Кава "3-v-1"
Спека дзижчить шершнем, готова вжалити щосекунди. Відмахуюся від неї, тікаю від неї, пірнаю від неї у горнятко з теплою кавою "три-в-одному" з пакетика.
Плаваю в каві, гріюся, тану, тону, дивлюся крізь горнятко на світ. А у світі - спека, спекатися бажає людей, шершнів, вітру, цигаркового диму, шовковиці, якою всіяна земля.
Мурахи ледве волочать напівзгнилі ягоди шовковиці, намагаються запхати їх до мурашника, вони не пролазять. Мурахи сваряться, матюкуються, викликають бригаду з розширення дверей до мурашників, платять їм гроші, роблять ширші двері, роблять ремонт мурашника.
Двері тепер широкі. В мурашник заходить спека, мурашник захоплює спека, мурахи викликають бригади архітекторів, які відновлять їм вентиляцію чи принаймні допоможуть встановити якусь спліт-систему. Нічого не виходить - спека вміє заходити і не вміє виходити, голим кондиціонером спеку не налякати. Мурахи лягають спати.
Їм сниться маленька шовковиця, вони хочуть свої старі двері і прохолоду. Їм сниться, як вони роблять собі горнятко кави. Вони висипають каву з пакетика до горнятка, заливають кип'яток, мішають ложечкою, за яку я хапаюся і вистрибую з горнятка.
Мені добре - на вулиці ніч, а вночі спека спить і не дзижчить. Я вибираюся обережно поміж мурах, щоб їх не побудити раніше часу - вони насолоджуються гарячою кавою "три-в-одному" до ранку і мріють про старі двері, через які я повертаюся - до реальності, щоб додати цукру у каву, бо мені вона не солодка. ;)
Липень, 2020
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!