Коли гучність на повну
Барабанні перетинки геть не чують нічого - вони лише годують мозок спраглий до звуку, який любить баси і високі ноти мелодій, що гармонійно поєднані під розмірений біт. Дощ і море, вітер й вогонь, звучать для них майже однаково, для них це просто робота - повідомляти про зміну рівня шуму довкола.
Вони не розуміють музику - їм дико, чергове крещендо розганяє кров до рівня фортіссімо, і сироти шкірою біжать у відповідь - мозок насичений звуком по вінця! Перетинки швидко сортують пассажі струнних і духових, поки ударні й баси створюють океанські глибини, від яких аж скаче тиск, намагаючись стишитись на звуках рояля.
Тиша, на долю секунди, і гітарне арпеджио у фіналі лоскоче нейрони, а мозок тим часом розносить на атоми...
Десь пару хвилин збирається до купи, він кришталево чистий. Відтепер у ньому лише дві думки: те саме, і гучність - на всю. Перетинки хапаються за голови - ми ж тільки відпрацювали! Але баси вже гудять, губна гармошка оголошує наново старт для трамбонів і низьких октав на роялі: баси нарощують масу, баси повільно і впевненно заповнюють весь об'єм. Ударні, як далека гроза, наближаються стрімко. Але не зараз - дощ тільки збирається, Він вдарить от-от. Після скрипки - саме час!
Ллється, шумить, вирує буря!
Тиша... Скрипка, гітарне арпеджио. Тиша... Мозок - розпилений буревієм звуків.
Музика збирає і розбирає його як хоче сама, музика вивертає і крутить сінапси, струшуючи з них пил завченної буденності. Музика лине надалі, огортаючи тіло і гріючи душу. Я скидаю із себе цей день.
І наново все: плей і гучність на всю. Я мушу розчинитися в просторі звуків, розчинитися в ньому, плисти з ним Всесвітом до самої коди під ритм-гітару. Щоб зібрати себе у щось новітнє і ціле. Згодом.
А поки - наново тисну плей і тисну педаль гучності до підлоги.
- Полетіли?
- Летімо! На звук, до свободи! Згоден?
- Так, згоден. До купи зберемо себе вже після фінальних акордів. А поки - буря і дощ, вітер і море, шурхіт і дзвін, водоспади й вогонь, Слухай їх, слухай дитино, щоб скинути з себе турботи чергового буднього дня.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!