Моє особисте пекло

Автор знову навалює крінжа (вибачте) 😅🫂

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

Передихнути мені не дали. Майже одразу, як тільки я встала на ноги, двері за моєю спиною буквально вибухнули. Кріс вилетів у коридор, тримаючи в руках ту саму вишневу помаду Сема. Тримав він її, до речі, наче гранату. За ним вивалився Нікі, який на ходу намагався застебнути сорочку, і Емре, який котився по підлозі тримаючись за свою бідну п'яту точку після підзатиличників від старших і копняків Кріса.

— Вайс, сука, стояти! — закричав Кріс і його голос, схоже, лунав по всьому гуртожитку, — Ти не підеш нікуди поки я не змию в унітаз цей бісів запах вишні!

— Престон, завали, — шикнув Нікі і вхопив блондина за петельку на штанах, — Ти зараз розбудиш весь поверх, і Кроуфман виселить нас до бісової матері разом з Емре до неділі.

Господи, та ці хлопці королі таймінгу.

Саме в цю мить з протилежного кінця коридору одна з кімнат відчинилася і, схоже, в цю мить напружилися всі. І Кріс, і Нікі, і старшокурсники, і я.

За мить я побачила ще одного блондина, який ліниво крутив в руках ключі від Феррарі. Він зачиняв двері і побачити його обличчя було неможливо через пухнасті пасма. Єдине, що було видно це те, що вийшов він лише в спортивних сірих штанах і майці, яка ідеально підкреслювала його широкі плечі та руки.

Почувши наші крики хлопець зупинився і повернув голову в наш бік. Рік? Він вийшов з кімнати, зупинився, оглянув нашу компашку, яка кричала посеред проходу і важко зітхнув.

— Ви що, три дебіли, знову не поділили ліжко? — хрипло запитав Рік, підходячи ближче. Зробивши кілька кроків, хлопець перевів свій погляд на мене, — Малий? А ти чого ще не в ліжку? Я ж казав, тобі треба відпочивати.

— Ти наче говорив, що не живеш в гуртожитку, — не впевнено промовила я. Сука, ну якщо ще він буде тут, то мене точно вже можна назвати трупом.

— Я в опікуна на квартирі. Ти все правильно пам'ятаєш, — кивнув він і ледь помітно усміхнувся, — Я з одногрупником проект роблю один. От і вирішив залишитися.

— А от і Шилд з'явився, — радісно вигукнув Емре з підлоги, — Триста баксів, що Рік зараз забере Луку з собою!

— Він що, знову напився? — приречено промовив блондин сам собі.

— Завали пельку, Аяз! Я тебе зараз в медпункт відправлю! — в один голос промовили Кріс й Нікі.

Кріс зробив крок уперед до Ріка і схопив його за майку.

— Шилд, навіть не думай чіпати мою іграшку. Я зламаю і його і заодно знову тебе. Він нікуди не йде. І взагалі, Вайс! — прикрикнув хлопець повертаючи до мене голову. — Якого хуя відбувається? Ти вирішив з усім третім курсом пообніматися? Нікі, Рік, я. Ну тобто я твій бос... короче ти зрозумів про що я.

— А от ми не зрозуміли про що ти, — відповів звідкись з'явшившись тут Кай, — Я думав тут ігри між Нікі та Лукасом, а тут виявляється багатокутник. Здоров Рік, — махнув хлопець кароокому блондину, на що той лише кивнув головою.

З шостої кімнати ліниво вийшов Мікаель допиваючи свій лате.

— Ну чому ж тільки з третім? Зі мною, на першому поверсі, він теж дуже ніжно лежав на кушетці, — томним голосом видав Кель і на його губах заграла лінива усмішка, — Хлопці, розійдіться, у Луки режим. Йому не можна дихати вашою ревністю. Її тут забагато.

Рікі повільно перевів погляд з Келя на Кріса, потім на блиск в його руках і на його губах з'явилася та сама хижа, небезпечна усмішка.

— Престон, ти бісишся через помаду з вишнею? Серйозно? Що, твій ручний першокурсник занадто крутий для твоїх хуліганських підкатів?

— Я тобі зараз цю помаду в одне місце засуну! — рикнув Кріс стискаючи кулак до ненормальності білого кольору. Хоча, гаразд, за ці дні я вже не знаю чи це ненормальний колір чи стандартний. Занадто часто і багато він миготів біля мене.

