Рибка-улюбленець на долоні німого тирана

Саме тоді, коли Лі Юй повною мірою відчув на собі ставлення до « риб’ячого улюбленця на мільйон», качаючись щовечора у золотих шовкових водоростях, система, яка довгий час давала йому відпустку, нарешті подала голос.

— Вітаємо господаря, усі критерії перевірки головного завдання виконані, господар може переходити до наступної сюжетної лінії.

Лі Юй подумав: «Нарешті можна приступати до наступної?»

Хоча він ніколи не хвилювався через перевірку — тиран-господар ставився до нього дуже добре, тож він був упевнений, що зможе перейти до наступного етапу. Побічне завдання «Золотий короп», яке він прийняв раніше, через дивні підказки так і залишалося без жодного прогресу. Не займаючись так довго головною лінією, він навіть трохи за нею скучив.

Лі Юй негайно зайшов у систему, щоб перевірити; як і було сказано, на нове головне завдання вже можна було натиснути, і називалося воно «Тиран ростить рибу для процвітання клану».

Лі Юй: «...»

Назва була досить дивною, але він мав про неї певний спогад: він бачив її ще під час першого входу в систему. Хіба система не казала, що напрямок головної лінії залежатиме від результатів перевірки? Йому здалося, що вона нічим не відрізняється від попередньої.

Лі Юй відкрив лінію «Процвітання». Вона була схожа на «Мільйонного улюбленця» і також виконувалася у кілька етапів. Підказка свідчила: «Зробити життя тирана та його риб’ячого улюбленця дедалі кращим».

Першим кроком головної лінії було — насолодитися з тираном «вітром, квітами, снігом та місяцем» (романтичними розвагами).

Лі Юй: «???»

Стривайте, йому здалося, чи ця шкідлива система після відпустки стала ще шкідливішою? Хто-небудь, скажіть йому, який зв'язок між процвітанням клану та романтичними розвагами? До того ж він пам'ятав, що вираз «вітер, квіти, сніг та місяць», здається, означав гультяйство та пиятику. Чи не означає цей крок, що йому доведеться пити алкоголь разом із тираном?

Лі Юй уже куштував сливове вино і знав, що алкоголь швидко б'є в голову; варто йому сп'яніти, як він перестає себе контролювати і коїть речі, про які риба потім шкодує. Завдання, що вимагало від нього випити, здавалося черговою пасткою.

Лі Юй запитав: «А можна не виконувати цю головну лінію?»

Система відповіла: «Риб’ячий скелет чи риб’ячий попіл — господар може обрати щось одне?»

Лі Юй: «...»

Гаразд, він не хотів обирати жодного варіанту, тож залишалося лише слухняно виконувати завдання. Щоб підбадьорити себе, Лі Юй спершу подивився на нагороду за цей крок, проте вона не передбачала посилення характеристик чи навичок, а була вельми таємничою — «Дізнатися один секрет тирана».

Лі Юй відчув інстинктивний спротив; він не дуже хотів знати секрети Принца Цзіна, адже це була приватна справа Принца. До того ж він був людиною, що потрапила в книгу, і деякі важливі налаштування сюжету вже давно прочитав у першоджерелі, тому ця нагорода здалася йому дещо даремною.

Лі Юй з надією запитав: «А хіба немає такої подушки-риби, як минулого разу?»

Хоча б ще одну подушку-рибу дали! Тепер, коли він став перетворюватися частіше, акваріум стояв порожнім, що було не дуже добре; він усім серцем бажав отримати таку подушку. Його стара подушка-риба досі залишалася у Принца Цзіна і той її не повернув, до того ж вона за розміром і кольором вже не відповідала його нинішньому вигляду.

Шкідлива система, мабуть, ще не бачила такого господаря, який би сам випрошував нагороду. Замовкнувши на деякий час, система відповіла: «Згідно з пропозицією господаря, нагороду головної лінії "Процвітання клану" оновлено. Будь ласка, перевірте».

