Моє особисте пекло

Вибачте, автор чуток вирішив навалити крінжа, не вбивайте 😅😅🫂

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

Гра почалася, але не встигло минути й кілька хвилин гри, як в кімнаті різко почалися голосні крики.

Що б ви розуміли абсурд цієї картини: Емре, який за весь вечір випив дві пляшки чогось, зараз, схоже, слабо розуміє, що він творить, а творить він щось цікаве. Брюнет стоїть посередині столу з тумбочок на колінах розмахує своїми картами і оре.

— Ставлю двадцятку на Луку. Хто більше? Тео, стали пельку, твій спорткар не зрівняється з нашим клубом і кіберзоною! Престон, якщо твій асистент зараз переграє тебе, ти офіційно переписуєш на нас свій чорний байк!

Сам Кріс сидить червоний, як рак. Його кулаки стиснені до неадекватності білого кольору.

— Емре, сука, злізь з моєї тумбочки! — його погляд переходить на мене — Вайс, забери свого божевільного, п'яного напарника, поки я вас обох через вікно не викинув разом із вашим довбаним клубом.

Ден і Теодор голосно ржали, відкинушись назад на спинки стільців. Все тіло Дена здригається, а в куточках очей стоять сльози. Тео ледь не вдавився димом, коли Емре заліз на середину з криками: "Я король цієї гри. Поклоніться мені".

— Емре, ти реально дебіл. Я ще не бачив, щоб когось так розносило після двох пляшок коняку. Прийти п'яним сюди і ставити долю проекту першокурсників через якусь фігню — це твій найкращий бізнес-хід за два роки навчання.

— Боже, Аяз, ти нестерпний. Луко, давай рятуй свого неадекватного партнера, поки Кріс його не придушив просто тут, — Нікі сховав своє обличчя в долонях і теж ржав на весь голос.

— Ну одним дебілом менше, — спокійно відповіла я наливаючи собі в стакан червоне вино.

— Малий діло каже. Кріс, не заважай нашому бізнесу, — промовив Кайден перераховуючи стопку дрібних грошей на столі і ледь стримує сміх, — До речі, Престон, Аяз щойно поставив на кін твою улюблену шкіряну куртку і каже, що впевнений у виграші Лукаса, — його погляд переводиться на мене і в очах з'являються чортики, — Малий, рятуй свого боса, бо Ден вже почав її приміряти.

— Що блять? — підірвався Кріс і швидко почав обходити стіл у гонитві за Деном, який почав втікати одразу як тільки Кріс підірвався — Сука, сюда ходи! Я тебе в цій куртці поховаю зараз!

— Боже, ну що за дебіли, — тихо промовила я, дивлячись на цю картину, — Емре, злізь зі столу. А ви двоє вертайтеся. Нам потрібно дограти.

Кріс нехотячи вернувся на місце і як тільки сів бурмочучи щось собі під ніс, Ден теж повернувся. Нікі, Кір і Тео все ж скинули Емре зі столу, а він недовго думаючи заліз на свій стілець з коліщатками.

Через кілька хвилин у кімнаті була вже люта напруга. Сигаретний дим, який тут накурили Нікі і Тео, стояв такий густий, що фігури хлопців було майже не видно, лише їхні силуети. І це притому, що вікно було відчинене.

На кону лежало абсолютно все, що могло бути: куртка Кріса, ключі від байку, креслення нашого клубу і найголовніше — ультиматум Нікі.

Я затамувала подих, дивлячись на свої карти. У мене на руках цілковитий блеф. Тут немає взагалі нічого. Повний нуль без палички. Якщо хтось з них зараз змусить мене відкритися — мені хана.

— Ну що, Вайс? — Кріс нахилився так близько, що я змогла побачити його обличчя і те як рухається його жилка на шиї біля пластиру — Розкривайся.

Нікі, який сидів біля мене спокійно поклав карти малюнками донизу, притиснувши їх довгими пальцями забиті різними кільцями. Його важкий погляд був спрямований на мене, а посмішка на губах говорила лише про одне: "Якщо я програю, він відірветься вечері по повній". По спині пробігли мурашки.

— Твій хід, Луко. Подивимося, чи вмієш ти тримати удар без Сема.