Але початися бійці не дав новий звук. Зі сходинок, насвистуючи веселу мелодію, вийшли Сем і Кіліан. Прекрасно, хоч хтось мене спасе від цього дурдому. Вони несли три коробки піци і блок коли, які фіг зна де і як відкопали посеред ночі.

— Ооу, — промовив Сем і почав тихо ржати з картини, яку він бачить перед собою. Гаразд, тут будь-хто адекватний почав би реготати. Кріс стоїть біля Ріка з блиском і погрожує йому ним, Нікі тримає Кріса за штани, Емре сидить на підлозі тримаючись одною рукою за свою дупу і рахує гроші, старшокурсники стоять ззаді і випивають пляшку алкоголю, тихо обговорюючи і теж роблячи ставки, що буде далі, — Ми тут взагалі планували забрати Луку до себе. Але бачу у вас тут свій стриптиз-клуб. Кіл, повертаємося назад поки вона не згоріла, тут занадто гаряче.

— Семюель, — промовив Нікі холодним голосом і врешті-решт відпустив Кріса, — Забрав свого рижого друга і змився з нашого поверху!

— Не рижого, а золотого, шатенчик, — відповів Кіл і притис коробки з піцою до себе, — Якщо розіб'єте нашу колу, я особисто розкажу директору про ваш стрип в гуртожитку. І чому у вас такий дим в кімнаті?

Я просто стояла і мовчки спостерігала за цією картиною. Всередині піднімався істеричний сміх. Боже, ну як таке може бути? Вісім гарячих, по своєму небезпечних і водночас абсолютно придуркуватих хлопців академії Кроуфмана, можуть кричати один на одного через вишневий блиск для губ? Та це блять в голові не вкладається!

Кріс застиг, переводячи шалений погляд з коробки піци в руках Кіліана на Сема, а пізніше на мене.

— Піца? — невірячим голосом промовив Кріс, який ледь не задихався від злості — Ви, блять, притягли сюди піцу?! Вайс, мало того, що ти посмів мене заблокувати, взявся за підвал, через який вам буквально голову потім відкрутять, так ще й влаштував тут ресторан швидкого харчування для першокурсників?!

— І взагалі, чому вона з грибами? — раптово подав голос Кір, який на пару з Теодором висунули голови з кімнати, щоб заглянути в коробку Кіла, — Престон не їсть гриби.

— А ми їмо лише з подвійним сиром, — кивнувши сказав Тео, — Сем, так? Віддай з сиром, або я забираю твій блок коли.

— Тільки спробуй поглянути на мою колу, — зашипів Кіл наче розлючений кіт.

— Так, тихо всі! — Емре різко підскочив з підлоги і знову вискочив на тумбочку, яку хтось поставив. Здається, я не пам'ятаю її коли прийшла в перший день сюди, — Оголошую новий раунд аукціону! Коробка піци з подвійним сиром проти шкіряної куртки Кріса! Ставки робимо швидко, пацани, бо Кіліан зараз усе зжере від паніки!

— Аяз, сука, я тебе зараз сам зжеру! Мало, що ти два рази йобнувся на підлогу, коли ми грали і проїбав дві мої перемоги? — заревів Кріс, остаточно втрачаючи залишки лідерства і пафосу, який постійно був при ньому.

— Кріс, не знаєш як це працює? — здивовано запитав Нікі і вихопивши з його рук блиск, запустив ним просто в обличчя Емре.

Сем блискавично перехопив його перед самим обличчям брюнета, який через алкоголь чи через інші факти не зміг вчасно зрозуміти, що ця вишнева штука повинна була попасти йому в око.

— Обережніше, Ніколас, — блакитноокий легенько покрутив блиском в своїх довгих пальцях і підмигнув мені, — Це остання в колекції. Якщо розіб'єш її — будеш відпрацьовувати мені на колінах біля фонтану. Замість Луки.

Шатен після цих слів зробив настільки глибокий вдих, що гудзик на його сорочці з тріском відірвався і покотився просто до ніг Ріка. Сам Нікі зробив кілька кроків вперед і став переді мною, заступаючи мені весь вид своїми широкими плечима.

Можливо це і на краще. Я впевнена, що стою зараз максимально червона. Сукааа, гаразд, признаю, щоки не просто червоні, вони буквально вогняні. В принципі, як і все тіло, ще трохи і я тут згорю тут на пару з піцою від сорому.

