Моє особисте пекло

Здали. Ми нарешті здали цей бісів проєкт!!!

Хотіла б сказати я, але не можу. Ми здали його, проте поки що лише професору, який просканував нас підозрілим поглядом. І поки я розказувала про всі плюси цього місця, він кілька разів уточнював, чи точно Емре допомагав нам, чи лише робив вигляд. Аяз ледь не психанув, поки щоразу доказував, що зробив усе, про що ми йому казали. І лише коли я спокійно, з легкою посмішкою підтвердила, що він дійсно був із нами тоді, йому теж поставили «відмінно». Забравши флешку, мы швидко вийшли в коридор.

— Ми йдемо в клуб! — радісно вигукнув Сем, щойно ми вийшли з кабінету.

— Зараз? — перепитала я, піднімаючи одну брову. — Який ще, до біса, клуб? Нам потрібен відпочинок і підготовка до неділі, а не вештання по клубах.

— Ну не прямо зараз-зараз. Сьогодні ввечері, — замість Сема відповів Кіл, закидаючи руку мені на плече. — Ну ж бо, кеп. Погоджуйся, ми заслужили відпочинок.

— Не знаю. Нам потрібно до неділі готуватися, але, признаю, я так задовбався від усього, що хочеться лише піти й набухатися.

— Чув, Сем? Вайс хоче напитися. П'яного його буде краще й легше вкласти собі в ліжко, — підмигнув Емре Семові, і сам теж закинув руку на моє плече. — А тепер серйозно. Перший тиждень майже закінчився. Абсолютно всі нормальні учні, які тут навчаються, йдуть у клуб, тому ми теж повинні піти туди й відсвяткувати.

Після цих слів ми з хлопцями лише потисли плечима, розуміючи, що плани на вечір тепер є у всіх.

Лекції пройшли супернудно й довго. Розуміючи, що за кілька годин ти будеш у клубі, сидіти на заняттях і намагатися бодай удавати прилежного учня було вкрай складно.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

Але оп — і ми вже тут. Просто всередині великого, задушливого, повністю забитого людьми приміщення, звідки лунають потужні баси, а в повітрі стоїть густий запах алкоголю.

На мені була біла футболка з блакитними джинсами й так само білими кедами. Наверх — червона кофта, яку я залишила наполовину розстебнутою.

Кіліан обрав образ, який йому шалено пасував: коричневі прямі штани, біла сорочка, рукави якої були підкочені до ліктів, а зверху — вільна в'язана жилетка молочного кольору з акуратними коричневими смужками на вирізі. Він виглядав ну дуже мило!

Сем сидів біля мене за столом. Замість своїх звичних чокерів він одягнув масивну срібну підвіску у вигляді гострого хребта, яка ідеально лягала на його оголені груди. Темно-синя сорочка була не просто розстебнута — вона буквально трималася на чесному слові й плечах, на низ — білі прямі штани. Очі буквально горіли від того, наскільки йому подобається це місце.

Вирішивши першим ділом замовити собі напої, ми рушили до бару. Прямуючи туди, я помітила три знайомі маківки в компанії брюнеток і двох блондинок.

Саме перше, що мені впало в око — це те, як Ремсі тримався біля двох брюнеток, ліниво посміхаючись їм. Він не зраджував своєму стилю. На ньому була біла сорочка, теж із розстебнутими верхніми ґудзиками, які повністю демонстрували мій укус на його грудях, поверх неї він одягнув чорну куртку і ледь затягнутий галстук у тон. Волосся було розтріпане в усі боки, на пальцях, як і завжди, безліч перснів. Виглядав просто, але, Боже, наскільки ж гаряче.

Усередині неприємно щось затремтіло. Довелося дати собі підзатильник. Не смій закохуватися. Не зараз. І не в нього.

