13

Швидко переписала собі на листок адресу Маріелли, закрила теку, але, подумавши, що вона може знаходитися не вдома, відкрила знову і, знайшовши потрібну сторінку, переписала адресу Ламара. Відчуття чогось недоброго не давали зосередитись на роботі. По-перше, я дуже розлютила завідувача, і тепер не знаю, яким чином це мені відгукнеться, а по-друге мене хвилює Маріелла. Вона не прийшла на роботу, а це може означати, що її самопочуття погіршилося, або ВІН її… Навіть і думати моторошно. Сподіваюся, вона жива.

Я вийшла в коридор і зустріла Влада, який саме хотів зайти до лаборантської. Він схвильовано подивився на мене і тихенько спитав, що щойно сталося, бо він бачив Ламара, який вийшов з універу, трохи не збивши його з ніг. Та ВІН взагалі нікого не помічав і був злющим, як сто демонів. Я розповіла Владу коротенько про події сьогоднішнього ранку і він почав нервувати, бо також розумів, що так не можна було розмовляти із завідувачем, ще й на очах всієї кафедри. Наслідки можуть бути непередбачуваними.

- Кохана, тепер ми не можемо напевне знати, як він почне діяти. У його стані, та ще й з новими силами... До речі, а де ВІН міг їх узяти?

- Маріелла… Вона сьогодні не прийшла. І перше, що мені прийшло до думки, що ВІН її вбив. Я жалкую, що розлютила Ламара своїми словами щодо статті, але я стрималася, щоб не розтрощити тут все, - махнула головою в бік лаборантської, - Знаєш, мої сили зараз набагато потужніші і я не можу це пояснити. Я, правда, втрималася, щоб не нашкодити всім присутнім. Відчувала, що достатньо дати волю погляду, щоб перетворити Ламара на пил.

- Сили Мороку завжди вважалися найпотужнішими, ти сама це знаєш.

- Так, але є ще дещо, чого я пояснити не можу, і головне те, що я можу цим керувати, - глибоко вдихнула і продовжила, - У мене до тебе є прохання.

Влад уважно подивився на мене, показуючи, що готовий виконати все, що завгодно. Я дістала з кишені листок з адресами, відірвала половину і віддала Владу ту частину, де адреса Маріелли. Наголосила, що він має рушати зараз, не гаючи ні хвилини, навіть, якщо доведеться пропустити пару. У мене є доступ до всіх конспектів і навчальних матеріалів, тому можна цим скористатися і переписати, а зараз краще зробити щось набагато важливіше. А другу половину папірця я заховала назад у кишеню. Це на випадок того, якщо Влад не знайде жінки.

Зайшовши на кафедру, я видихнула з полегшенням, бо побачила там тільки пані Кейт. Якраз вона мені наразі й потрібна. Я підійшла до неї і попросила приділити мені увагу. Маю до неї прохання. Щойно я завела розмову про Маріеллу, пані Кейт відразу погодилась її підмінити, бо має вільний час. А щодо іншого прохання, я не могла говорити тут, на кафедрі, і ми домовились зустрітися після роботи в парку, подалі від універу.

Я не боялася, що за мною буде спостереження, бо Олешко зараз у людській подобі й готується до завтрашнього бою, а іншого птаха, сподіваюся, Ламар не встигне завербувати. Домовившись з пані Кейт, я повернулася до лаборантської і приступила до роботи. Віола щедро засипала мій стіл документами, які треба було опрацювати і систематизувати. А в голові крутилися думки про Маріеллу. Ну не міг ВІН її вбити зараз, напередодні засідання кафедри. Її ж мають представити, як нову колегу. Так, трохи поживитися її силами ВІН міг, але хтозна, чи зміг зупинитися. Всім відомо, що паразити, відчуваючи сильний голод, не можуть контролювати процес поглинання і це часто призводить до загибелі донора.

Очікування Влада було нестерпно довгим. Я поглядала на годинник кожну хвилину і кожна хвилина видавалася вічністю. Раптом відчула, що мій Влад десь поряд і я, не чекаючи поки він зайде до кабінету, вийшла йому на зустріч, в коридор. Він, захеканий, підбіг до мене і промовив:

- За цією адресою її немає. Нікого немає. Вікна, двері зачинені, у будинку тиша. у дворі лежить листя, яке не прибирали вже кілька днів. Тому можу припустити, що пані Маріелла не з’являлася вдома ці дні.

- Дякую, коханий. Ти швидко впорався, тому ми встигаємо і зараз підемо вдвох на лекцію. А що робити далі, поміркуємо згодом.

Я попросила передати мені його спогади, щоб дізнатися де саме той будинок, щоб я змогла переміститися туди миттєво, бо така потреба може з’явитися вже завтра. Влад торкнувся моєї руки, заплющив очі і показав мені той дім.

Після лекцій Влад пішов на тренування, а я, дочекавшись, поки всі розійдуться, закрила кабінет і пішла до парку. Там, у центрі галявини стояла лавка-гойдалка, де на мене вже очікувала пані Кейт. Я привіталася і сіла поруч. На мить підключила свої сили, щоб відчути, чи може нас хтось підслуховувати і, впевнившись, що ми самі, почала розмову. Мені важко було підбирати слова, щоб чітко сформулювати сенс мого прохання до неї та не виказати повний план моїх дій.

