*Нотаткі з тєтрадкі*

Якщо ти часом будеш йти вуличкою від Майдану до Золотих, то обовязково зазирни в моє потаємне місце сили...

То не простий двір, це скарб...

Ми дружимо мабуть років 200,а може й більше....

у воротах біля Молодого театру, вони там завжди відкриті.

По перше, там саме у тому дворику, знаходиться той самий ліфт на одну людину, який так любить показувати * Інтєресний Києв*

По друге там розташовані апартаменти й памятна дошка українському письменнику Михайлу Ткачу.

Новий мурал каретний й ресторан * Товстий й Тонкий*

це він тепер...

а раніше він був інший...

***********

- Гееенка- мама біжить обіймати великого й поважного дядька, що стоіть на порозі якогось ресторану...

Плигає йому на шию й верещить - Як же я давно тебе не бачила....

Генка однією рукою її підіймає й посміхається

-А ти Ларка не змінилася!

-це твоя мала?

- угу

- Проходьте - запрошує у ресторан - я зараз вийду..

я роздивляюся.. красивий інтерєр, важкі бархатні штори, красиві серветки й скатертини...

Офіціантка в накрохмаленому фартуху підходить до нашого столику..

- що замовите?

- мені шампанське й заливний язик, а малій сік й дитяче морозивко з чорносливом та медовою крихтою...

поки ми чекаємо замовлення, з кабінету виходить Гєнка...

- ну шо вибрали? Я пригощаю...

- я тут скоро группу вестиму, міжнародна делегація приїздить, так ти скільки місць посадочних маєш?

- ну десь сто людей ми точно розмістимо, а більше то навряд чи....

- на які дні? мені треба ще пара додаткових офіціантів буде...

- давай на наступні вихідні, буде три автобуси, після екскурсії ми їдемо до тебе...

- домовились...

Вони ще дві години говорили про своє, я ж знудившись пішла дивитися як працює повар...

панночка в білому фартуху чарувала на кухні..

- можна до вас?

-загалом ні, але тобі я дозволяю....

кухня блищала наче начищений новий чайник...

я з захватом дивилася як врна смажить мигдаль, підливає й запалює, сковорідка палала й запахло смаженим мигдалем з ромом...

вона вправно перекинула горіхи, чорнослив, якісь вершки, все присипала збитими вершками й магічним жестом прикрасила медовою крихтою й листочком базиліку....

я ахнула - це шо, мені? КРАСА

-іди сідай зараз тобі морозивко винесем...

Смачнішого дитячого морозива я більше ніколи не їла а ні до а ні після...

*************

ми гуляли містом, якось після вистави в Молодому театрі я вирішила показати мій потаємний сховок...

- дядь Гєнн приймайте гостей - в залі було напівтемно, на столах запален свічки й тихо грала музика..

в кутку сиділо пару відвідувачів..

- оооо, привіт мала, кічо собі ти вимахала, ого!

- це я за літо так, на морі всі ростуть швидко..

Ми сідаємо за столика й морозивко фірмове та коктейлі були прикрасою вечора...

після того, ну ж бо подруга моя працювала в театрі, весь робочий персонал полюбив той десерт... іноді з ностальгією згадуємо його...

*************

на жаль тримати ресторан було дуже важко й через якийсь час його продали, тепер там Качка, але того затишку вже нема...

Є такі місця, які притягують своїми людьми й тими хто туди приходить....

душею Джерела був Гєнка...