Перевівши погляд далі, натрапила на знайоме обличчя в шрамах. Емре, який обіймав одну з блондинок за талію, схоже, взагалі не парився над образом. Чорні шкіряні штани, важкі армійські черевики й проста чорна обтягуюча футболка, яка підкреслювала його міцні плечі. Зверху він накинув потерту шкіряну куртку.

Престон виглядав так, наче володів цим закладом. На ньому були широкі темно-сірі джинси, важке взуття та розстебнута чорна сорочка поверх білої майки. На руці — дорогий годинник, який додавав його стилю ще більше багатства. Його світлі пасма були недбало зачесані назад, а ледь підпухла губа та збиті кісточки пальців лише додавали його образу шаленого, небезпечного магнетизму.

Проігнорувавши їх, ми підійшли ближче до стійки, за якою стояв досить молодий хлопець. Перше, що кинулося в очі — його темно-червоне волосся, далі — гострі різкі татуювання на шиї і плечах. Хлопець підвів свій погляд на нас і глянув сірими, каламутними очима. Помітивши мене, він ледь помітно усміхнувся.

— Що будете замовляти? — його голос звучав тихо й хижо-небезпечно. Поки хлопці робили замовлення, три демони, помітивши нас, відпустили дівчат і теж підійшли до стійки. Нікі глянув на мене з примруженими очима, але швидко відвів погляд.

— Пацани, ну це просто розйоб! Цей старий підписав «відмінно» лише при одному погляді! Луко, я сьогодні п'ю за твої мізки, — промовив брюнет, закидаючи руку на моє плече. Після чого перевів свій погляд на Сема і зморщився. — Клейн, твій хребет на шиї мене зараз засліпить.

— Замовкни, Аязе, — відповів друг із нахабною посмішкою і поглянув на Нікі. — Не лише в мене сьогодні нахабний вайб і розстебнута сорочка, правда, Нікі?

— Ти якщо виллєш свій коктейль на мою сорочку, будеш бігати тут взагалі без всього одягу, — прошипів шатен, коли Сем дійсно ледь не пролив на нього напій, який нам дав бармен.

— Тоді вам краще піти, поки тут нічого не почало літати, — потиснувши плечима, промовив Сем, киваючи в бік диванів. — На вас якраз там зачекалися.

Емре, не довго думаючи, взяв Кріса й Нікі і повів у бік танцполу розважатися. Сем і Кіл теж вирішили піти потанцювати, а я продовжила сидіти біля стійки, паралельно попиваючи якийсь коктейль.

— Ти сьогодні сам не свій. Зазвичай перший лізеш цілуватися, як тільки охорона відвертається. Що таке, коханий? Скучив за мною чи знову перестраховуєшся? — тихий оксамитовий голос обпалив моє вухо.

— Вибач, не зрозумів, — я повернула голову, і мої губи ледь не зіткнулися з губами бармена. Що він, бляха, щойно сказав? Хлопець різко усміхнувся і, відхилившись, обережно провів рукою по своєму волоссю.

— Забудь, — він сперся на свою долоню і опустив очі на мої губи. Його голос став ледь чутним. — Радий, що ти вирвався з цієї пафосної школи. Мені ще з минулої ночі шкіра пече. Повторимо сьогодні в підсобці чи знову будеш удавати з себе недоторканого?

— Якого біса?! Та про що ти взагалі?! — я різко відштовхнулася і хотіла піти від цього неадеквата, як раптом хлопець різко ловить мене за руку, притискаючи її до стійки. — Що ти, дідько, робиш?

— Припини на мене так солодко дивитися, Луко. Твій татусь платить мені за те, щоб я прибирав зайві голови, а не здирав з тебе цей костюм прямо за барною стійкою.

Так, стоп. Тепер я точно не розумію. Цей неадекват знає Луку?! Більше того, він назвав мене... ну, точніше, його — коханим?! В смислі, блять, татусь платить за прибирання зайвих голів?! Та що за чортівня в цій школі відбувається?

