🎭 Дивний щоденник 🎨

Перебираєш вічно, щось-когось,

Гребешся в черепках,

Аж раптом смертонька бере

Й згріба тебе в загальний прах.

Перемішає, перемеле,

Розчинить в супі часовім

Й плескає з горщика на небо -

Світіть, якщо набули чим

І пнуться-гаснуть,

Тлом стають Чумацькому шляху,

Бо до хуя перебирали кимось-чимсь,

Ніж віддавалися тому,

що світлом наливає душу.

Але ж життя - гребтися треба,

Й ніхто не підказав,

Що буде смерть, і буде небо,

І шлях на зоряний базар,

Де всі торгують світло ;)