Моє особисте пекло

Я хотіла лише сходити до ванної, прийняти душ, переодягнутися і швидше лягти спати. Це все. Крапка. Нічого більшого.

Проте доля вирішила зробити все по своєму. Знову. Як і завжди.

Я вийшла з ванної і мою руку хтось одразу з силою смикнув на себе. За мить я опинилася притиснутою до стіни кімнати, і ви ніколи не вгадаєте чия нахабна пика дивилася на мене? Даю підказку: це була дуже нахабна пика з диявольськи прекрасною посмішкою і розпатланим волоссям.

— Попалася, — тихо промовив шатен, притиснувши до стіни владно цілуючи мене в губи, наче знову намагався комусь заявити свої права на мене.

Серйозно? Йому дійсно вистачає наглості після того, що було сьогодні, ось так нахабно приходити і цілувати мене?

Я різко відштовхнула його, проте різниця в силі була занадто відчутною. Хлопець зупинився мене цілувати, але не відійшов ні на крок.

— Годі, Нікі. Я тебе зараз бачити не хочу, а ти смієш так просто підходити і цілувати мене? Тобі взагалі начхати, що я відчуваю?!

— Ти почала змінюватися, — тихо промовив він нахиляючи голову набік, — В бібліотеці тобі хотілося більше. Чи тобі просто подобалася думка, як я буду мучити себе, що цілую Луку? Знаєш, а я дійсно подумав, що просто до нестями хочу гіперактивного хлопця. Вже думав, як буду з цим жити, але доля вирішила мене помилувати, — він буквально промурликав це, дивлячись на мене з легкою посмішкою.

— Ти обіцяв, що забудеш все, — тихо промовила я, крізь зуби, відчуваючи, що його руки вже почали обмацувати і бігати по моєму тілу.

— А ти обіцяла, що розкажеш хто ти, чому Мікаель так багато знає про твоє тіло і відколи ти стала принцескою Сема, — його руки нарешті зупинилися на моїй спині, трохи вище бедра, — Дай мені відповідь на ці питання і я більше їх не підніму. І не буду зачіпати твого маленького друга.

— Важко думати, коли ти стоїш так близько, — тихо прошепотіла я, відчуваючи як хлопець знову нахилився, притискаючи обличчя до моєї шиї, але не цілуючи. Бляха, я повинна його відштовхувати і показувати як мені це огидно після того, що було в роздягальні.

— От біда, — усміхнувся він, опаляючи мою шию, — І що будемо робити? Зараз, поки нікого немає я точно від тебе не відійду. Давай, думай, що ти робила, коли Семюель і Кіліан обіймали тебе за шию.

Я тихо простогнала відчуваючи як тіло шатена починає трястися від сміху, який він надійно ховає в м'яких поцілунках.

— Я ніхрена тобі не скажу. Можливо, хоч це тобі дасть розуміння, що не потрібно гратися в ігри з Семом за моєю спиною, — процідила я, врешті зібравшись із силами і відштовхунула від себе його голову.

— А ти думала, я буду просто мовчки стояти і дивитися, як твій синьоокий друг вказує мені, що робити? — голос Нікі одразу став холодним, а руки сильніше стиснули мою талію.

— Замовкни, Ремсі! Мені байдуже, хто з вас почав плести цю хрень. Я не твій приз щоб ти ділив мене із Семом!

— Перемогу Кайден віддав мені, тому всі твої таємниці в моєму розпорядженні. Не змушуй мене вмикати жорсткі методи контролю, Ліко. Погано буде і тобі і твоїм друзям.

— О, ти так впевнений, що якщо знаєш мій секрет, то думаєш, що можеш керувати життям? Запам'ятай Ніколас, твій контроль завжди буде закінчуватись там, де я сама буду вирішувати, з ким і де мені сміятися. Чи на чиїх колінах лежати

— Ліко, я знаю ціну кожному погляду. І якщо хтось переступить межу — я влаштую такий бізнес-аналіз, від якого він ще довго не зможе прийти до тями, — хлопець повільно провів свої руки на мої бедра скануючи кожну мою реакцію. Я різко відштовхнулася від нього, проте це було не можливо. Довбана різниця.