— Бляха, ти що, вирішив пограти в скромницю після того, як нещодавно кончав на моїх руках і благав не зупинятися? Нам обом довелося відмивати руки від крові навіть не місяць тому, тож припини вдавати святого. Серйозно, я тут ради тебе, годі ламатися, Луко, це мене тільки сильніше заводить. Краще підійди ближче, я за тобою до бісиків скучив, — хлопець, видно, теж почав закипати. Його очі небезпечно примружилися, уважно проходячись по моєму обличчю.

Гаразд, зараз я Лука, потрібно грати якось як він. Хоча, та кого я обманюю, мені звалювати звідси треба.

— Вибач, друже, немає настрою щось робити чи казати, — промовила я, намагаючись зробити голос якнайбільше схожим на братовий. Проте, схоже, хлопець на це не повівся і тільки пильніше почав розглядати мене.

— Якщо ти зараз же не припиниш кусати губи, я затягну тебе в підсобку просто на очах твоїх фішок. Не знаю, що з тобою, але мені байдуже на все, коли ти стоїш так близько і дивишся на мене, — його тіло знову подалося вперед, торкаючись мого вуха губами. Рука нахабно гладила моє зап'ястя. — Твої «друзі» ходять десь тут, а в мене вже ширінка тріщить від одного погляду на тебе. Обіприся об стійку і дай мені повернути твій зухвалий настрій, чи мені самому залізти тобі під одяг? — хм, цікаво, чи ситуація може бути ще гіршою?

Виявляється, може.

Майже одразу після його слів я відчула, як бармен забрав свою руку і почав повільно протирати стіл. На крісло біля мене сів напружений шатен.

— Луко? Все нормально? Чому не танцюєш? — його волосся впало йому на обличчя, і він поспішив прибрати його назад. За мить обличчя Нікі змінилося і стало нервовим. Ну, він же не міг чути і бачити, що тут було?

Відповісти я не встигла. На моє плече лягла тепла рука, і хтось ліниво сперся на мене.

— Не лише мені, схоже, захотілося пити, — промовив Сем, киваючи хлопцю за стійкою. Той швидко махнув головою, наливаючи в склянку темний напій. — Луко, ти досі стоїш тут із кислим обличчям? Ей, поглянь навколо: баси гримлять, неон горить, всі п'яні і веселі. Дозволь своїй залізній масці лідера хоч на вечір сповзти. Дивись, яка на мені сьогодні підвіска. Тобі подобається? Можеш погладити, я сьогодні добрий.

— Семюелю, защіпни сорочку хоча б на один ґудзик, твій прес уже сліпить навіть бармена, — буркнув Нікі, дивлячись на Сема.

— Хто б казав про сорочку. Сам не хочеш защіпнутися і не світити своїми засосами на кожному кроці? — фиркнув Сем, випиваючи напій. Хлопець за стійкою теж поставив навпроти мене склянку з чимось.

— За рахунок закладу, для мого найпримхливішого клієнта, — і, нахилившись через стійку, промовив мені на вухо: — Якщо твій старий дізнається, де ми пропадаємо після кожної «чистки» — нам кінець. Але похуй, воно того варте. Твоя шкіра пахне адреналіном, і я хочу відчути цей смак просто зараз, — і, відхилившись, пішов обслуговувати інших клієнтів.

Хлопці сиділи в напрузі, пиляючи один одного поглядами. Врешті-решт Сема покликав Кіліан, і він повинен був піти до друга. Нікі хотів щось розпитати мене, але Кріс різко перебив усі його запитання. Він забрав шатена, і вони разом з Емре попрямували на балкон покурити і відпочити від цих басів.

Я знову, залишилася одна за барною стійкою, і через кілька хвилин до мене знову повернувся бармен.

— Цікаві в тебе друзі. Сподіваюся, ти вже встиг прийти до тями? — запитав він, наливаючи мені щось із дорогої пляшки.

— Не знаю. Голова болить, не можу ні про що думати, — відповіла я, сподіваючись злиняти від розмови з ним. Ну бармени ж повинні бути як психологи? Хоче людина поговорити — вони говорять. Хочеш просто напитися — то дайте їй просто напитися і забути про все. Він неправильний бармен.