Пані Кейт зрозуміла, що я не дуже їй довіряю, що я, взагалі, мало кому можу довіряти і, торкнувшись моєї руки, сказала, що дозволяє прочитати її. Мені вистачило її дотику, щоб зрозуміти все, що вона відчуває. Нещодавно вона втратила подругу, тому почуття до Ламара у неї зрозумілі. Я побачила в ній готовність викрити Ламара і це додало мені впевненості.

- Так, Ліндо, я можу скористатися своїми зв’язками, як з керівництвом університету, так і з поліцією. Але ти маєш розуміти, що від твоїх дій будуть неабиякі наслідки. Ти маєш все продумати, перш ніж діяти.

- Я розумію, що, маючи всю ту інформацію й докази, наслідки будуть гіршими від моєї бездіяльності, ніж від дій. Я вдячна Вам за розуміння й допомогу. Чекайте мого сигналу завтра вночі. Сподіваюся, у мене все вийде і я приїду до Вас, щоб сповістити про результат.

- Це не обов'язково, - Кейт посміхнулася, - Не треба приїздити до мене...

Кейт відкрила сумочку, дістала папір з олівцем і щось написала. Передала мені записку і сказала, що це - закляття, прочитавши яке, я можу передати їй інформацію. Необхідно просто написати лист і промовити ці слова.

- А з твоїми силами, які я в тобі відчуваю, Ліндо ти можеш просто перенести слова на папір силою ментальної передачі. І не хвилюйся, щойно я прочитаю твоє послання, папір одразу згорить. До речі, можеш користуватися цим закляттям, якщо необхідно відправити комусь терміновий лист. Просто подумай про того, хто має отримати твій лист і, де людина не знаходилася б, лист потрапить до неї майже миттєво. Це моє особисте закляття, яким ділюся з тобою.

- Дякую, пані Кейт, це дуже цінно. А зараз вибачте, я маю бігти.

Професорка побажала мені успіху і розчинилася в повітрі, клацнувши пальцями, а я дістала шматок паперу, на якому була написана адреса Ламара, зробила глибокий вдих і пішла туди, не знаючи, що на мене там очікує.

Будинок Ламара виглядав не так, як я його собі уявляла. А уява у мене настільки багата, хоч відбавляй. Я думала, що поганці живуть у моторошних будинках, де темного кольору стіни, вицвіла фарба на вікнах і дверях, висока трава чи, взагалі, очерет по всьому двору, квакання жаб доноситься з середини двору, чи вовкулаки виють, а отруйні змії охороняють ворота, щоб ніхто не зміг пробратися. А для сильнішого ефекту, будинок має бути у непроходимій чащі зловісного, чорного лісу.

Та я помилилася. Будинок доволі охайний, зі світлого каменя. Чисті вікна, яскраво зеленого кольору дах. А на даху красується птах. Це старомодна декорація, якою раніше користувалися для виявлення напрямку вітра. Але ж і Ламар не такий вже й молодий, як виявилося. Побачивши того півня, я аж заклякла на мить. Сподіваюся, цей птах насправді є частиною декору, а не зачаклована людина. Навпроти будинку - ліс, але не зловісний, як у моїй уяві, а справжнісінький ліс, від якого віє спокоєм.

Паркан обплетений барвінком, а ворота, наче щойно з ковальні, виглядають новими й дуже міцними. Я зупинилася подалі від воріт і впевнилася, що ніяких змій там немає. Потім, заплющивши очі, відчула магію, яка захищає будинок від непроханих гостей. Я не стала втручатися і не чіпала той невидимий купол, бо мені він аж ніяк не зашкодить. Я зможу пройти крізь нього і не залишити й сліду після себе. Цікаво, ВІН справді вважає себе найрозумнішим? Чи навпаки, всіх навколо вважає за дурнів. Такий вид захисного куполу я могла накласти ще в школі. Бо рівень магічної непроникності дуже слабкий.

Можливо, ВІН навмисно ставить саме такий захист, щоб дивитися потім, хто заходив і що робив. Для цього є стандартне закляття. Але мені не треба проникати у володіння цього недомага, я просто маю дізнатися, чи є там хтось чи немає. Заховавшись за найпишнішу ялинку, яка навпроти будинку, через дорогу, огляділася, щоб мене ніхто не бачив. Заплющила очі, зробила глибокий вдих і на видиху вивільнила свою темну енергію, яка накрила будинок, не торкаючись захисного купола.

Раптом почула стукіт екіпажу, який стрімко наближався до місця мого сховку. Я дуже обережно зібрала свою магію і швиденько стерла всі сліди своєї цікавості. Те, що мені потрібно було відчути, я відчула, але вирішила затриматися і прослідкувати, хто приїхав. Екіпаж зупинився біля воріт. З нього вийшов Ламар, а за ним якась жінка у чорній мантії.

Не хотілося б виявити себе, бо чим виправдати свій візит я ще не вигадала. Тому мені довелося сховати себе закляттям невидимості, бо, якщо пані Кейт відчула мої сили, то приховую я їх недостатньо старанно, або того закляття, яке я створила нещодавно, вже недостатньо. Повернусь додому і перероблю, бо вже знаю як. Закляття, як за замовленням, одразу сформувалось у моїй голові.

Пригляділася до жінки і зрозуміла, що це - цілителька. І вона світла. І тут я задумалася... Він запросив для Маріелли лікарку. Я відчула, що Маріелла в будинку, і що її стан не критичний, але вона непритомна. Тепер у мене величезне питання: ВІН хоче її врятувати? Але чому? Навіщо? Щоб харчуватися й надалі? Ч є ще щось? Завтра я про все дізнаюся, а зараз час мені вже повертатися додому і підготуватися до завтрашнього дійства.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.