— Що ти маєш на увазі? Кажи прямо, що ти вдієш, якщо все буде так і далі йти з Семом? — я впевнено зустріла його холодний погляд карих очей. Раптом на його губах заграла хижа усмішка.

— Мені не потрібно бити Сема чи щось йому доказувати, як це робить Кріс. Мені достатньо одного слова, щоб його дизайнерські амбіції в цій школі стали порохом. Не змушуй мене псувати хлопчику життя, через твою занадто м'яку опіку. А тепер виконай свої умови. Що ти насправді робиш в Кроуфмані?

— Я тут замість брата. Він повинен був навчатися тут, але сталася аварія, і він зараз в лікарні. Коли він приїде сюди, ми поміняємося, — видала я, проклинаючи ту гру і проклинаючи Кайдена, який віддав перемогу Нікі.

— Погана новина, — тихо буркнув він, але за мить вже до чортиків мило і спокусливо посміхався на мені. Від його холоду більше не залишилося і сліду. Господи, ну і що це за посмішка така у хлопців від якої хочеться буквально розтанути? — Сподіваюся, я можу відтворити ту саму посмішку від якої ти так танеш, коли Сем посміхається? До речі, що все ж щодо нього?

— Тобі краще знати, Ремсі. Мені здається, він просто така людина, в якої флірт — це стиль спілкування. І нічого більше. Між вами теж була дуже гаряча розмова, якщо так поглянути.

— О, ні, Ліко. Одне діло, коли людина просто фліртує, і зовсім інше, коли вона буквально роздягає тебе очима. Він знає більше ніж ти думаєш, от мені і цікаво звідки і відколи?

Я на мить зупинилася розуміючи, що слова Нікі правильні. Сем дійсно занадто відверто грається, але чому? Невже він щось підозрює? Але ні, якби він знав щось, то розповів би мені все або хоча б поділився думками з Кілом і вони тоді щось би думали обидва, а так дивно поводиться лише Сем.

— Мені це не подобається, — тихо промовив шатен нахиляючись і залишивши на моїх губах теплий слід поцілунку, — Зараз перед тобою я і ти повинна думати лише про це. Твоя увагу зараз повністю на мені, а потім, коли ми вийдемо звідси, ти будеш думати над тим, що я сказав, — хлопець знову почав ніжно і повільно цілувати мої губи, шию і ключиці, поки руки стискали мої бедра, — Можеш шипіти на мене скільки хочеш, але твоє тіло видає тебе і всі твої таємні бажання. Ти нарешті перестала злитися?

— І що мені це дає? Ти все одно робиш, що хочеш, — тихо буркнула я і на мить зловила погляд прекрасних очей. Його губи розтягнулися в усмішці, яку я ще ніколи не бачила.

— Я не можу, — тихо відповів він зачарованим голосом від якого всередині все остаточно починало тремтіти, — Ти так красиво тримала удара Кайдена на рингу, я ледь не розтанув. А зараз твої зіниці дико розширюються коли я лише дивлюся на тебе. Ти так сміливо дивишся мені в очі, але твоє дихання збивається щоразу, коли я торкаюся тебе. Знаєш чому? Твоє тіло пам'ятає мої поцілунки і попробуй зараз сказати, що ти не хочеш їх, — хлопець обережно пройшовся рукою по моєму підборідді, піднімаючи його вгору: — Твій пафос ідеально працює на всіх, але не на мене, кіс, запам'ятай це, — Обережний і ніжний поцілунок залишив тепло на моїй щоці, а шатен продовжив свій допит, — Останнє запитання. Що з Мікаелем?

— Він все знає. Схоже, він самий перший про це дізнався, — сказавши це, я відчула, як руки Нікі ще сильніше стиснули мене і притисли до себе, — Після бійки з Крісом він оглядав мій хребет на кількість травм. І сьогодні теж через пов'язки.

— Він бачив тебе, — хлопець зупинився в його очах стояла лють, хоча голос виражав буквально благання, — Без одягу?