Хлопець прибрав стакан з моїх рук, паралельно стираючи краплю з моєї нижньої губи. Не був би він такий дивний, і якби я була звичайною дівчиною, то сказала б, що це був дуже милий жест. Але, бляха, я хлопець! А цей чувак ще й знає, що я хлопець, і більше того, знайомий з моїм братом і сміє до мене загравати?

— Твоє серце б'ється як скажене. Що, так сильно завівся від моєї форми бармена? Тобі личить цей страх, мій ангеле, але давай без драми. Ти ж знаєш, що я не кусаюся, — на його губах заграла хижа усмішка. — Якщо ти сам цього не попросиш.

Тіло пробив маленький ток, але я спробувала стримати себе. Обережно прибравши руку від свого обличчя, я відкинулась на спинку стільця.

— Гадаю, я хочу піти розслабитися і потанцювати трохи, — промовила я, поглядом шукаючи когось знайомого. Де Сем і Кіл, коли вони так потрібні?!

— Куди ти постійно дивишся, Луко? Шукаєш когось у натовпі? Тобі мало мене одного? Дивися на мене, ангелику. Тільки я маю право бачити тебе таким розгубленим. І прекрасним.

В цей момент Кріс, Емре і Нікі повернулися до зали. Сем і Кіл теж нарешті з'явилися в полі зору.

Я вже піднялася зі стільця і хотіла піти в бік друзів, як раптом сильна рука зловила мене і зупинила. Та ну годі вже, дай мені звалити з цього місця якнайдалі.

— Твій батько хоче приїхати до тебе і взяти мене з собою. Ангеле, ми граємося з вогнем. Не знаю, що з тобою, але чекаю на парковці о першій ночі. Одягни ту чорну кофту, яку ти забув у мене на ліжку, хочу зняти її з тебе особисто.

— Чувак, тобі треба перевірити голову, — це були єдині слова, які я промовила бармену перед тим, як нарешті швидким кроком піти звідти. Червоноволосий провів мене розгубленим поглядом, але через випитий алкоголь мені було все одно. Нахуй. Більше я не підійду до цієї клятої стійки.

На мить в голові промелькнули його останні слова: «Твій батько хоче приїхати до тебе...». Його мені ще не хватало.

Далі весь вечір був як в тумані, а на ранок мене очікувала сильна головна біль.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

POV: Найт

Швидко забігши до підсобки, я дістав телефон. На екрані мобільного відразу вискочила фотка наполовину оголеного хлопця з білими пасмами. На мить зависнув перед його пресом, який після нашої минулої зустрічі був повністю вкритий засосами та синцями. Я швидко зайшов в телеграм і знайшов потрібний контакт. Лука був в мережі майже п'ять годин назад.

Найт: «Відколи це ти, висмикуєш руку, коли я до тебе торкаюся?»

Через кілька секунд прийшла відповідь.

Мій ангел: «Ти про що взагалі? Я нічого не роблю»

Найт: «Малий, не грайся зі мною. Що відбувається? Я щойно бачив тебе біля стійки. Ти дивився на мої татуювання так, наче вперше в житті бачиш їх. Ти буквально тремтів від страху переді мною, наче я збирався здерти з тебе шкіру, а не трахнути в підсобці!»

Мій ангел: «А ти хотів мене трахнути в підсобці?))»

Вголос висказавши все, що думаю про цього придурка, я швидко набрав його номер. На дзвінок відповіли майже одразу, і в трубці було чутно лише тихе дихання.

— Розказуй, що вже сталося? — з телефону почувся такий знайомий приємний голос. Зовсім не схожий з тим самим голосом, який я чув кілька секунд назад.

— Може, ти розкажеш? Якого хуя? Мені здавалося, тобі подобається, коли я граюся і фліртую з тобою. То якого лиха, коли я це щойно робив, ти застиг, немов кам'яна статуя?

