам здогадається, тільки глянувши в її блудливі, винуваті очі...

Підійшла до дверей квартири, приклала вухо, прислухалась. Спить Сергій? Чи чекає? Господи всемогутній, хай би вже спав, що ж то буде, як він побачить її в такому стані?!

Не почувши жодного звуку, обережно відчинила двері, зайшла у темний коридор, зняла шубку і прослизнула у ванну. Глянула в дзеркало – матінко рідна! – яке пом’яте, п’яне опудало!..

Непогано розслабилася, буде про що згадати...