*Нотаткі з тєтрадкі*

Хоча місто маленьке, але при належному правлінні може стати не мегаполісом, а спражньою туристичною перлиною, на намисті Української історії. Вона Дуже давня.

Отже почнемо по кісточках перебирати.

Перша згадка про існування Вишгорода датується 946 роком. у писанніі «Повість минулих літ» він згадується як град княгині Ольги.

В XI столітті тут були поховані князі Борис і Гліб — перші руські святі.

З 1078 року, коли на княжіння у Вишгороді посів Ярополк Ізяславич, місто стає одним із удільних князівств підвладних Києву.

У XIII столітті Вишгород вже був одним з найбільших міст Київської Русі, але 1240 року він був зруйнований ханом Батиєм і згодом перетворився на селище. Статус міста повернено 1968 року, після завершення будівництва Київської ГЕС.

За археологічними джерелами, городище — укріплений дитинець міста, виникло не раніше 10 століття. Давній Вишгород слугував «приступною» до Києва, де сиділи сини великих князів або інші претенденти на київський престол. Місто протягом певного часу виконувало роль заміської резиденції великих київських князів, тут у лютому 1054 помер Ярослав Мудрий.

За однією з легенд саме уцьому місті княгиня Ольга жорстоко помстилася древлянам за смерть свого чоловіка, наказавши закопати їх кроабель разом із княжичем. Про те історичних підтверджень цьому нема.

на території міста й досі йдуть розкопки, з того що знайшли археологи роблять висновок що там було багато кварталів металургів і майстерень склоробного, ювелірного, ковальського та гончарного виробництв.

З містом пов'язане пошанування перших руських святих Бориса і Гліба — синів київського князя Володимира Святославича.

Вони були поховані 1015 року (Борис) і 1020 року (Гліб) в дерев'яній церкві святого Василія, канонізовані православною церквою близько 1072 і перенесені 1115 в мурований храм.

Після монголо-татарської навали 1240 Вишгород не загинув: на дитинці знайдені матеріали 14-15 століть.

У 15 столітті існував Вишгородський прикомірок.

Занепад міста можна пов'язати з нападами на Київщину кримського хана Менґлі I Ґерая після 1482. Відновлення «пустого неоселеного» городища як замку і містечка відбулося 1607 після його передачі в оренду київському хорунжому Гаврилі Гойському. 1662 року Вишгород зруйнували. Наприкінці 17 століття Вишгород відновлюється як село у володінні Києво-Межигірського Спасо-Преображенського монастиря.

Наукові дослідження міста почалися 1934 року. 1935..

.

********

Отже історія тут велична й обширна, Княгиня Ольга була розумною пані й не дарма обрала місце на горі, величні вали, села навколо, водосховища звичайно не було тому її палац було видно здалеку й обороняти його було досить просто. Це була сильна твердиня з величеньким поселенням навколо детинця.

В повісті вказано було * І послали вони сватів до Ольги - 20 кращих своїх людей, яких княгиня розпорядилася закопати живцем разом з човном у дворі свого терема. Наступне посольство вона наказала відправити в лазню митися, а коли древлянські свати закрилися там, то хата була підпалена, і всі вони загинули. Не зволікаючи,*

Ольга вирушила з дружиною до столиці древлянської - міста Іскоростеня, де планувала справити тризну по покійному чоловікові. На поминки вона запросила безліч знатних древлян, яких доп’яну напоїли медами, і сплячих перерізали (убитих тоді було до 5000 чоловік).

Через рік, у 946, київська княгиня з великим військом пройшла по древлянській землі, зібравши з неї належну данину, і в кінці походу підступила до Іскоростеня. Жителі столиці замкнулися в місті і в розпачі збиралися оборонятися до останнього, вони повідомили Ользі: "Ми раді були б платити данину, але ти будеш мстити за чоловіка".

На це княгиня їм відповіла: "Я вже помстилася за чоловіка не раз, а тепер вже не хочу більше мститися, а хочу брати данину потроху, і, помирившись з вами, піду геть".

Зажадала Ольга тоді від кожного будинку дати їй по три голуби і по три горобці, і коли отримала їх, то розпорядилася прив'язати до кожної птиці мішечок із сіркою, підпалити і відпустити. Птахи ж, отримавши свободу, повернулися в свої гнізда і підпалили місто, яке за ніч вигоріло вщент. Ось так і здійснилася помста за смерть князя Ігоря. Вона справила настільки сильне враження на сусідів Київської Русі, що протягом всього двадцятирічного правління Ольги ніхто так і не наважився воювати проти неї.