Я занесла руку готуючись викласти свої карти і вже подумки прощаючись з підвалом, але Емре вирішив по іншому закрити це питання.

Брюнет, який сидів на кріслі, небезпечно сильно спираючись на спинку свого стільця дивився на карти Кая, раптово втратив рівновагу.

— Сука, ловіть мене! — заорав брюнет на весь голос.

Його стілець, на якомусь він сам ж і, сидів різко поїхав назад, врізавшись просто в зсунуті тумбочки. Почувся звук падіння важкого тіла на підлогу.

Тумбочки роз'їхалися у різні боки. Пляшки з газировками і алкоголь, купа різних фішок і карти полетіли на підлогу. Але головне, за що я була готова розцілувати його — Емре під час падіння зачепив стіл руками і вся гігантська колода карт разом із нашими ставками злетіла в повітря.

— Емре, сука, ти дебіл?! — перший з оціпеніння виходить Кріс, якому на голову приземлилася дама пік.

На дорогих кросівках Кая, який так пафосно крутив в руках свої карти, прилип туз. Одразу за Крісом почувся голос Дена, який не хвилювався у вираженнях своїх думок і розповідав все, що він думає про брюнета. Коли він підвівся я зрозуміла чому. На його брендових штанах розлився майже весь алкоголь, який стояв на столі, і тепер, на них лише мокра пляма. Кір сидить із мокрою сорочкою, на яку розлилася інша частина алкоголю і буквально вбиває Емре, поки що лише поглядом.

Нікі спокійно дивиться на карту, яка впала йому на коліна і обережно перевертає її. На обличчі з'являється зухвала усмішка і ліниво кидає хлопцям.

— Ну що ж, здається, твій асистент щойно виграв технічним нокаутом твої тумбочки.

Кріс дивиться на карту і хитає головою.

— Ніхєра. Це якраз моя карта.

— Ну тоді, Аяз, повзи на свій перший курс просто зараз. Бо якщо я встану — ти переїдеш жити в медпункт до Мерсера. Назавжди.

Раптом двері за моєю спиною відчиняються самі. У кімнату лінивою походкою входить Кель, силует якого спокійно виднівся крізь дим. На його плечі висіла сумка, а в одній руці вже був стакан з кавою.

— Хтось кликав господаря клізм та шприців? Ти, Ремсі? Котику, дякую за рекламу мого закладу, але в мене там місця мало для твоїх дебілів, — спокійним і милим голосом говорить Кель. Зайшовши в середину і зачинивши двері він почав махати рукою перед своїм носом, — Так, хлопчики. Я думав тут гуртожиток елітної бізнес-школи, а не коптильня для мажорів. Престон, у тебе від нікотину куртка почала висихати чи що? Чому Ден в ній тоне?

— Мерсер, звали краще звідси, — тихо проричав Кріс дивлячись на медбрата. Хлопець на це лише посміхнувся.

— Крісе, обережніше. Твій пульс чути навіть у моєму кабінеті. Дивися, бо так і пластир може відклеїтися, обережніше.

— Блять, ти взагалі якого тут забув? Твоя кімната на верхньому поверсі, якщо в тебе амнезія. А в нас тут закрита гра! — проричав Кріс і перевів лютий погляд на мене — Вайс, твій чортовий лікар тепер теж за тобою ходить?!

— Майже вгадав. Я прийшов перевірити свого особливого пацієнта, — хлопець кладе руки мені на плечі і дивиться на моє обличчя, — Я ж казав то і не перенапружуватися після огляду. А ти тут сидиш у цьому задимленому гадюшнику.

Краєм ока я помічаю як Нікі стискає той самий туз в руках. Він буквально гнеться навпіл під його біліючими пальцями.

— Мерсер, прибрав руки від Луки і взагалі забирайся з кімнати, поки ми не виписали тобі довгий лікарняний, — його голос виказує ще більшу лють ніж руки. Ой блять, це місце вже починає по справжньому горіти.

Мікаель показово зітхає і пригинається за моєю спиною обвиваючи руками мою талію. Що взагалі тут відбувається, сука?!

— Ой, який гнівний шатен. Луко, захисти мене. Твій сусід такий агресивний. А, доречі, мазь, яку я тобі дав. Сподіваюся ти мазав нею лише те, що треба? Ну ти зрозумів про що я.