— Це було необхідно. Пов'язка боляче стискає груди, і в мене можуть бути проблеми з здоров'м через це, тому мені довелося з ним поговорити і дозволити намастити маззю, — після цих слів шатен важко зітхнув і знову почав ще міцніше обіймати мене.

— Зніми перуку. Я хочу поглянути на тебе, — і нахилившись промовив на саме вухо: — І пов'язку. Давай, ти ж гарна дівчинка, зроби це.

— Що? Ні! Ніколи, блять, — я почала забирати руки шатена з свого тіла, але він на це лише ніжно посміхнувся і просто обійняв.

— Тихенько. Гаразд, я зрозумів, ти не хочеш знімати ні перуку ні пов'язку. Окей, твоє рішення, проте знай. Рано чи пізно, але ти це зробиш. Я не Кріс, який буде брати тебе силою, я зроблю все так, що б ти сама хотіла зняти її передімною, — тихо промурликав він, і чуть опустившись, почав водити язиком по моїй шиї. Після чого відтягнувши край моєї піжами почав цілувати ділянку, яка була під нею, — Доречі про Кріса. Тобі не здається, що він почав надто сильно тебе ревнувати? Дивися, кіса, бо якщо він дізнається в тебе можуть бути проблеми.

Шатен почав вже не просто цілувати і облизувати те місце, а почав вже нахабно кусати його.

Його руки нахабно лежали на моїх бедрах, язик і зуби мучили частину моєї шкіри обіцяючи зробити там мітку, а саме тіло шатена терлося до мене. Його прес і груди були притиснуті до мого живота і грудей, а нижня його частина терлася до мого бедра.

— Знаєш, мені навіть трохи смішно з цього. Кріс думає, що контролює тебе бо дав статус асистента. Сем думає, що купив твою доброту своїм фліртом. І лише я один знаю, яка ти крихка насправді. І який секрет ти ховає під сорочкою.

— Ти ж не хочеш зараз сказати, що, — я замовкла. Озвучити продовження було страшно, бо тоді це означало б провал усього. Проте хлопець лише похитав головою.

— Твоє тіло кричить про те, що ти втомилася вдавати з себе залізного хлопця в Кроуфмані. Нехай, я облажався сьогодні. Визнаю. Але повір, я змушу тебе забути про цей випадок і зробити все, щоб поруч зі мною ти могла просто насолодитися красою.

— Годі, Нікі. Я втомилася і хочу спати. Завтра поговоримо, — тихо промовила я, відчуваючи дивний біль там, де щойно Нікі кусав мене.

— Хочеш вже йти спати? — голос Ніки був повний неприкритої спокуси і бажання. Він грався мною роблячи все щоб мій мозок повільно плавився від бажання. — Ти підеш, але після того, як зробиш дещо, — він оголив частину своєї ключиці і нахилився до мене, — Поцілуй мене і залиш мітку. Тоді можеш йти куди захочеш.

— Ти збожеволів? Мало того, що на мені зараз вже красується твій засос, так ти ще й хочеш такий самий у себе? Нікі нас спалять за мить!

— Байдуже мені на це, скільки казати. Я залишив слід не для того, щоб ти ховала його під кофтами від усіх. Я хочу, щоб ти пам'ятала про наші умови кожну секунду перебування тут, — хлопець закотив очі, — Вибирай, або ти зараз робиш засос і йдеш спати, — хлопець замовк і закусив губу. Він виглядав занадто ідеально. Хлопець нахилився до моєї шиї, — Або ти залишаєшся тут зі мною, поки я буду тобі ставити засос за засосом і теж до тих пір поки ти не зробиш те саме. Вибирай, крихітко.

— Нікі, я тебе ненавиджу, — тихо промовила я відчуваючи, як шатен кусає мене ззаду шиї під комірцем.

— А мені здається інше, — теж тихо промовив хлопець, облизуючи місце укусу.

Ми простояли так ще кілька хвилин. Всі мої вмовляння були безсильними проти нього і врешті-решт я здалася. Ніколи в житті не ставила комусь засосів і тим паче не планувала це робити. Помітивши мій розпач, шатен обережно підчепив мою губу своїм довгим пальцем і глибоко поцілував, заспокоюючи мене.