— Сем, — голос Нікі став крижаним настільки, що навіть Кай, який нахабно вкрав шматочок піци, перестав жувати і уважно спостерігав за цією комедією. Або драмою. Одне другому не заважає, — Я останній раз кажу. Завбрав свої коробки, свого друга, Луку ти залишаєш тут, і звалив на свій поверх, поки я твій вишневий бренд не розмастив по твоїх синіх пасмах.

Рікі, який до цього мовчки спостерігав за цим цирком ідіотів, ліниво сперся плечем на двері, склавши руки на грудях. Він дивився на це все без жодної емоції і коли йому набридло перевів свій погляд на мене. Схоже, мій вигляд говорив все за мене і Рік зрозумів, що я вже хочу взяти цю довбану вилку від піци, яку хрен зна для чого поклали туди, і зробити собі нею харакірі, тому спокійно усміхнувшись промовив.

— Знаєш, малий, — хрипко і затишно промовив Рік, і за весь цей вечір це, мабуть, був єдиний преркасний голос, який мене на мить заспокоїв. У Кая теж приємний, але в ньому читається влада, а тут лише тиша і затишок, — Здається, я починаю розуміти, чому ти напружений постійно. У твоїй кімнаті дебілізм перевищує норму в кілька разів. Пропозиція ніколи не зупиниться. Переїжджай до мене? Там тихо, ніхто не бігає з жіночою помадою і не оре через гриби.

Вперше я почала реально замислюватися над цим. А може, ну його, і переїхати все ж? Луці так буде набагато спокійніше і краще.

— Що ти сказав, Шилд?

— Блять, повтори ще раз!

Кріс і Нікі синхронно розвернулися до нас з блондином. І якщо Кріс був лише збитий з толку, то Нікі виглядав так, наче зараз дійсно зробить тут когось трупом. Хах, і це той самий хлопчик-маніпулятор, який ніколи не бруднить руки? Щось слабо віриться.

Я усміхнулася. Рівень ревнощів Нікі у коридорі тепер офіційно досягнув позначки "Чорнобиль".

— Я сказав, що забираю Луку, — спокійно промовив Рік, хижо усміхаючись в обличчя Кріса. Ой, друже, не того ти зараз нервуєш, — Він мій бізнес-консультант щодо підвалу і той, кого я повністю беру під свою опіку, — положивши руку мені на плече, Рік промовив дивлячись на мене, — Давай, малий. Там тобі буде краще. Рушай.

— Він мій асистент! — вигукнув Кріс, вхопивши мене за лікоть і потягнув на себе.

— Він мій сусід по кімнаті! — втрутився Нікі, вхопивши інше плече і теж потягнув у свій бік.

— Він мій бізнес-партнер, блять, руки прибрали! — крикнув Емре з тумбочки, кидаючи в Кріса шматочком оливки.

— Аяз, я тобі завтра ту оливку запхаю в одне місце! — крикнув блондин, люто дивлячись на Емре.

— Він взагалі-то наш кеп і кращий друг! — обурився Сем хапаючи мене за комір сорочки ззаді.

Якщо я думала, що тоді я була в повній жопі, то зараз я це відчуваю ще конкретніше. Мене буквально тягнули в чотири різні боки чотири шалено красиві, накачані й абсолютно ненормальних хлопця. Кель ззаду, сміючись, підраховував мій пульс і скільки мені залишилося до нервового сриву, Кіліан як і інші старшокурсники стояли в стороні і підбадьорювали хлопців, а Емре приймав нові ставки, хто перший відірве мені руку.

Утяжка під сорочкою тріщала і не давала мені зробити нормального вдиху. Серце калатало як скажене, а перука трималася на одному чесному слові й святому ранковому лаку для волосся, який я позичила у Кріса. В середині все кричало, що мені потрібно звалювати і прибити свого брата за те, що я тут. Бляха, завтра висловлю йому все, що думаю. Може, якщо я зараз просто впаду і буду робити вигляд мертвого то вони заспокоються і залишуть у спокої? Проте все вирішилося набагато простіше.

У коридорі пролунав важкий, металевий звук. Клацання?!

Хлопці одразу зупинилися і всі синхронно повернули голови в бік звуку.

Мікаель з абсолютно ангельською посмішкою закрив свою медичну сумку, яку він залишив валятися на підвіконні. Коли він повернувся до нас, в його руках був великий, просто гігантський шприц для промивання. Схоже туди легко вміщалася літра рідини, якщо і не більше, і з залізною грубою голкою.