— Яка нахєр мазь?! Мерсер, блять, ти дієш мені на мізки, — промовив льодяним тоном Кріс.

З боку хлопців чується гучний сміх. Емре з швидкістю застрибує на ліжко Кріса і кричить на весь голос.

— Сто баксів, що Кріс зараз вріже доку. Кай, пиши ставку! Луко, тримайся, друже, ми програємо зараз куртку Кріса через твої медичні таємниці!

— Ти собі зараз життя програєш, якщо не злізеш з мого ліжка! — Кріс з силою кидає в Емре мою подушку, проте брюнет встигає уклонитися.

— Такс, пульс Кріса — 140. Ревність Нікі — 100%. Гра стає набагато цікавішою, — сказав Кай записуючи щось у блокнот. Його погляд перевівся на мене і в очах виднівся чистий кайф і божевілля, — Малий, здається, через тебе ця кімната сьогодні згорить.

Я просто мовчки сиджу на кріслі і відчуваю, як руки Мікаеля сильніше стискають мене і притискають до себе, а сам хлопець тихо регоче в моє вухо. Нікі стоїть навпроти вже готовий вбити медбрата, а Кріс почав вже люто закипати і материтися на весь голос, не боячись розбудити інших.

Не витримавши я тихо простогнала.

— Боже, Кроуфман, відрахуй мене з цієї проклятої школи просто зараз, благаю. Або дайте мені пістолет.

— О думки про самогубство це вже дзвіночок, що тебе точно потрібно витягати звідси. Ви всі погано на нього впливаєте, — почувся повчальний тон медбрата.

— Тоді мене тобі теж доведеться забрати, бо я вже бачу як вбиваю тебе тут. І, схоже, Кріса теж, бо ще мить — і він приб'є Емре разом з тобою, — тихо відповів шатен дивлячись на руки Келя, якими він все ще тримав мене.

За цей час поки Кріс і Нікі кричали на Келя, а сам Мерсер ховався за моєю спиною, і намагалися з'ясувати що і де він мазав, двері до кімнати знову тихо скрпинули.

Ніколи не вгадаєте, хто з'явився на порозі кімнати. Ну от просто самі подумайте: Кріс є, Нікі, Емре і Мікаель теж. Кого сюди не вистачає? І ні це не Рікі.

Звичайно ж Сема йопта.

На порозі в кімнату з'явився, сука, Сем. Він ліниво крутив своє синє волосся на палець, а на його обличчі цвіла та сама мила усмішка від якої хотілося просто розтанути. Старші на мить замерли, розглядаючи нового гостя.

— О, бачу у вас тут весело, — мило промовив Сем дивлячись на старших, Келя і перевернуті тумбочки, — Знову оргія починається чи як ви там казали вчора біля воріт? А медбрат підробляє тут аніматором?

— Сем, — жалібно протягнула я, — Кажи, що ти хотів. Я тут вже не витримую.

— Та от хотів тобі дещо повернути. Ти так швидко втік, що забув на лавці свій рукзак.

Який, блять, рукзак? Ти знущаєшся? Він в мене на ліжку лежить! Сем, тільки не ти, якщо ще і він якогось фіга сьогодні з розуму зійшов я точно вийду у вікно.

— Ось це випало з кишені, коли ти так солодко лежав на моїх колінах, — хлопець запустив руку в кишеню штанів і дістав звідти... червоний блиск для губ зі смаком вишні?! — Кіл сказав, що без цієї штуки в тебе губи тріскаються. Вирішив особисто повернути і перевірити його слова, — на обличчі Сема посмішка стала буквально в два рази більшою і він зробив крок вперед, — Тримай, принцеска.

У кімнаті занадто швидко стало тихо. Занадто тихо. Мені здається, навіть якби тут хтось вмер так тихо точно не було би. Емре завмирає на ліжку з підняти картами. Ден перестає приміряти куртку. Нікі і Кріс дивляться на цей блиск і почергово переводять погляд з нього на мене, а потім на Сема.

Сука, я прибю цього ідіота.

— Хто... лежав... у кого... на колінах? — Кріс повільно переводить погляд на мене — Вайс, блять! Ти губи помадою мажеш? Ти що, реально збудив цього синьоокого?