— Тихенько, не поспішай. У нас ще дуже багато часу, — тихо прошепотів він мені на вухо обпалюючи своїм подихом.

Розстебнувши його верхній гудзик його сорочки, я поцілувала місце на якому зовсім скоро має з'явитися мітка. Обережно, але з відчутньою силою прикусивши місце, я почула тихий стогін шатена просто у своє вухо. Сука, його кличка демон стає для нього все більш привабливішою.

— Кріс пішов ламати щелепу Кайдену через ваш логотип. Як мило. Шкода, що твій бос навіть не здогадується, що його асистент вночі стискає мою сорочку на мені ж, — єдине, що промовив він, поки я була зайнята справою.

Через кілька секунд, залишивши слід на грудях важко дихаючого шатена, я відірвалася і, обійнявши його шию руками, підвелася на пальчики. Довбана різниця в зрості.

Нікі одразу розплющив свої помутнілі очі і, обхопивши мою талію своїми руками, нахабно поцілував, вриваючись в мій рот без особистого запрошення і даруючи просто безмежно солодкий смак після цього.

— Йди спати, Ліко, сьогодні був довгий день. Йди, поки я можу себе контролювати. І пам'ятай, рано чи пізно, але ти будеш моєю і я дізнаюся про всі твої таємниці, всі неприкриті бажання і все що ти так ховаєш під перукою і пов'язкою.

Хлопець відпустив мене і вже збирався йти до ванної, коли мій голос зупинив його.

— Ти казав, що хочеш фактів? Можу дати один, — я зробила кілька кроків у бік ліжка і, дивлячись в його очі, промовила, — Байдуже, як ти тиснеш на мене. Ще раз підійдеш до мене чи до когось з моїх друзів із своїми замашками — і я рознесу твій солодкий спокій так, що твої друзі з третього курсу не зберуть тебе по шматочках.

— Знаю, тому ти мені так подобаєшся, — спокійно відповів Нікі зачиняючи за собою двері, а я залізла до ліжка. Завтра на мене чекає ще одна довга і дуже цікава розмова. Сем погодився зустрітися, коли всі будуть на лекціях, і поговорити. Сподіваюся, що все мине краще, ніж з цим спокусливим дияволом.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

Ранок був як і завжди сумбурний. Емре ледь не побився з Нікі, хто перший піде до ванної, поки я мовчки лежала на своєму ліжку, готуючись до зустрічі з Семом. Нікі одягнувся в свою форму і, як я встигла помітити, ця падла спеціально залишила верхній ґудзики розстебнутими і буквально краєчок, але все ж було видно багряну мітку. Кріса в кімнаті не було, і це могло означати лише одне: логотипу теж немає.

Через кілька хвилин хлопці пішли, і лише тоді я вирішила вибиратися із свого ліжка. Через біль прийнявши душ і вирішивши, що оскільки в мене вихідний, завдяки Келю, можна не запарюватися з сорочками і просто одягнути худі і джинси. Зверху чорну, легку куртку.

Ну що ж, сподіваюся, все мине хоча б, нормально.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

Я сіла на край лави, яка розташовувалася в альтанці посередині саду, намагаючись тримати спину рівно, хоча забиті після спарингу ребра нили при кожному русі. Сем сидів поруч, ліниво крутячи в пальцях свій вишневий тюбик, але варто було мені наблизитися, як його погляд миттєво пройшовся по моєму втомленому обличчю, і посмішка стала м'якою. Його очі на секунду опустилися до моєї шиї, де під худі ховався свіжий, багряний слід від зубів Нікі.

Синьоволосий не бісився через вчорашній ігнор і не почав влаштовувати допитів, як я того очікувала. Навпаки, в очах з'явилася якась дивна, прихована ніжність. Цікаво, я бачу її, бо він показує, чи це жіночі здібності? Чи, може, мені вже все привижається? Він мовчки підсунувся ближче, простягуючи мені стаканчик, від якого йшов солодкий аромат.