Я намагався, правда намагався говорити спокійно, проте злість буквально закипала в мені. В трубці почувся тихий, ледь чутний стогін.

— Звичайно, подобається. І ще більше подобається продовження твого флірту, — голос молодшого був повний неприхованого бажання. У штанях одразу стало затісно, незважаючи на всю злість, яка все ще кипіла в мені.

— Іди сюди. Зараз же. Я прямо зараз хочу притиснути тебе до цих клятих пляшок, задерти твою футболку і вилизати кожен сантиметр твого тіла, щоб ти нарешті згадав про мої справжні почуття.

— На жаль, не можу прийти. Я в лікарні, — голос сказав це настільки просто й спокійно, наче він потрапляв туди кожен день.

Всередині все охолонуло. Злість змінилася на дикий і божевільний страх.

Якого. Хуя. Він. Робить. В. Лікарні.

— Яка нахуй лікарня? Луко, не зли мене, бо я тобі клянусь, я зараз вийду з підсобки, підійду до тебе, закину собі на плече і приведу сюди. Але повір, тобі буде набагато гірше від цього.

— Вперед, — на тому кінці прозвучав тихий сміх. — Сумно, що я не побачу реакцію Ліки, коли ти будеш це робити.

— Яка Ліка? — гаразд, тепер моя картина світу руйнується остаточно. — Якого біса взагалі відбувається? Чекай, якщо ти зараз на лікарняному ліжку... то хто, блять, щойно дивився на мене?

— Ну, це була Ліка. Моя сестра-близнючка, яка зараз знаходиться там і підміняє мене, — голос ангелочка став тихішим, слабшим і тремтячим.

— Ти відправив сюди свою сестру? Ти там довбанувся чи що? Вона знає про кокаїн батька? Про замовлення на вбивство, яке знаходиться з нею в одному закладі? І про те... що ми з тобою разом?

— Вона нічого не знає і знати не буде, Найт, — голос став сухим і твердим. Лука розповідав, що в нього є сестра, і саме це ніколи не дозволяло йому закінчити всю цю брудну аферу. Я пам'ятаю, як він клявся, що ніколи в житті сестра не повинна знати, хто він насправді. А зараз вона, знаходиться в самому епіцентрі подій. — Ти чуєш мене? Нізащо не кажи їй, інакше я тобі серйозно кажу: про все, що було і може бути далі, забудь.

— Я правильно розумію, що вона думає, ніби це просто крута приватна школа? Вона типу взагалі не в курсі, що відбувається в твоєму житті, і не знає насправді, чому тут, і чому повинна бути обережнішою з тим, у що зараз вляпується?

— Ти все правильно розумієш.

— Господи, Луко! Вона ледь не розплакалася, коли я почав заігрувати з нею і сказав, що мені платять за те, щоб я прибирав людей! Я мало не здав їй всі наші таємниці, придурку!

— Так а навіщо ти їй все це розказував? Навіщо фліртував з нею?

— Може, тому що думав, що зараз переді мною стоїть мій хлопець! — всередині знову почала підійматися хвиля злості і гніву. — Ти хоч розумієш, що вона зараз ходить по залу, де сидить Крістіан Престон? Нагадую, хто це — це син ворога твого батька і наша, сука, наступна ціль! Луко, ти взагалі розумієш, що я відчув? Я підійшов до неї, хотів як і все погратися з тобою і затягнути в підсобку, а вона вилупилася на мене, як на прибульця! Я мало не з'їхав з глузду за ці дві хвилини біля стійки, бо подумав, що тобі стало байдуже на мене!

— Найт, давай не зараз. Я знаю, що ти за нею приглянеш і вона буде в безпеці. Я довіряю тобі, цербере.