Схожа найадекватніша реакція була у Мікаеля. Хлопець миттєво підхопив тему, яку нам приніс Сем і забравши з його рук блиск почав крутити в руках.

— Оу, Луко, а мені ти казав, що любиш банановий. А тут вишневий. Так, кажу на перед: я тобі, як медик, забороняю користуватися дешевою косметикою.

З боку чуються важкі кроки і краєм ока я помічаю як до нас підходить Нікі. Його очі, які колись були карими, тепер від злості стали буквально чорними.

Шатен бере Сема за лікоть і стискає його настільки сильно, що сам хлопець кривиться. Голос Нікі небезпечно тихий, такий від якого по тілі пробігають мурашки.

— Семюель. Забрав свій вишневий мотлох і звалив з нашого поверху. Поки я твій синій хвіст не відірвав разом із головою.

— Ой-ой-ой. Суворий шатен вже тут як тут, — Сем схоже взагалі не налякався його голосу і тону, він пройшовся по Нікі поглядом знизу вгору і його посмішка стала ще нахабнішою. Бля, а взагалі їй є межа? Я просто вже боюся побачити її, бо здається я тоді вже точно не зможу стояти. Так, ось такі в мене тупі думки, коли навколо так багато красенів, — Що таке, Ніколас? Ревнуєш нашого кепа?

— Чекайте, я не доганяю. То малий вже за кілька днів переспав з усім першим і третім курсом? Кріс, твій асистент — просто легенда. Я знімаю капелюх перед ним.

— Я тобі зараз той капелюх запхаю в те місце яким ти думаєш, — тихо рикнула я на Теодора.

З боку Крісового ліжка почувся дикий ржач. Емре лежав на ньому і буквально задихався від сміху.

— Блять, я не можу, — крізь сміх промовив брюнет і піднявшись на лікті кинув Каю, — Двісті баксів на Сема! І триста, що Нікі зараз всю кімнату рознесе! Кай, братан, пиши ставки, ми багаті! Луко, ти офіційно мій кумир, Престон зараз вибухне.

— Ремсі теж тримається на божому слові, — доповнив Кір з легкою усмішкою спостерігаючи за всією цією ситуацією.

Блять, ну в яке лайно я вляпалася? Лука, братику мій любимий. Якщо я виживу в цій кімнаті до того як ти поправишся, я особисто приїду і пристрелю тебе.

В кімнаті атмосфера почала різко накалятися. Сем і Нікі здавалося ще трохи і почнуть вбивати один одного. Кріс теж почав закипати, а старшаки з Емре, переставши сміятися, мовчки спостерігали за цією картиною.

Годі. Пора це закінчувати.

Я замахнулася і з силою вдарила стіну біля себе. По кімнаті розійшовся гучний і важкий удар кулака. Рука нестерпно запекла, проте до цього болю я вже звикла тому тільки краєм свідомості відмітила цей факт.

Усі шість страших, Емре на ліжку, Сем біля дверей і Кель з лате в руках, яка ледь помітно дьоргнулася під час удару, разом замовкли і повернули голови в мій бік. Нарешті настала тиша.

Важко видихнувши я стріпнула своє друге волосся, паралельно провіряючи надійність перуки, я поглянула на всіх в цій кімнаті. Схоже погляд у мене був досить холодний, якщо плечі всі хлопців, і навіть постійно розслабленого Мікаеля, напружилися.

— Всі закрили свої роти, — я сама не впізнала свій голос. Суцільна крига покрита снігом. Господи, я реально можу так говорити??!— Сем забрав свій блиск звідси, думаю, Кіліан вже зачекався на тебе. Марш звідси, — очі Сема покруглішали, він не зробив жодного кроку лише дивився на мене наче не вірив, що це дійсно я. Перевівши погляд на Мікаеля я помітила як його голова трохи нахилилася вбік зловивши мій погляд, — Мерсер, якщо ти зараз же не сядеш на стілець і не закриєш рота, я розповів Кроуфману куди дівається твій медичний спирт і чому ти так різко полюбив лате. Чи краще лате-коктейлі?

Хлопець розкрив рота, намагаючись щось сказати, проте одразу стулив його і через кілька секунд з милою посмішкою відповів.