— Обіцяю сьогодні бути зразковим хлопчиком і не бісити тебе, — тихо промовив Сем, нагло, але неймовірно обережно перехоплюючи пальцями замок моєї куртки й застібаючи її до самого підборіддя, повністю ховаючи мітку шатена від холодного вітру. — Застебнися, Вайс, на вулиці холодно. Не хочу, щоб у п'ятницю наш капітан захворів і злив презентацію. Тримай чай, він солодкий, тобі треба заспокоїти нерви, — його руки обережно передають мені гарячий напій і його обличчя знову опиняється близько до мене, — Луко, клянусь, наступного разу я підберу тобі парфуми з вишнею. Мене вже починає нудити від цього солодкого аромату.

— Не роби так, — тихо відповіла я, опускаючи замок трохи нижче, проте все одно щоб мітки не було помітно, — Ти хотів поговорити про маски.

— І не тільки, — одразу відповів Сем, — Ей, кеп. Годі вже пропалювати в мені дірку своїм фірмовим поглядом. Я прийшов миритися, навіть твій улюблений солодкий час приніс, а відчуття, наче ти зараз із-за спини дістанеш лопату і закопаєш мене тут.

— Якщо не почнеш говорити про ділі так і зроблю, — я ковтнула гарячу рідину, відчуваючи, як щоки починають зрадницьки палати. Ну що за придурок? Він думає, що я дівчинка, яку треба кутати в шарфи? Проте сперечатися не було сил — теплий чай й спокійний голос Сема зараз дійсно відчувалися як єдиний нормальний порятунок у цьому божевільному Кроуфмані.

— Як мені подобається, що ти хоч і виглядаєш мініатюрно, але коли повертаєшся і починаєш командувати то складається відчуття, наче ти можеш рознести всю школу Кроуфмана одним словом, — розсміявшись промовив Сем відкидаючись назад, — Розслабся, Луко. Хоч на кілька хвилин дозволь своїй масці сповзти і спокійно посидь тут зі мною і цими масками. Тут спокійно, тихо, ніхто не кричить через блиск, гриби і не махає шприцами. Тільки ти, я і ці маски, які нам просто зараз вже потрібно затвердити.

— Якщо інвестор в неділю забракує твій бордовий неон, твої власні кісточки хруснуть швидше, ніж ти встигнеш пікнути, обіцяю. Давай займемося вже цими масками, — я вже простягнула руку до ноута Сема, проте хлопець виставив руки переді мною, зупиняючи.

— Дай мені все пояснити. Блять, Луко, будь ласка, давай поговоримо, я хочу все виправити, а не просто робити вигляд, наче нічого не було. В роздягальній вчора був цирк, згоден. Але Ремсі так сильно намагався мітити тебе, що мені просто захотілося збити з нього весь спокій. Тільки не кажи, що в мене не вийшло і тобі не сподобалося, як цей демон закіпав від злості.

— Сем, не треба. Я розумію чому ти це робив, — відповіла я, вперше за час посміхнувшись другові. Обличчя Сема було здивованим, але з цим на губах грала приємна усмішка, — Ти взбісився, що якийсь третьокурсник має якісь плани на твого друга. Все нормально, далі я сам буду вирішувати свої проблеми, окей?

— Ти так швидко втік з роздягальні. Боявся, що я помічу, як калатає твоє серце після мого клінчу з Ремсі?

— Багато на себе береш, синьоволосий. Не думай, що якщо я дозволяю тобі допомагати з клубом і розумію, що відбувалося біля умивальників, то ти можеш лізти в мою душу, — пробубнила опускаючи голову і ховаючи обличчя всередині куртки. Сем на це лише розсміявся.

— Схоже, я занадто високо застебнув тобі куртку. Ей, ну серйозно, годі ховати своє обличчя в цей комір. Мені занадто подобається твоя реакція на мої приколи, — хлопець почав відтягувати край мого коміру опускаючи голову і дивлячись на мене з хитрим блиском в очах.

— Тобі подобається коли я хочу тебе прибити? Поміть, ми тут одні. Мені ніхто не завадить це зробити, — пробурчала я, відштовхуючи його руки від себе. Не вистачало ще, що б він побачить слід.

— Мені подобається дивитися, як ти злишся. В такі моменти здається, що ти нарешті скинеш цю сувору маску лідера і станеш собою.

