Зміст
  • Ліс 2020-2022
  • Собаки, які нас зустрінуть
  • Спрощення
  • Про Василя та Мотрю, та літературу
  • Радевичі
  • Гра у цифрові кості
  • Вагітна ніч
  • Радевичі, Інгулець 2021
  • Передвідїздне
  • Усвідомлення
  • Дивна ця гра, шахи.
  • Серпнева спека під Лодзем
  • Нагадування про смерть
  • Жирафобійня, 18+
  • Кава "3-v-1"
  • Кава і джини
  • Два дні у Лодзі
  • Веснянка
  • Коли гучність на повну
  • Сенси вокзалів
  • Про любов
  • Тихе місто
  • Перед Великднем
  • Замерзлі музи
  • Прогулянка вечірнім Лодзем
  • Про світло і смерть, 18+
  • Руда
  • Київ-2020
  • Зустріч 2021 року.
  • Про палєзне: рік риби
  • Залісся, що існує в реалі
  • Сонце взимку і Різдво 🌞
  • Спорчена шаурма. П'єса-мініатюра
  • Крига. Вітер. Два собаки
  • За тиждень набралося вражень...
  • Нескорений степ
  • Світло в голову і охолодження думок
  • Бог, якого не впізнаємо колись
  • Зустріч 2022 року
  • Відвідання статуї Христоса-Царя в Свебодзіні
  • Зруйновані малюнки
  • Вогняні кулі
  • Про верблюдів
  • Нитки із арматури
  • Кіт. Пес. Хрест.
  • Білий вірш на вісімнадцять синонімів білого
  • Смачний Всесвіт
  • Ломбард, лотерейка, аптека
  • Ніч і вітер на подиху довіри
  • AZZART
  • Кохана
  • Коли затримуєш дихання
  • Радевичі, Інгулець 2021

    Радевичі

    Це село над Інгульцем. Старі люди тут доглядають могили родичів і сусідів, доглядають городи, намагаються зберегти рештки села, верхніх вулиць якого майже немає. Приїхали до родичів - до їх могил.

    Цвинтар. Тут спочивають сім`ями, рядками по три-п`ять і більше поховань. Наших з них теж трохи є.

    Місцеві пам`ятають, що тут було спалено людей в 1944 році німцями, в одній з хат. Вони лежать в спільних могилах, сім`ями. Мати і її троє дітей, старі і молоді, купа дитячих безіменних могил розсипом чи одна за одною розташовані рядками на Радевчівськім цвинтарі.

    З іншого берегу Інгульця навис відвал Інгока. Нещодавно він остаточно перетравив село Козли (переназване за саюзу Миколаївкою), а тепер хижо поглядає на Інгулець і Радевичі. Інгулець - останній рубіж перед забуттям.

    Інгулець

    Однойменне до річки містечко, що входить до складу Кривого Рогу. Місто квітне - всі багатоповерхівки давно стали ОСМД, більшість вже відремонтували дахи і підвали, тому нині займаються благоустроєм. Гарне містечко, одним словом.

    Тут мешкає прабабуся моїх дітей. Має 92 роки. Нарешті зібралися і прибули до неї. Бабця Маруся хвилюється, що може не побачити своїх правнуків, та і ми хвилюємося - мого тестя в цьому році забрав ковід. Бабця живіша всіх живих: мешкає сама, сама готує і ходить до магазину. Два її сини мешкають неподалік, регулярно провідують матір і допомогають, якщо старенька просить.

    Як їхали, бабця віддала моїй дружині два фото: фото дружини у 3-4 роки зі смішними бантами і фото її сина Сергія, батька моєї дружини, який помер, як тій і було ті самі 3-4 роки (у моєї дружини 2 батька - рідний помер, як вона була мала, мама вийшла заміж вдруге, другий батько помер цією весною). Старенька Маруся боїться, що ці фото не передадуть, коли що. Тому сімейних реліквій додалося. З одного боку радує, що бабця передала нам ці речі при пам`яті і сама. З іншого сумно - вона каже, хоч і не прямо, що боїться бо помре, і в цьому гармидарі поховальному, ці світлини можуть просто загубитися. Хай краще так, ніж за другим сценарієм.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.