— Оу, котик випустив свої кігті? — я вже хотіла сама викинути його з кімнати і зробила крок вперед, як раптом він підняв обидві руки вгору і ледь не проливаючи лате продовжив — Все, все, мовчу, сонечко. Я суто спостерігач.

Кивнувши йому, я повернулася на своє місце. На щастя на ліжку Кріса лежала ще одна колода карт, яку я взяла в руки і повернувшись до хлопців промовила вже їм.

— А тепер ви, мажори з третього курсу. Скільки ви тут вже кричите про владу, кросівки, куртку і підвал мого... ой тобто Престона-старшого? Годину? Дві?

Хлопці виглядали зацікавленими і в той самий момент настороженими. Звичайно ніхто не знав на що здатний першокурсник, який зміг витримати кілька днів в кімнаті демонів і не зламатися. Більше того, говорити з ними нарівні.

— Ден, Кір, зсуньте три тумби. Граємо в покер. Просто зараз.

Ден, Кір, Тео і Кай здивовано переглянулися. Звичайно нахабність першокурсника їх і дивувала і лякала одночасно. Рижик перший вийшов з заціпеніння і піднявшись поставив одну тумбу попутно згорнувши все сміття вниз. Тео і Кір зробили те саме з другою.

— Окей, Лука Вайс. Ти мені починаєш подобатися все більше і більше, — промовив Кай ще глибшим голосом і поглянув на мене з хижою посмішкою, — На що граєте? Які ваші ставки?

— Ті самі, що і були. Виграю я — Емре без ниття розкриває мені всі свої плани щодо клубу, а ви з пацанами цілком серйозно доводите його план до ідеалу. Кріс закриває свій рот на тему асистентства. А Нікі назавжди забуває дорогу до мого хребта. Якщо хтось з них хоче щось додати, я не проти. Я впевнений у виграші, — і вирішивши трохи погратися я раптом посміхнулася йому і додала спокійним тоном: — Знову.

— А якщо ти програєш, цуцику? — Кріс нахиляється через стіл до мене. Він важко дихає, а очі небезпечно примружені. Я спокійно витримую його погляд і відповідаю.

— Абсолютно все, що ти казав раніше. Якщо хочеш більші ставки тоді до кінця тижня я виконую все що ти захочеш. Правильно, без капостей, без приколів, — відкинушись на спинку стільця і поклавши карти на стіл я дивлюся на хлопців, — Ну що, демони? Граємо чи ваш третій курс тільки язиком молоти вміє?

З боку ліжка Кріса почулася якась метушня. Брюнет швидко зіскочивши з нього підбігає до нас і бере Кріса за плечі починає кричати.

— О, так. Сука, Кріс! Нікі! Приймайте ставку! У малого реально залізні яйці, — брюнет повертає обличчя до Кая, який схоже забув, що взагалі Емре ще є в цій кімнаті, — Кай, ставлю чотириста баксів на Луку. Зараз буде кривава бійка!

Нікі сідає на стілець навпроти мене із вже підпаленою сигаретою і повільно витягує довгим пальцем карту з колоди. Він випускає дим просто на мене і його очі небезпечно блискають в цьому густому диму.

— Ну що ж. Давай подивимося, Луко, як ти вмієш блефувати, коли ставки вищі за твоє життя.

Кріс теж, недовго думаючи, сів за стіл і ми вже хотіли розпочати гру, як раптом недалеко від мене розмістився ще один стілець.

Сем поклав його спинкою до столу і сів зверху, склавши руку на цю саму спинку. На його губах грала легка, спокійна і можливо навіть лінива посмішка. Він обережно поставив біля мене той самий блиск на що я лише закотила очі.

— Я теж в ділі. Мені занадто нудно буде просто наглядати, — відповів він і простягнувши руку, теж узяв одну карту.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

— Луко! Пасуй! У Дена дві дами! Тобто ні, дві шістки! Бляха, я схоже переплутав. Короче, у нього там повна хєрня, кеп!

Ден буквально вилітає з-за столу і намагається дати Емре підзатильник. Це до неможливості нікчемна і смішна картина.

— Аяз, блять, ти дебіл?! Хто так блефує?! Кріс прибери свого друга, він мені всю комбінацію злив! — знервовано крикнув Ден кидаючи карти на стіл. В нього дійсно було все погано. Проте, не настільки погано як в мене. Сука другий раз граю, і другий раз херня карти. Далі буду краще сама їх тасувати.

