Зміст
  • Ліс 2020-2022
  • Собаки, які нас зустрінуть
  • Спрощення
  • Про Василя та Мотрю, та літературу
  • Радевичі
  • Гра у цифрові кості
  • Вагітна ніч
  • Радевичі, Інгулець 2021
  • Передвідїздне
  • Усвідомлення
  • Дивна ця гра, шахи.
  • Серпнева спека під Лодзем
  • Нагадування про смерть
  • Жирафобійня, 18+
  • Кава "3-v-1"
  • Кава і джини
  • Два дні у Лодзі
  • Веснянка
  • Коли гучність на повну
  • Сенси вокзалів
  • Про любов
  • Тихе місто
  • Перед Великднем
  • Замерзлі музи
  • Прогулянка вечірнім Лодзем
  • Про світло і смерть, 18+
  • Руда
  • Київ-2020
  • Зустріч 2021 року.
  • Про палєзне: рік риби
  • Залісся, що існує в реалі
  • Сонце взимку і Різдво 🌞
  • Спорчена шаурма. П'єса-мініатюра
  • Крига. Вітер. Два собаки
  • За тиждень набралося вражень...
  • Нескорений степ
  • Світло в голову і охолодження думок
  • Бог, якого не впізнаємо колись
  • Зустріч 2022 року
  • Відвідання статуї Христоса-Царя в Свебодзіні
  • Зруйновані малюнки
  • Вогняні кулі
  • Про верблюдів
  • Нитки із арматури
  • Кіт. Пес. Хрест.
  • Білий вірш на вісімнадцять синонімів білого
  • Смачний Всесвіт
  • Ломбард, лотерейка, аптека
  • Ніч і вітер на подиху довіри
  • AZZART
  • Кохана
  • Коли затримуєш дихання
  • Про Василя та Мотрю, та літературу

    Мотря дала Василю і трохи завагітніла. Всі були в шоці - дітям по шістнадцять год! Василю по черзі дали піздюлєй батько Василя і батько Мотрі. Потім батьки зустрілися, все обговорили і після випускного швидко одружили дітей. Жити стали молоді у батьків Василя.

    Восени Василь у тєхнікумі в районі вчився почав, на вихідні в село вертався, а Мотря дома чекала, з животом, звісно. Маля народилося в грудні, якраз під новий рік.

    Минуло чотири роки: Василь - вивчився, малого вже до садіка відправили, Мотря в тому самому садіку працювала нянькою. Василь влаштувався на роботу, Мотря гляділа хату, допомагала по господарству. А як ще пару рочків минуло, то пішла Мотря на заочку на зоотєхніка вчитися, бо малий вже до школи пішов.

    Василь там часом спробував замутити один бізнес: купив старого верстата токарного, відремонтував його і почав брати замовлення на деталі. А по вихідним шпінгалєти і навєси до дверей торгував в районі - сам і робив їх.

    Минуло ще чотири роки: Василева майстерня з одного верстату виросла до "п`яти одиниць верстатного парку", в сім`ї з`явилася машина, Мотря отримала диплом зоотєхніка і завагітніла вдруге - а шо, треба ж бо хату нову будувати, трохи більшу і світлішу, а що то за хата, по якій діти не бігають? Можна вже.

    Поки сиділа в дєкрєті, Мотря все щось собі думала. Спитала в Василя, скільки він може їй дати грошей на створення ферми невеличкої. Василь пообіцяв півтори тисячі доларів. Мотря сказала що їй вистачить, але коли допомагатиме з грошима іноді на перших порах, бо організація ферми - то справа складна і багато коштує, але починати з чогось треба. На тому і домовилися - як народить, то хай організовує, бо Василю і хату нову крити треба навесні, і ще один верстат придбати - якийсь з ЧПУ, а він, бляха, хоч і розламаний, але дорогий.

    Навесні Мотря народила ще одного малого - теж пацана. Гарний хлопчик получився в них. Василь займався майстернею, придбав того верстата з ЧПУ і тепер приводив його до ладу. Паралельно накривав нову хату - найняв якихось хвацьких пацанів з Західної, а заодно продав машину і купив більш нову - пікапа якогось взяв, хоч і вживаного, але вмісткого. На осінь Мотря завезла до відремонтованого і добудованого сараю десяток телят.

    Минуло два роки. З Шотландії привезли першу племінну тьолочку, яка у віці 3 місяців важила як наші 8-ми місячні телята. Велика, кудлата - якась м`ясна порода. З паспортом, з документами і всіма щепленнями. За рік може і бичка такого візьмуть, бо відразу дорого - продали один Василевий верстат старий, щоб цю тьолку придбати.

    Старший син вже ходив до 8 класу. В Василя восени помер батько. В Мотрі теж помер, тільки наступного року - майже навесні. Василь орендував в районі якесь приміщення і там організував нову майстерню - замовлень більше, до обласного центру - ближче. А приміщення старої майстерні віддав Мотрі під господарські потреби. Мотря затіяла ремонт там і в квітні відкрила невелику сироварню. Почала торгувати продукцію в область.

    Минуло ще три роки. Старший син Василя і Мотрі, вподобав Оксанку - дівчину, що прийшла до них на 10-11 класи вчитися з сусіднього села. Звабив її і вона завагітніла. Спочатку син Василя отримав піздюлєй від самого Василя, а потім і від батька Оксани. Потім батьки зустрілися і домовилися оженити дітей...

    Після мова. Зет ол всьо, хлопці-дівчата. І сталося це все тому, що Василь і Мотря, в свій час, як і син їх і Оксанка з сусіднього села вже в час нинішній, не ходили на уроки літератури, бо там нудно і немає таких гарних життєвих історій. Того і живуть щасливо і не переймаються важкою долею українського народу.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.