— Ти зараз абсолютно точно отримаєш в обличчя на рівні з Кайденом. Сем, мені твої підколки про "принцесу" і твій флірт вже в горлі сидять. Закінчуй з цим.

— Ей, я знаю, що буваю нестерпний з своїми підколками і з "принцескою". Але це просто лють Ніколаса виглядає занадто смішно. Обіцяю, щоб цього не повторилося, я більше не буду так робити. Ну, як мінімум, у його присутності. Доречі, як тобі останній варіант, що скидав сьогодні?

— Маски з підкладкою? Гаразд, визнаю, це дійсно продумано і ідеально. Навіть Емре, який спочатку ржав, все ж оцінив твої слайди.

— Радий, що тобі нарешті щось сподобалося, — Сем посміхнувся, і підсунувшись ближче до мене, почав показувати інші свої ідеї, — Дивись, я переробив палітру кіберзони. Це чистий неоновий хардкор, Кіл вже перевірив код. Ми повинні все зробити все ідеально, кеп. Мир чи далі будеш робити з себе статую?

— Це дійсно прекрасно. Все супер розкішно і виглядає дуже стильно, — здивовано промовила я, дивлячись на слайди, які підготував Сем. У нього дійсно є дизайнерський стиль.

— Луко, вибач, що знову починаю цю тему, але мені не дає спокою, що Ремсі вчора так розповідав, що "знає про тебе те, що мені і не снилося". Про що він? — він задав це питання досить серйозно, проте помітивши мій вбивчий погляд одразу додав із хитрою посмішкою — Зізнавайся, ти все ж користуєшся вишневим блиском, поки ніхто не бачить?

— Ти орієнтуєшся в місцевості?

— Так, в мене з цим все супер, — здивовано відповів хлопець, — А до чого тут це?

— Та вже нічого. Хотів тебе вирубити і сховати десь у глибині цього парку, але, видно, не доля, — важко зітхаючи промовила я, на що хлопець лише весело розсміявся.

— Ну все, все. Пробач. Помиримося чи мені доведеться стати перед тобою на коліна, як я і обіцяв Нікі, якщо він зламає блиск?

— Клейн, ти зараз точно цим ноутом отримаєш по своїх кучерях. Замовкни про коліна і блиск. Якщо дизайн готовий тоді завантажуй Кілу на флешку і не біси мене.

Сем гучно сміявся. Я намагалася тримати своє обличчя сурового хлопця, але поруч з цим пришелепкуватим блакитнооким хлопцем тримати себе в руках було те ще випробування, і між нами зав'язалася жартівлива штовханина під кінець якої я вже стримувалася і теж розсміялася, дивлячись на світле обличчя свого друга.

Перервав нас гучний кашель. Шатен стояв у формі біля входу в цю саму альтанку і дивився на нас. Його обличчя було зосереджене, очі небезпечно примружені, губи стиснуті в одну білу лінію, щелепа напружена.

— Кріс приніс тобі флешку. Він змився кудись і сказав мені тобі її передати, — хлопець кинув флешку мені в руки і вже розвернувся плануючи вийти звідси.

— У тебе часом, ніякий датчик не висить на ньому? Звідки ти знаєш, що ми тут? — здивовано пробурмотів Сем і Нікі повернув голову і наш бік. Очі видавали, як сильно його бісить Сем і як йому не подобається, що тут відбувається. Я напружилася, очікуючи на сварку.

— Повір, висить, — Нікі нахабно усміхнувся, і від цього його обличчя стало ще злішим. Сука, ну невже знову? — Твій синій хвіст останнім часом теж почав часто миготі переді мною. Думаю ще на нього датчик повісити.

Кинувши на мене останній погляд, його обличчя ледь помітно пом'якшилося, і він все ж вийшов з альтанки.

— Ну, в нас як мінімум не було щойно другого раунду. А щодо датчиків і різних міток тобі краще все ж перевіритися, — промовив друг, відкидаючись на спинку лавки і мило посміхаючись мені.

Одразу після цих слів мені на телефон надійшло повідомлення. Два чоботи пара.

Нікі: "Я обіцяв поводитися гідно? Я виконав свою обіцянку. Будь обережним, "Луко". "