Наче прочитавши мої думки, Кай нахиляється вперед до мене і говорить, дивлячись мені в очі.

— Аналітика каже, що команда першого курсу зараз сяде на мілину. Лукас, у тебе на руках нічого нема, твій погляд занадто напружений. Ти блефуєш надто очевидно.

Сука. От і грай з аналітиками в азартні ігри.

Всередині все охолонуло і почало трястися, проте їм це не можна показувати. Вони повинні бачити перед собою не мене-боягузку, а справжнього контрольованого майстра.

Взявши себе в руки я спокійно поглянула на Кая і тихим голосом відповіла.

— Кай, без образ, але твоя аналітика коштує менше ніж ліцензійний софт Кіліана, — і вже трохи помовчавши я раптом посміхнулася, — Знаєш що? Я ставлю на кін улюблений стілець Емре. Так, той що на коліщатках, не дивися так на мене, — добавила я, коли отримала обурений погляд самого брюнета, який вже перескочив на моє ліжко втікаючи від Дена.

— Ей! Всмислі?! Мій стілець? Та за що, Вайс?! Я думав ми в одній команді, а ти! Кріс, скажи йому щось!

Проте сам блондин вів себе максимально дивно. Його погляд був прикутий до моїх губ, свої він підтиснув максимально сильно в одну лінію.

— Емре, завали пельку! Не бачиш, він щойно через свої ревнощі замість туза кинув шістку, — регочучи на всю кімнату злив його комбінацію Кір, який вибив ще майже на самому початку і тепер без сорому заглядав Крісу через плече, — Семюель, вашому дизайну, схоже, зараз піде по швах, — і перевівши погляд на мене загадково усміхнувся, — Ей, Луко, підморгни йому, і Кріс віддасть тобі підвал просто так. Без перемоги.

Усміхнувшись я взяла в руки той самий блиск, який все ще мирно стояв майже біля мене. Повільно відкрутила його і обережним мазком пройшлася по своїх губах. Мій погляд був на Крісу, проте краєм ока я помітила метушіння з боку Нікі.

— Престон, роби вже щось. Ви так тут всі вимахувалися, а в кінці нічого не можете зробити. Ну як же так?

— Луко, — почувся небезпечно тихий голос шатена. Перевівши свій погляд на нього я помітила, як недобре прищурені його вже майже чорні очі, — Сховав нахрен цю вишневу херню в кишеню. Ти прийшов грати чи працювати на публіку Престона?

Емре, який до цього все ще сидів у мене на ліжку і відбивався подушкою від Дена, раптом підскочив як ошпарений і відштовхнув друга від себе. Його чотириста баксів на мою перемогу раптом опинилися під загрозою.

— Стоп, я не поняв ніфіга. Ви забагато інфи даєте! У сенсі шістку? Престон, ти, бляха, дебіл підводити мого кепа? Дай гляну!

З боку підвіконня пролунав ледь чутний смішок. Мікаель буквально розлігся на ньому як король і відкрито сміявся зі всього, що тут відбувається.

— Ой, хлопці, яка ж тут драма намічається, — сарказтично сказав він, дивлячись на кожного по черзі. Зупинившись врешті-решт поглядом на Крісові, він дивно усміхнувся і буквально промурликав, — Крістіан, не заздри його блиску. Якщо хочеш, я тобі з малиною куплю.

Кріс відкинувся на спинку стільця і протер своїми руками очі.

— Все. Мені набридло. Вайс, якщо у тебе зараз буде все краще, ніж у мене — я особисто стаю перед тобою на коліна. Якщо ні — ти цієї ж секунди видаляєш цей бісів проект підвалу.

— Я підтримую ставку, — спокійно відповідає Нікі крутячи в руках срібне кільце, — Але додаю від себе. Луко, якщо твої карти ще кращі за мої — я тиждень мовчу про все, що бачив і знаю. Без розпитувань.

— А якщо я програю? — невпевнено відповідаю я, затамувавши подих. У відповідь шатен нахиляє корпус в мій бік і шепоче.