— Так, хлопці, — солодко промовив Мікаель, поправляючи свої окуляри, за якими блиснув чистий вогник садизму, — Оскільки ви не розумієте людської мови, а рівень вашої ревності вже напряму погрожує психіці мого пацієнта, я оголошую примусову вакцинацію. Отут у мене потрійна доза заспокійливого з вітамінами для коней. Хто перший на укол в сідницю?

— Ееей, Мерсер. Я думав ми друзі, — заволав Ден, відступаючи назад. Тео, Кір і навіть Кай знатно напружилися від вигляду такої голки.

— Що ж, демони. Ви розважайтеся, а нам схоже пора баюньки, — відповів Кай швидким кроком виходячи з кімнати. Інші хлопці пішли одразу за ним, — Мікаель, тільки залиш їх живими.

— Вам зовсім не обов'язково йти. Ви абсолютно в нормі, — відповів Кель і перевів погляд на Кріса мило посмухнувся, — Погляньте на Престона. В нього все обличчя червоне, він на межі інсульту! Крістіан, почнемо з тебе, ходи сюди.

Кріс миттєво застиг, дивлячись на цю залізну голку. Його кадик зробив різкий рух вгору вниз, а пальці самі собою розтислися, відпускаючи мій лікоть.

— Мікаель, блять, ми ж нормально ладили, поки не прийшов цей придурок, — сказав він, але сам медбрат лише потис плечима і почав підходити, — Мерсер, сука, зупинися. Блять, ти хворий ублюдок?! — Кріс зробив два кроки назад, прикриваючи руками свій зад, — Я серйозно! Прибери від мене цю херню! Не треба мені твої конячі вітаміни.

— Як не культурно, Крістіан, — Кель зробив ще один крок уперед і випустив з голки тонку струйку прозорої рідини, яка з шипінням бризнула просто на кросівки Ріка, — Ніколас, друже, може хоч ти будеш попривітніший? Відпусти Луку, бо я знаю, куди колоти так, щоб ти ще тиждень не зміг сидіти на своїй прекрасній дупі.

— Так наче ти знаєш, яка в мене дупа, — тихо пробурмотів і люто поглянув на Келя шатен, потім перевів погляд на голку і оцінивши масштаби загрози повільно прибрав руку з мого плеча і зробив кілька кроків до стіни, — Мерсер, якщо ти підійдеш до мене хоч на сантиметр із цією штуковиною, я змушу пацанів рознести твій кабінет.

— Спробуй, друже, — підморгнув йому медик і повернувши голову продовжив свої ігри, — Семюель, а ти чого стоїш? Тобі теж уколоти для профілактики вишневого сказу?

— Ей, док, я чистий! У мене стовідсотковий імунітет! — Сем блискавично підняв руки вгору, заховавши нарешті свій блиск для губ в кишеню, і зробивши кілька кроків до Кіліана залепетав йому на вухо — Кіл, прикрий мене цими коробками. Цей медик ненормальний!

Кіліан же у цей момент лише тихо сміявся з всієї картини, яку він бачив.

— А я що? Я Луку не чіпав, от тепер сам і вигрібай, — Сем здивовано поглянув на рижого відкривши рота, проте сказати нічого не зміг і знов перевів погляд на дока.

Єдиний хто з цієї ситуації взагалі не рухнувся — це був Рік. Він лише тихо хмикнув, дивлячись на шприц Келя, який вже починав йти на нього штурмом. Його рука все ще лежала на моєму плечі, проте це було більше схоже на просто факт: "Я все ще з тобою", а не на погрозу залишити мене без руки.

— Мерсер, твої дитячі іграшки на мене не діють. Я бачив і відчував і погірші штуковини, — його голос був спокійним, так само як і вся постать, — Але Луку я так і бути залишаю. З вами реально нудно, ви навіть побитися нормально не можете, — Рік обережно і дуже повільно відпустив руку з мого плеча і повернувшись ліниво пішов у бік дверей, кинувши мені на останок, щоб більше ніхто не почув: — Завтра біля фонтану. Не забудь, — і потріпавши мене по волоссю, пішов далі не зупиняючись. А за кілька секунд його постать остаточно зникла.

Не довго думаючи, одразу після того як Рік вийшов, я вирішила діяти. Чекати поки Кріс і Нікі теж оговтаються було небезпечне рішення, тому я на ходу кинула Келю подяку, за що получила милу посмішку, просто блискавично вихопила з рук Кіла одну велику коробку піци, яка схоже була з подвійним сиром і з швидкістю влетіла в кімнату номер шість.