— В смислі не зараз? А коли? Ти хочеш, щоб я зараз дивився на твою сестру, яка прикидається тобою, і не сходив з розуму? Та я і так не можу вже не думати про тебе, а тут вона майже біля мене, але це взагалі не ти! Так, вона твоя копія, але вона навіть пахне по-іншому. На ній немає цього нашого присмаку пороху, сигарет і мого парфуму, яким ти завжди просякаєш після наших ночей.

На кілька секунд наступила тиша. Чорт, та мені цього придурка реально потрібно придушити, щоб він почав хоч трохи думати своєю головою.

— Гаразд, хрін з ним. Я повернуся до залу і не спускатиму з неї очей, але якщо твоя свята сестричка підійде до Престона хоча б на крок, я не знаю, що я зроблю з нею, а потім і з тобою. Зрозумів мене? Ще раз кажу, якщо вона почне пхати свого носа туди, куди не треба, я її пристрелю, а потім і тебе. Якщо вона почне лізти, твій батько може про все дізнатися. Він вб'є вас обох, а цього я допустити не можу.

— Дякую, Найт. Не буду тебе відволікати. До зустрічі, — хлопець на тому кінці вже хотів закінчити розмову, проте я швидко перебив його.

— Е ні, ангелику, зараз ти мені поясниш, якого милого ти лежиш там, на цих добаних білих простирадлах, а я дізнаюся про все останнім?! Чому ти не подзвонив мені одразу, як відчув, що тобі погано? Мені байдуже на замовлення твого старого, якщо ти стікаєш кров'ю! Я мав бути поруч біля тебе, а не дізнаватися про все в останню мить.

Емоції знову били через край, і тримати себе в руках уже не було сил. Я сперся чолом на холодну стіну з надією, що хоть це допоможе трохи заспокоїтися. Ну чому, сука? Чому він не сказав мені зразу? Я б послав всі справи, всі замовлення і відразу прилетів би до нього. Я мав бути поруч з ним, а не стояти тут під прикриттям і дізнаватися інформацію про цього довбаного Престона.

— А який сенс був би від цього? Я не хочу зайвий раз тягати тебе по дрібницях, — голос був тихий, і від цього складалася дивна, інтимна атмосфера.

Я розсміявся в трубку. Сміх був дуже схожим до істеричного, і в принципі так воно і було. Схоже, цей хлопець скоро доведе мене до межі мого розуму з такими ситуаціями.

— Здається, я знаю, чому ти там. Тобі прострелили ногу. Тобі було боляче, проте коли я сказав, що потрібно в лікарню, ти гордо заявив, що все в нормі, а тепер, як виявилося, ніхуя не в нормі, і ти просто, мовчав і стікав кров'ю, — слова йшли через щеплені зуби. Серце рвало на частини від думок, як він мучився, і всередині підіймалася хвиля гніву.

— Найт, — тихий голос, від якого по тілу пробіглися мурашки. — Як же я люблю тебе. Коли я дізнався, що ми знову будемо разом виконувати завдання, був такий радий. Я так хотів приїхати туди і саме перше — затягнути тебе в готельний номер, завалити на ліжко, розсунути твої ноги і просто трахатись з тобою до ранку, щоб забути про все на цьому клятому світі, — його голос був тихий, і в ньому раз за разом проскакували тихі стогони хлопця.

Не витримавши, я розстебнув ширінку і запустив руку всередину своїх боксерів. З губ зірвався важкий видих, коли рука з силою обхопила член.

— Мені аж дихати важко від того, як сильно я хочу зараз опинитися поруч і притиснути тебе до себе. Я так сумую за тобою, що дахом їду, Найт, — він буквально простогнав моє ім'я, і від цього звуку я відчув, як починаю ставати ще твердішим, хоч мені здається, що більше вже нема куди.

— Ти називаєш мене чортом, але сам хоч здогадуєшся, хто ти? Я повинен був зараз орати на тебе і розбити все, що бачу перед собою, а замість цього займаюся блядством, — я зупинився, прекрасно розуміючи, що Лука знає, чим я займаюся, і більше того, він йшов саме до цього кінця.