Лі Юй підбадьорився. Виявляється, система могла змінюватися через його слова? Він знову перевірив етап «Вітер, квіти, сніг та місяць», і в списку нагород справді з’явилася подушка-риба.

Ця зміна його дуже порадувала, і Лі Юй одразу почав фантазувати далі: «Якщо нагороду можна змінити, то чи не можна змінити і сам етап "Вітер, квіти, сніг та місяць"?»

Як рибі насолоджуватися романтикою з тираном? Хлип-хлип, складність занадто висока. Цього разу, зачекавши деякий час, шкідлива система так і не подала голосу.

Лі Юй: «...Гаразд, я тебе розкусив. Тобі байдуже на нагороду, тож її ти можеш змінити, а те, що шкодить рибі — нізащо, так?»

Лі Юя виштовхнуло з системи. Загорнувшись у ковдру із золотих шовкових водоростей, він думав, як же йому разом із Принцом Цзіном здійснити цей самий «вітер, квіти, сніг та місяць». Якщо потрібно випити, то спершу треба знайти вино, чи не так?

Поки маленький короп переймався пошуками вина для завдання, зовні зчинився справжній галас. Глибокої ночі до маєтку Принца Цзіна прокралися кілька злодіїв. Тільки-но вони потайки дісталися стіни, як їх схопив євнух Ван разом із великою групою охоронців.

Відколи було збудовано систему ставків, охорона маєтку Принца Цзіна стала ще суворішою. Третій принц, не змігши купити рибу, пішов із незадоволеним обличчям, тож Ван Сі одразу став на сторожі та наказав нічній варті бути вкрай уважною. Хто ж знав, що злодії справді прийдуть. Ван Сі негайно доповів про це Принцу Цзіну.

Принц Цзін зиркнув на рибу в акваріумі, яка знову втратила свідомість. Раніше він думав, що риба хворіє, але тепер розумів, що дух коропа, мабуть, увійшов у стан трансу. Принц вирішив, що не варто турбувати маленьку рибку, щоб вона не відволікалася; у будь-якому разі, він докладе всіх зусиль, щоб її захистити.

Цих злодіїв, міцно зв’язаних, привели до Принца Цзіна, але жоден не хотів зізнаватися, хто їх послав. Охоронці знайшли у злодіїв кілька рибальських сіток, тож їхня мета була очевидною без зайвих слів. Лише самі злодії не знали, що риба, яку вони мали спіймати за наказом, насправді спала не в ставку.

Наскільки сильно Ван Сі любив маленького риб’ячого господаря, настільки ж сильно він ненавидів цих злодіїв. Скрегочучи зубами, він промовив: «Це точно Третій принц. Не зміг купити рибу, тож вирішив її вкрасти...»

Злодії не зізнавалися, а на основі лише знайдених сіток неможливо було нічого заподіяти Третьому принцу. Ван Сі запропонував застосувати жорстокі катування, проте Принц Цзін, трохи подумавши, кинув на Ван Сі застережливий погляд. Ван Сі миттєво все зрозумів і наказав охоронцям відвести злодіїв до міської управи, щоб там провели належний допит.

Оскільки до маєтку Принца Цзіна вдерлися злодії, слід було заявити про це в управу. Проведення допитів і катувань в управі було цілком законним, тоді як якби маєток Принца Цзіна зробив це сам, хтось міг би скористатися цим і звинуватити їх у самоправстві. Звісно, після того, як злодіїв передадуть до управи, маєток Принца неодмінно підкаже кілька дієвих методів допиту, щоб ці люди якнайшвидше розкрили роти.

Маєток Третього принца.

Му Тяньсяо знав, що Му Тяньмін ходив до маєтку Принца Цзіна купувати рибу. Му Тяньсяо не схвалював таких спроб піти легким шляхом: замість того, щоб думати, як догодити імператору, краще було б сумлінно виконувати доручені ним справи. Хоча Му Тяньмін довіряв йому, він не завжди дослухався до порад, і Му Тяньсяо не міг на це вплинути.

