🎭 Дивний щоденник 🎨

Одну дєвачку батьки назвали Кавомирою. Бо вони любили каву, познайомилися за кавою, говорили про каву, вирішили що підходять одне одному, одружилися і народили цю дєвачку. І вигодовували її дитячими сумішами з кавою. А росла вона в оточені гейзерних кавоварок, кавоварок на газу, кавомашин, які працюють від електрики, мішків з кавою, турок-джезв, пічок з піском (на яких варять каву), підручників про вирощування робусти та арабіки, картин, які малювали кавою у Відні чи Львові, а домашнім улюбленцем у неї був гризун з якихось забутих богом островів, який жер зелену каву, а натомість дефекував ферментованим кавовим зерном, що продавалося на тих островах по пів тисячі баксів за двісті грамів (але в Україні воно так дорого не продавалося, бо люди не розуміли, як можна таким насолоджуватися).

І от Кавомира росла в такій атмосфері до 16 років, була знаною вже експертикинею в царині кави, вела свій блог в інсті, де, ну просто все-все розповідала людям про каву: від типу грунту під кавове дерево до цін на каву на аргентинських сільськогосподарських біржах на наступний кавововий врожай, від історій яку каву пила королева Сісі у Відні до атомно-спектрального аналізу того швидкорозчинного лайна, яке продають сьогодні супермаркети під виглядом кави, як використовувати каву при лікуванні тиску і як гадати на кавовій гущі так, щоб вірно трактувати знаки на денці горнятка. І ще купу-купу цікавих кавових речей.

І тут в коменти їй якось прийшов один пацанчик, і написав, що кава - то лайно. А от правильна кава, справжня, це - просто вода. Чиста, кімнатної температури, без домішок. І коли її просто пити - вода вимиває мозги, шлунок, взагалі очищує арганізм від лайна і поганих думок. Бо кава - темна, а вода - світла. І всьо - от так і написав.

Ох Кавомиру цей комент і пробрав. Наче очі їй на світ відкрилися, що є купа людей ше в цьому світі, які ненавидять каву. І вона давай шукати цього пацана: писала йому спочатку, доводила свою позицію, сміялася з нього. А він нічьо їй не пише, лише відповіді її переглядає і ржачні смайлики тулить. Ох її це і діставало. Вона проти цього Водомисла (а пацанчика Водомислом батьки назвали, бо колись разом воду пили, а далі за схемою: сподобались одне одному, одружились, Водомисла народили...), так от, Кавомира навіть челенджи проти Водомисла якісь там організовувала, а фанатки підтримували. Він навіть одного разу ще їй написав, було таке, скріни є, мовляв, та що там твоя кави, бо без води ані кави, ані людини не буде, бо вода - то життя.

А потім якось побачилися вони, випадково, на Звіринецькій, і - і пропали, одразу, в очах одне одного тонуть, сердечка блогерські торохкотять - закохалися одне в одного. Ну, а потім той Водомисл і зізнався, що давно в Кавомиру закоханий, на всі її блоги підписаний, хотів так увагу її привернути на себе.

Ото стоять, п'ють, вона - каву, він мінералки якоїсь собі взяв. Червоніють, не знають що одне одному сказати. А тут культуристи мимо йдуть і кажуть до Водимисла: "Водомисле, а нумо з нами траву курити? Нам якісну з Турції прислали. З тебе вода нормальна на мокрий, і ще пак півторашок, щоб нас потім не сушило". А Кавомира теж траву любила (тільки в блогах про неї не розповідала), то вона така, а можна я з вами? Ну, взяли і її, не лєва ж якась тьолка - з Водомислом же стоїть, а він - з розумних блогерів, все про воду знає.

От так Кавомира і Водомисл стали зустрічатися, колоборації по блогам навіть два рази робили, потім діти в них пішли: дівчат кавовими іменами називали, а пацанів - водянистими. Потім вони свій магазин кави та води відкрили, а потім той бізнес на мережу по Україні перетворили, Ка-Ве-Ме, може бачили ото є такі супермаркети у нас - так то вони і є. Кава-Вода-Магазін розшифрофується. Отак просто. Бо все в житті просто, якщо ти знаєшся на своїй справі. Отака от історія, про жізнь.

Самі як, кавославні?