Покаравши древлян, княгиня все ж вирішила повністю змінити всю податкову політику в своїй державі. Вона встановила точний розмір "полюддя" і час його збору (до цього князь вирішував все сам і на місці, що і призвело до повстання древлян у 945 році). По всій країні були зведені "погости"

Саме княгиня Ольга почала кам'яне містобудування на Русі, розпорядившись звести в Києві свій палац і терем за його межами.

Вишгород був найближчою до столиці заміською резиденцією Великих князів.

Вигідне розташування давало можливість руським правителям використовувати це місто і для роботи, і для відпочинку. Княгиня Ольга особливо любила Вишгород. Ще за її правління Вишгород отримав свою другу неофіційну назву «Ольжин град».

Згідно з більш сучасною точкою зору, в термін «Ольга сиділа у Вишгороді» літописець вклав сучасний йому зміст – часу написання «Повісті временних літ» (XII ст.). Тобто, в літописі ми маємо справу з модернізацією подій X ст., бо володіння шляхетними жінками землею і порядкування нерухомості на Русі почалося не раніше XII ст.

У Вишгороді знаходився й палац княгині Ольги, точне місцезнаходження якого досі не встановлено.

У зовнішній політиці Ольга віддавала перевагу дипломатичним методам.

До речі Ольга була першою з Рюриковичів, в ті часи на території московії жили дикі племена людоїдів, які ще не мали навіть старих богів...

***************

Мій Вижгород почався десь о 8 років.

До нас у школу, бу га га прийшла Ольга, не та сама звичайно, а тренерка, вони набирали групи на вітрильний спорт.

Я пішла, не думаючи.

я ж дитина ЕС, ми їздили по світу з 3 років й я вже тоді розуміла що вітрильний спорт це круто.

Наші ж тупішки ще й досі того допетрати не можуть, а спортсмени, особливо старші - мій тренер тоді був дідусь Яменко, посміхалися тихенько у вуса.

На жаль цього року пару місяців тому його не стало, й тепер його крейсар Томато, в команді котрого я теж колись шкотним юнгою бігала стоіть одиноко без свого величного капітана.

Перші уроки в нас проходили на Київському морі.

це ж була ціла пригода, з рюкзаком, групкою їхати маршруткою аж до ГЕС, а потім трошки пройшовшись від будиночків працівників ворота відкрилися й ти поринаеш у вітрильний рай.

хлопців звичайно багато, а дівчаток як завжди мало. Уваги завжди від кавалерів вистачало. Усі файні, вправні, спортивні й розумні, й романтичні...

ох й захищали ж вони нас, іноді навіть до масштабних дрвк доходило. саме там київські вперше побилися з місцевими сільськими через двох дівчаток з блакитними очима. не буду уточнювати кого саме, але ми не винуваті були, якшо шо - ті самі приперлися ми їх не запрогували....

Це неймовірне відчуття швидкості вітру й води можна порівняти хіба що із сексом, адреналін шкалить, ти відчуваеш вітер й можеш ним керувати й його ловити... це сильно, сильніше за будь який наркотик..

це любов на все життя, той хто відчув вітер й море на паруснику ніколи не забуде й не поміняє. Можливо такі самі відчуття відчувають автогонщики скажімо Даккару ( одного котрий загинув в пустелі ми тоді добре знали) й Формули 1 - то була пристрасть тата він як минулий гонщик просто не вилазив з Чайки й мене тягав туди одразу після звнятть вітрильним спортом.

ТО ж Шлях Вижгород Чайка я знала як свої 5 пальців.

я його обожнювала, а в вихідний в нас, не далеко від Лебедівки було потаємне місце шашликів, про нього знали лише ми й їздили або там на канал, або за Лебедівку. я там вчилася ловити рибу руками, розпалювати багаття й ставити палатку.

принципом було зробити їжу з того що знайдеш навколо, чай в мене виходив одразу, а от з юшкою було важче...

як же знайти крупу для куліша.

- Кицю йди сюди - кличе мама

- а я знайшла дикий часник й маслюків - приходжу з добичею

-Дивись - простягаю долоні з знахідками.

-а й правда - круто, молодець! - а нас тато пшоно привіз, додавай в казан й буде в нас Куліш, як у вольних Козачек.

**************