Особливо коли він дізнався, що Му Тяньмін, не змігши купити рибу, справді послав людей її вкрасти; більше того, крадіжка не вдалася — люди Третього принца були схоплені, щойно увійшли до маєтку Принца Цзіна. Му Тяньсяо був просто приголомшений. Чи варта того якась риба, про яку імператор, можливо, вже завтра забуде?

— Звичайно, варта.

Му Тяньмін уже вперся рогом. Відколи Принц Цзін нечемно виставив його з маєтку, між ними двома вже йшлося не лише про рибу. Третій принц вважав, що Принц Цзін сам напросився на неприємності; знаючи, що Му Тяньмін уже за крок від титулу спадкоємця, той все одно наважився ворогувати з ним.

— Брате, краще більше нікого не посилати, раптом Принц Цзін щось запідозрить... — намагався вмовити його Му Тяньсяо.

Проте Му Тяньмін не зважав на це: «Чого боятися? Мої люди вміють тримати язика за зубами, вони не будуть базікати. У тебе серце як у курчати. Навіть якщо Принц Цзін здогадається, що це я, що він мені зробить? Якщо він наважиться стратити моїх людей, я змушу Цензорат подати скаргу за перевищення повноважень і застосування тортур, подивимося, чи зможе він тоді втримати свій титул принца».

Му Тяньсяо: «...»

Му Тяньсяо від розпачу потер лоба: «У будь-якому разі, те, що людей схопив Принц Цзін — це недобре. На цьому з крадіжкою риби треба закінчити».

Му Тяньмін, очевидно, не хотів здаватися: «Невже ми дозволимо якомусь німому піднятися вище за нас обох лише тому, що в його руках якесь благословенне знамення?»

— ...Звичайно, ні, — Му Тяньсяо всміхнувся і кинув на нього багатозначний погляд. — Оскільки це благословенне знамення, то, знаючи характер батька, він обов’язково звернеться до Бюро астрономії для розрахунків.

— Бюро астрономії?

Очі Му Тяньміна зблиснули. Це справді був спосіб позбутися Принца Цзіна.

— Але батько сам назвав це знаменням, навряд чи Бюро астрономії наважиться це заперечити...

— Навіщо заперечувати? — лагідний вираз обличчя Му Тяньсяо не змінився, він всміхнувся і запитав у відповідь: — Чи не забув ти, третій брате, що надмірність шкодить так само, як і нестача?

Му Тяньмін на мить замислився, невдовзі зрозумів задум Шостого принца і теж зухвало розсміявся.

Шостий принц не помилився: невдовзі імператор справді викликав чиновників Бюро астрономії, і Третій принц почав діяти згідно з порадами Шостого принца. Чиновників у Бюро було небагато, але це було важливе місце, здатне одним словом вирішити долю гри; звісно, у такому важливому відомстві були і люди Принца Цзіна.

Принц Цзін повів рибу до імператора, маючи власний таємний намір. Маленька рибка зараз сильно змінилася, і надалі вона могла змінитися ще більше, що рано чи пізно дійшло б до вух імператора. Принц Цзін хотів заздалегідь попередити про це батька, щоб знайти для неї офіційне виправдання і приховати той факт, що вона — перевертень. Якби розмова з імператором не пішла за планом, Принц Цзін був готовий наказати Бюро астрономії виступити з відповідною заявою, проте імператор сам вирішив, що зміна луски на золоту — це добрий знак, що позбавило Принца зайвих клопотів.

Принц Цзін також передбачав, що імператор все одно звернеться до Бюро астрономії за розрахунками, тож наказав своїм людям там відповідно підтримати цю ідею. Саме тому, щойно Третій принц почав діяти, Принц Цзін невдовзі дізнався про це.