— А якщо програєш... ти сьогодні вночі не лягаєш спати, а розказуєш мені, чому медбрат знаю про твоє тіло більше, ніж сусід по кімнаті. Готова на це?

— Що ти йому там шепочеш? Дай теж послухати, — пролунав голос Сема біля мого другого вуха і все тіло вкрилося мурашками.

— Ставки на масову бійку блондина, шатена і синьоволосого виросли до п'ятисот баксів. Емре, позич заначку. Ми заберемо цей виграш собі! — звідкись донісся голос Теодора, який до цього моменту сидів із склянкою віскі і мовчки спостерігав за цим шоу.

— Синьоокий, тебе це не стосується, тому завали і грай далі у свій дитячий садок, — грізно прошипів Нікі і відхилившись назад, як і раніше, почав розглядати кімнату в якій почалася ще більше метушня і одразу після цього пролунав звук падіння і нескінчені матюки і прокльони Кріса до яких додався ще важкий зітх Сема.

Те що ми тут тихо розмовляли між собою це круто, класно, і взагалі краще вже не буває, але кімната дияволів на цьому не заспокоїлася.

Після слів Емре та його слів: "Дай подивлюся" все наче пішло як у фільмі. Брюнет підскочив з ліжка і зробивши великий крок вперед до блондина, його нога намертво зачіпилася за залізну ніжку стільця Кая.

— Та блять! Ловіть! — закричав він, втрачаючи рівновагу. Дежавю?

І вже за секунду пролунав той самий глухий гуркіт. Емре всім своїм тілом епічно влетів просто в Кріса і рукою зачіпив Сема, зносячи їх разом із картами. Стіл знову захитався, проте на цього разу нам вистачило мізків схопити й втримати його від падіння. Колоди злетіли в повітря, а карти Кріса і Сема розлетілися по всій підлозі.

— Блять, знову? Аяз, я тебе зараз через вікно викину, — взревів Кріс, хапаючи Емре за комір. Сем лише важко видихнув і потис плечима прямуючи в бік дверей.

Вони обоє офіційно вибули з гри через хаос, який влаштував Емре. Знову.

Проте в грі залишилися ще три особи: я, Нікі і Кайден, який дивом втримався і швидко роздав нам ще по одній карті під крики Кріса і Емре.

Ми троє одночасно перевернули карти, і в кімнаті запанувала тиша. А таке взагалі буває? На наших картах рівно по двадцять п'ять балів.

— Та бути такого не може, — істерично промовив Кір, дивлячись на карти кожного. Ми з хлопцями лише переглянулися, вирішуючи, що нам далі робити.

— Гаразд, він ще дитина. А ви двоє куди? Як ви всі змогли згоріти в один і той самий момент?

Кай ще кілька секунд дивився на цей треш на столі, а потім раптово голосно і щиро розсміявся, розстібаючи верхні гудзики на сорочці.

— Ну, що можу сказати. Схоже, сьогодні вся аналітика згоріла через одного диверсанта. Мені байдуже на ваші таємниці, проте лідер все ж повинен бути. Це буде справедливо, — відповів він, взявши в руки той самий блиск для губ, — Я віддаю цю перемогу Нікі. Без обід, Лукас, ти відіграв значно краще за цих невдах разом взяти, проте мені цікаво, куди зайдуть ваші ігри, — хлопець перевів свій погляд на шатена і хижо посміхнувся, — Тепер тобі вирішувати, чиї секрети хто буде тримати, чий підвал, чия свобода і хто перед ким буде вибачатися. Але не сьогодні, немає бажання розгрібати ваші драми після такого епічного провалу третього курсу аналітиків.

Я, скориставшись цією затримкою, різко відсунула стілець і вийшла з кімнати.

— Гра закінчена. Аяз чекаю завтра на фотки клубу і без ниття. Кріс, я так і не виграв твою куртку, але каву зранку все одно не чекай.

— Вайс! Назад повернись! — закричав Кріс з кімнати, але я вже вислизнула в коридор і зачинила за собою двері.

Стоячи в коридорі й спершись спиною на двері я врешті зробила глибокий вдих. Перший за весь вечір. Утяжка тиснула на легені, серце калатало як шалене, але на губах грала хижа посмішка.

Жива. Сука, я знову вижила в цьому лігві демонів.