— Аяз, злізь з тумбочки! — на ходу крикнула я Емре, який все ще сидів там.

Я залетіла в кімнату і з розгону зачинила двері просто перед обличчям Кріса і повернула замок на два обороти.

З коридору одразу донісся сильний удар кулаком у двері, схоже, від Кріса.

— Вайс, відчини! Сука, відчини ти ці довбані двері, це і моя кімната теж! Мерсер, прибери свою голку від моєї дупи! Нікі, зроби щось!

А за дверима Кель голосно реготав і схоже, не лише він. За кілька секунд до його сміху добавилися ще сміх моїх друзів і Нікі.

— Крістіане, не бігай від мене, це просто вітамін С! Тобі корисно для нервів! Ну, ходи сюди! Нікі, не з того боку обходиш! Сем, ну а ти куди йдеш?! Мені вас у всьому направляти потрібно чи що?! Емре, Крістіан зараз втече через тебе!

Я важко видихнула спершись спиною об важкі двері до кімнати, тримаючи в руках вже холодну коробку з піцею. Поруч на підлозі валялися карти, після прекрасного вибуху Емре. Потрібно буде завтра змусити його тут прибрати.

Я повільно сповзла по дверях вниз, сідаючи на лінолеум, заплющила очі і вперше за вечір тихо, щиро розсміялася.

Це було абсолютно божевільне, прокляте місце, де вісім елітніх мажорів і один кучерявий медик готові були рознести поверх через вишневу помаду...

... але, сука, з ними точно не буває нудно.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

Я прокинулася близько сьомої ранку. Утяжка нещадно тиснула груди і я прийняла рішення, що сьогодні точно піду до Мікаеля, подякую йому за вчорашнє і пожаліюся на біль. Він є сам казав: "Байдуже на гордість, зараз діло про здоров'я". Проте варто було мені лише відкрити очі, як я повністю забула за біль. В ніс вдарив запах піци з подвійним сиром, яку я вчора вихопила у друга, і так і залишила валятися в коробці на підлозі.

Припіднявшись на ліктях я помітила Емре, який сидів в одних трусах на килиму, жував кусочок піци і запивав пивом.

— Кеп, проснувся? — тихо прошепотів брюнет, косячись в бік ліжка Кріса — Я ніхєра не пам'ятаю, що вчора було. Твоє завдання — вести мене в курс діла, поки наша спляча блондинка не прокинулася і не прибила мене. Це, доречі, єдине, що я пам'ятаю з вчорашнього.

Я тихо усміхнулася і спустившись до нього на килим, взяла кусок піци і почала розказувати про все. Емре сидів з білим обличчям весь час, а під кінець лише голосно заржав, ледь не вдавшись піцою. Якби він не намагався замовкнути в нього ніфіга не виходило і за мить я теж тихенько реготала.

— Мда. Відгрібати я сьогодні буду знатно. Тішить хоч, що твій бос спить як убитий. Думаю, вітаміни Мікаеля його вирушили капітально.

Проте одразу після цих слів блондин на ліжку заворушився. Він повільно розплющив очі і його погляд одразу впав на нас двох. Він різко сів, важко дихаючи.

— Вайс, сука, — прохрипів Кріс. Його голос після вчорашнього крику повністю сів, — Ви жрете мою піцу? Без мене?

— Вона не твоя, Кріс. Її приніс Сем, — нахабно посміхнулася я закидуючи в рот бортик піци, повністю ігноруючи його слова. Краєчком свого розуму згадую, що пив не лише Емре. Старшокурсники теж заливали в себе літри алкоголю і Кріс не може бути винятком. Хах, так от що за приступи ревнощів були у нього вчора. Ну або він абсолютно нічого не пам'ятає, — Престон, твій асистент сьогодні зайнятий сніданком. Кава відміняється.

Кріса перекосило від люті і він швидко піднявся на ноги, скидаючи ковдру на землю. Проте не зміг зробити і кількох кроків як одразу покачнувся і полетів назад на ліжко. Ми з Емре почали голосно ржати, поки хлопець не запустив в нас подушками.

Через кілька секунд він все ж встав на ноги і зробив кілька кроків зупинившись навпроти нас. Його погляд був незадоволеним, хоч сам блондин наче щось нюхав. Він стояв посеред кімнати в одних лише спортивних штанах. Розпатланий і недокінця оговтавшись від від вчорашньої пянки він виглядав так, наче його збила машина з колою Кіліана. Занадто тупо, п'яно, і занадто мило.