Му Тяньмін був надзвичайно підступним: він збирався наказати Бюро астрономії сказати імператору, що поява золотої луски у риби — це ознака перетворення на дракона. У нинішній династії лише імператор міг використовувати драконячі візерунки та називати себе справжнім сином дракона. Якщо риба, яку тримає принц, матиме ознаки перетворення на дракона, імператор неодмінно відчує загрозу. Тоді не лише сам Принц опиниться у небезпеці, а й маленька рибка постраждає разом із ним.

На щастя, він заздалегідь перехопив цю новину і не дозволить цьому статися. Третій принц боявся, що імператор засумнівається у словах Бюро астрономії, тому також наказав покликати відомих ченців, щоб діяти з обох боків. Принц Цзін теж не збирався поступатися: він написав листа і наказав Ван Сі негайно його відправити. Очевидно, невдовзі розпочнеться нова буря, але незважаючи ні на що, він захистить свою маленьку рибку.

Принц Цзін закінчив офіційні справи і повернувся до кімнати, де побачив постать, на яку так довго чекав. Юнак, у якого перетворилася рибка, був одягнений у шовковий халат небесно-блакитного кольору з вишитими золотими гілками. Він наспівував якусь незнайому мелодію і схилився, застеляючи ліжко.

Принц Цзін деякий час стояв здалеку і спостерігав. Він хотів підійти ближче, але боявся наполохати його, тож просто милувався постаттю юнака під звуки його співу. Маленька рибка була такою ж, як і при першій зустрічі — жвавою та сповненою життя.

Принц бачив багатьох чоловіків та жінок, які туго затягували пояси, проте юнак, здавалося, зовсім не вмів цього робити: він зав'язав пояс абияк, залишивши дивний вузол, що звисав збоку, проте через це тонка талія юнака виглядала ще виразніше. Тонка талія, яку можна обхопити однією рукою — Принц відчув, що це порівняння занадто перебільшене, але все одно несподівано про нього подумав. Дивлячись ще нижче, на те, як блакитний шовк злегка облягав округлість стегон ззаду... Принц Цзін поспіхом відвів погляд.

— Ваша Високосте, ви повернулися!

Лі Юй відчув рух позаду, з усмішкою підбіг і вклонився. Повернувшись із палацу, він уважно спостерігав за тим, як вклоняються слуги в маєтку, і тепер повторив за ними. Цього разу він перетворився на людину, бо раніше пообіцяв залишитися в маєтку Принца, щоб допомагати доглядати за рибою; він мусив час від часу з'являтися перед Принцом Цзіном, щоб показати, що сумлінно працює — хоча насправді він просто годував самого себе.

Принц Цзін збудував для нього величезний акваріум, і Лі Юй був дуже зворушений, проте в тілі риби він не міг говорити і не мав іншого способу висловити вдячність, окрім як потертися об нього. Ставши людиною, він міг говорити, але Принц не знав, що він і є тією рибою; якби він раптово почав дякувати від імені риби, Принц міг би прийняти його за монстра.

Нічого не залишалося, як просто мовчки віддячити, самостійно прибравши кімнату після того, як він погодував себе. Проте місце, де жив Принц Цзін, завжди було дуже чистим. Лі Юй обшукав усю кімнату і не знайшов жодного бруду, тож наприкінці зміг лише розкидати постіль на ліжку, а потім знову її акуратно застелити. Він не очікував, що зустріне Принца Цзіна, ледь встигнувши це зробити.

Побачивши юнака, Принц Цзін відчув, як злість на Третього принца майже повністю зникла. Він підійшов, схопив Лі Юя за руку і повів за собою. Була одна справа, яку він хотів зробити вже дуже давно.

Лі Юй, якого раптово схопили: «???»

Він подумки нагадав собі: коли він риба — він не може чинити опір господарю, коли він людина — він не може чинити опір принцу.

