5
І придумала. Попереду новорічні свята, і якщо втекти у село до батьків, то це усуне небезпеку заразити Сергія і дасть можливість обміркувати ситуацію, що склалася.
Випросила у начальниці дозвіл піти з роботи раніше, щоб не зустрітися з Сергієм, підготувала записку і вимкнула телефон. Приїхала додому, зібрала речі, лишила записку в кухні на столі й поїхала на вокзал.
Ледве втиснулася у вагон електрички. Ну, нічого, скоро стане вільно, а ні, то якось витримає цих пару годин. І справді, за сорок хвилин місце знайшлося.
Увімкнула телефон. Сім пропущених та дві есемески від Сергія. Побачив записку і хвилюється. Стало ніяково, що доводиться вдаватися до таких заходів, однак робити нічого. Більше вона в таку халепу не вскочить. Звичайно, якщо їхній шлюб не розвалиться.
Спіймала себе на думці, що перспектива розлучення її не лякає. Може, й правильно буде пожити окремо, зрозуміти, чи вони потрібні одне одному. Якщо виявиться, що потрібні, то можна буде зійтися знову. Правда, може виявитися, що Сергій їй потрібен, а вона йому ні. Це погано. Хай би було навпаки. Хай би він зрозумів, що жити без неї не може і приповз на колінах. Тоді перестав би вередувати, висувати якісь вимоги... Але так не буде. Це ж він завів мову про розлучення, значить, вважає, що обійдеться без неї. А їй? Як їй буде без Сергія?
Зітхнула, бо знала: буде нелегко. Буде сумно без чоловіка в хаті. Як у Надьки. Чисто, прибрано, але сумно й самотньо. Та й усі турботи впадуть на її плечі – крани, що течуть, каналізація, що забивається, а ще безліч інших речей, наприклад, оплата різного роду квитанцій, в яких вона зовсім не тямить... Доведеться розбиратися в тарифах на газ, воду, електрику... Та це нічого, якось же дурна Надька розбирається, розбереться й вона, не може це бути аж занадто складно.
А квартира? Кому вона відійде? Борг за неї ще довго виплачувати. Було б непогано продати її, але ціни зараз такі, що, як усе заплатиш, то мало що залишиться. Та ще ж спробуй продати цю хрущобу!
Софія раптом усвідомила, що не хоче, щоб ця квартира продалася. Хай би вона стала перешкодою, яка не дозволить їм розлучитися. Втрачати Сергія їй не хотілося. Було боляче уявляти, що він покине її й піде жити з Елевтіною. Не те щоб дуже боляче, просто прикро. Вона ж любить Сергія. Чи ні? Але ж ревнує! Так, ревнує, раз не хоче, щоб він був не з нею, а з іншою. Значить, любить, якщо ревнує. Та ні, не може бути, щоб вони розлучилися так просто...
Цікаво скільки триває лікування. Світлана Юріївна казала, що тиждень. А лікар призначив контроль на дев’яте. Тому, мабуть, що в них вихідні. Нічого не сказав про секс, думав, сама здогадаюсь. Що не можна. Та це й так ясно. Якщо все піде нормально, то дев’ятого вже можна буде. А може, й дев’ятого ще ні. Бо одужати – це одне, а позбутися зарази – інше. З усіма хворобами так. Ти вже не хвора, але ще заразна. Скільки для цього треба часу? Ну, щоб очиститися. Це мало значення. Навіть один день може стати вирішальним. Витерпить Сергій так довго, чи доведеться вигадувати все нові й нові причини?
А може, він і не має наміру розлучатися, тільки шантажує, щоб дала! Але ж говорив наче серйозно, прямо ультиматум оголосив! То й що, що ультиматум, ультиматум – це ще не кінець. Сергій ще може передумати. Не може їхня сім’я розпастися так легко! Не можна так просто перекреслити усі ці роки!
Ех, якби ж то змусити його застосувати презерватив! На раз чи на два, а потім можна буде й без. Тільки організувати це треба так, щоб він нічого не запідозрив. Сказати, наприклад, що їй захотілося з презервативом. А що, є ж такі особливі презервативи, з вусиками там, чи ще з чимось, цікаво ж, які вони в дії! От дурна, треба було їй самій купити! І чому вона раніше не додумалась?! Купила – і не довелось би втікати!
Але ні! Занадто ризиковано! Сергій міг би не погодитися. Або спробував, а тоді зняв. І в неї вже не було б виходу. Тоді вже не вдалось би відбрехатися...
Це ж треба, щоб так збіглося! Якби не та пригода, вона б уступила та й усе! І раз уже питання стоїть так гостро, то доведеться бути поступливішою. Ну, й справді, щось вона стала занадто неприступною. Цяця прошена...
Що не кажи, а їй просто неймовірно пощастило, що вона дізналася про хворобу раніше, ніж закортіло Сергію! Що б то було, якби він заразився?! Оце було б проблемище! Навряд чи вдалось би звинуватити Сергія, мовляв, в Елевтіни набрався. Ще ж не відомо, що там у них. Може, вони й не сплять, а Сергій навмисне її дурить? Він же, фактично, так і не признався...
Як не крути, а виявити, що джерелом зарази є саме вона, було б не так уже й складно. Капець, коротко кажучи. Ну, дасть Бог, якось вдасться викрутитися.
Ось і зупинка, скоро можна буде порадитися з мамою. Ні-ні, з мамою не можна! Вона не зрозуміє. Здивується, а потім ще й лаятиме. Та й що вона може порадити? Краще не казати нікому.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!