— Вайс, — знову прохрипів Кріс тикаючи в мій бік пальцем на руці якого знаходився дорогий годинник, якого я ще не бачила в нього. В нього там їх колекція чи що? — Мені похєр, що там вчора було. Це все алкоголь. Проте я питаю перший і останній раз. Чому від тебе знову тхне цією бісовою вишнею чи черешнею чи чим там, блять?! Тільки не кажи, що ти вночі повзав до Сема за тим довбаним блиском.

— Престон, завались. Голова болить не лише в тебе, — відповів замість мене Емре, навіть не піднімаючи голову, — Малий всю ніч спав. Це я від нього вишнею воняю, бо випадково вилив на себе той вишневий тюбик, який Сем залишив на тумбочці. Доречі, Луко, блиск дійсно смачний.

— Чим більше з тобою дружу, тим більше розумію, який ти психопат, — Кріса аж перекосило від слів брюнета.

У цей момент із ванної вийшов Нікі. На ньому як і завжди був лише рушник обмотаний навколо бедер, з мокрого волосся стікала вода і попадала прямо на його ідеальний прес. Проте обличчя в нього було далеко не таке ідеальне: похмурий погляд, яким він пройшовся по Емре з піцею, по Крісу, а потім по мені, скривлені губи і рука, яка тривала його за голову.

— Якщо хтось із вас зараз згадає вишневий блиск, я запулю в нього цим рушником, — холодно пообіцяв шатен, сідаючи на своє ліжко. Тільки зараз я помітила на його тумбочці два телефони, які він взяв в свої руки, — Доречі, Луко, твій телефон розкривається ще від шостої ранку, а твій синьоокий друг уже надіслав тобі близько сорока повідомлень, проте які маски ви повинні замовити для покерних столів, — голос був все таким самим холодним і залізним.

— Нікі, серйозно, мене вже починає бісити твоя увага і ревність в бік цього придурка. Поясни, відколи ти почав читати чати першокурсників?

— Кріс, відвали. Це моє діло і тобі немає до нього діла. Якщо твій асистент не вміє нормально паролити телефон — це його проблеми, — відповів шатен дивлячись на Кріса, після чого знову повернув свій погляд на мене, — Луко, ти не відповіси йому? Здається, він занадто сумує за тобою.

Я спокійно підійшла до нього і взяла в руки свій мобільний з його пальців, навмисно провівши нігтями по його мокрій шкірі.

— Дякую за турботу, Нікі. Сем просто турбується про наш бізнес, нічого особистого, — спокійно з нахабною посмішкою відповіла я вже роблячи крок назад, як раптом рука шатена лапає мене за зап'ястя.

— Впевнений? Будь обережний, Луко, інакше тут не дуже приємно приймають хлопців з нетрадиційними поглядами, — відповів Нікі піднімаючись з ліжка. Його рушник з'їхав униз буквально на кілька міліметрів, проте погрожував на цьому не зупинитися. Його рука повільно відпустила мене, проте напружений погляд обіцяв, що розмова не закінчена.

— Ага. Ремсі просто пощастило, що він на третьому курсі, інакше його вчора з тим блиском і ревнощі точно вбили би третьокурсники, — підтакнув Кріс, який весь час дивно спокійно спостерігав за нами, і Нікі, видавивши ледь чутне ричання, зробив те, що і обіцяв. Він повільно, з почуттям кинув рушником в блондина і попав просто йому в обличчя. Кімната одразу вибухнула сміхом Емре і матами Кріса.

Моє обличчя в мить почервоніло від розуміння, що зараз біля мене стоїть абсолютно голий, прекрасний шатен, який більше того знає, що я дівчина.

Нікі навіть не кліпнув. Ігноруючи їх, він спокійно підійшов і зі зневагою підняв свій рушник, наче робив йому послугу, обернув його навколо бедер і знову поглянув на мене так, наче через мене цей бісів рушник полетів в обличчя Кріса.

— Вайс, ти впевнений, що твоїй дитячій психіці потрібно тут бути? — спокійно запитав Нікі нахиливши голову на бік.

— Кріс, тримай свого друга подалі від мене, — швидко зрозумівши сенс його слів, кинула я блондину, на ходу дістаючи свою форму, і зачинилася у ванній.

Ох. Схоже, ніч я змогла пережити, але попереду вже новий день. І нові біди.