Принц вів його за собою і невдовзі посадив за письмовий стіл. Лі Юй трохи злякався: чи не збираються йому знову ставити запитання? Насправді, ставши людиною, він теж хотів дізнатися про запаси вина в маєтку Принца; сливове вино було рідкістю, але для виконання завдання «вітер, квіти, сніг та місяць» найкраще було б спершу з’ясувати, де сховане звичайне вино. Потім він міг би якось дістати глек, розбавити його водою і придумати спосіб, як змусити Принца трохи випити, і самому теж випити. Розбавлене вино не повинно було змусити його зганьбитися, чи не так?

У Лі Юя були свої розрахунки: з тираном краще не сперечатися, слід поводитися так само слухняно, як і в тілі риби, і робити все, що наказав Принц.

Принц Цзін розклав папір і пензлі, дістав туш та камінь для розтирання і передав їх Лі Юю.

Лі Юй: «...»

Лі Юй раптом зрадів: «Ваша Високосте, ви хочете, щоб я розтер туш?»

Принц Цзін ледь помітно кивнув.

Лі Юй подумав: «Отже, хочеш спершу використати мене як слугу для туші, а потім ставити запитання, хе-хе!»

Хоча Лі Юй і бурчав подумки, він дуже старанно взявся розтирати туш. Невдовзі з’явилася густа чорна фарба. Лі Юй відклав брусок туші і випадково потер носа, не помітивши, що на кінчику залишився чорний слід. Це нагадало Принцу Цзіну про те, як маленька рибка колись забруднилася в туші, і він мимоволі всміхнувся.

Коли туш була готова, Принц Цзін дав Лі Юю пензель.

Лі Юй подумав: «Отже, він не збирається ставити запитання, а хоче, щоб я писав?»

Лі Юй закатав рукави і дуже впевнено взяв пензель — приблизно так само, як він тримав палички для їжі.

— Ваша Високосте, якщо вам потрібно, щоб я щось написав, просто скажіть!

Було б чудово написати і випросити якусь нагороду, наприклад, глек вина — він якраз шукав для цього привід! Його бойова поза з пензелем у руках приголомшила Принца. Принц Цзін подумав: «Не дивно, що пензель, яким він користувався раніше, облисів».

Проте Принц Цзін зовсім не виказав незадоволення тим, що юнак не вміє писати. Він підвівся і підійшов до Лі Юя ззаду. Лі Юй, не розуміючи, що відбувається, зацікавлено подивився на нього.

Принц Цзін намагався стриматися, щоб не дивитися на біле зап'ястя юнака, що виглядало з-під рукава. Він накрив руку юнака своєю рукою, що тримала пензель, обережно обійнявши його зі спини. Потім він почав рухати рукою Лі Юя, виправляючи незручне положення тіла та надаючи йому правильної пози.

Лі Юй: «!!!»

Лі Юй чомусь відчув, що його обличчя червоніє. Справа була не в тому, що він не знав ієрогліфів, а в тому, що він не вмів користуватися стародавнім пензлем; Принц Цзін, очевидно, вчив його, як правильно тримати інструмент і як писати. Проте вони були занадто близько.

Рука Принца стискала його руку, плече Принца підтримувало його, а теплий подих торкався самого вуха. Озирнувшись, він зрозумів, що з усіх боків — зверху, знизу, ліворуч і праворуч — він оточений Принцом Цзіном. Одне вухо Лі Юя стало яскраво-червоним від збентеження, він почав незручно думати: «Це просто навчання, не думай про дурниці! Принц Цзін гарно пише і погоджується мене вчити, не можна марнувати час!»

Принц тримав його руку, і разом вони написали перший рівний і чіткий ієрогліф — «Риба».

«...Схоже, писати не так уже й складно!»

Згодом Лі Юй повністю занурився у процес малювання ієрогліфів; якби він був у тілі риби, його хвіст точно піднявся б до самого неба від задоволення. Лише коли він перетворився назад на рибу, він згадав, що, здається, забув випросити нагороду. Але оскільки це Принц Цзін весь час вчив його писати, то, мабуть, нагороду мав просити не він!

Лі Юй відчув зніяковіння: здавалося, Принц Цзін знову обхитрував його.