— Як же мені хотілось би тобі допомогти зараз з цим, — буквально промурчав молодший в трубку, і його дихання стало ще важчим і швидшим, а стогони продовжувалися і ставали неконтрольованими.

— Якщо з тобою щось станеться, мені буде начхати на все. Я спалю все під три чорти. Ти — єдине, заради чого я ще не пустив собі кулю в лоб. Не смій більше ризикувати і приховувати щось без мене, зрозумів?!

— Зрозумів, — його голос знову став тим самим спокійним і приємним. Таким, яким він завжди відповідав на мій флірт. — Обіцяю, далі я буду дуже слухняним хлопчиком. Тільки простеж за Лікою і приїжджай до Львова до мене. Тут я зможу вибачитися за все, що накоїв. Думаю, твої руки вже втомилися — от би зараз там була моя голова і мій рот. Гадаю, ти закінчив би моментально. Чи ти вже?

Розрядка пройшла одразу, і вже за мить я голосно дихав в телефон. Лука був на зв'язку, і розмова йшла вже близько двадцяти хвилин. Через кілька секунд я почув тихий і блаженний стогін, а одразу за ним почулося моє ім'я. Сука, ніколи в житті так не любив його.

— Твоя сестра, схоже, дурепа, якщо підписалася на це. Вона залізла в таке лайно заради тебе, — тихо проговорив я, коли нарешті віддихався. — Гаразд, слухай мене. Я прослідкую, щоб вона вийшла звідси жива і ціла. Не тому, що мені є до неї діло, чи до твого старого. А тому, що якщо з її голови впаде хоч одна волосина, ти себе загризеш. А я більше не дозволю тобі страждати.

— Мені чекати на тебе ближчим часом, чи ти зайнятий? — в голосі була дивна надія, проте саме питання викликало в мені новий порив сміху. На цей раз не істеричний, а повний щастя.

— Чекай на мене і пам'ятай: як тільки закінчу з цією задачею і переконаюся за твою сестричку, я візьму білет і прилечу до тебе в лікарню. Запру двері зсередини, ляжу поруч, і мені байдуже на твою прострелену ногу — я зацілую тебе до синців на шиї і виб'ю весь твій здоровий глузд, щоб ти раз і назавжди запам'ятав: не можна від мене нічого приховувати. А після цього буду зализувати всі твої рани. Тільки не вмирай мені там, коханий.

— Навіть не віриться, що ти дійсно прилетиш до мене і будеш тут. Я так скучив за тобою, чортяко.

— О, повір, я приїду. І коли я буду вже там, я на повному серйозі запру двері й змушу тебе відпрацьовувати кожен мій сивий волосок за цю ніч. Ти почув мене?

На тому кінці хтось голосно застогнав, і через кілька секунд хлопець здавлено простогнав в трубку.

— Почув, дияволе. Повертайся в зал. Бережи Ліку, а про розплату поговоримо, коли ти будеш тут.

Після цих слів Лука скинув.

На екрані спалахнув напис «дзвінок завершено», залишаючи в підсобці лише тихий гул нічного клубу за дверима.

Хрипко усміхнувшись, я сховав мобільний до кишені штанів.

— Що ж, сексу по телефону в нас ще не було, — тихо кинув я у порожнечу, поправляючи комір чорної сорочки, під якою ховалися колючі терни.

Видихнувши від розмови з ним, я вже готувався вийти до залу, проте в самих дверях мій телефон завібрував, показуючи нове повідомлення від «Мій ангел».

Швидко відкривши його, я побачив фото пресу, на якому виднілися білі плями сперми. Під низом повідомлення.

Мій ангел: «Думаю, тепер ти точно зможеш протриматися до нашої зустрічі. Лише поглянь, що ти, бляха, робиш зі мною навіть на відстані»

Чортяка. Перевіривши ширінку і чи не видно бугорка в штанах, я зробив глибокий вдих та, поправивши пасма волосся, нарешті вийшов до залу.