Крига. Вітер. Два собаки
Вчора вранці гуляв зі своїм собакою. В мене спортівний рєдкий чорний такс: кліренс низький, аеродинамічна форма кузова, дурний характер, слабка керованість, але собака потужний - пес прудкий, сильний настіки, що як зустрічає, то може і з ніг збити від радості. Таких собак в Україні лише двоє: у мене, і ще в якоїсь людини, якій колишній хазяїн цуценя продав - їх двоє мамка привела. Загалом, хароший собака - всі його люблять, він нас любить, не палить (в хаті), все добре. Але вийшов пес вчора на кригу.
Собака не йде - ковзається - лапи як були літні, так і лишилися - на собаку зимовий протектор на лапи в комплекті не йшов. Тут вітер сильний дує, і його помалу починає зносити – я прозрів, смішно стало, але просуватися далі не можу: сміюся і боюся впасти одночасно.
Але ми вже в русі, а пес на повідку, і відчуваю, що не можу справитися з керуванням, а в пса не має зчеплення з дорогою – він ледве утримується. І тут несе помаленьку, відчуваю, і мене, я ж бо теж на кризі стою – порив вітру сильний, а в мене – парусність велика.
Неподалік йде дівчина з геть малолітражним псом – щось з болонок, то їх теж здуває, і я бачу, як її суне вбік купи листя, що ще з осені лежить неприбране! Пощастило, хоч падати буде м'якше – заздрю їй.
Йде дядько (без собаки). Стає перед кригою і довго на нас дивиться-дивиться, мовчить, потім щось мугикає собі під ніс, і вирішує йти по краю криги, де ще снігу трохи лишилося. Робить пару кроків, потім розвертається і йде обходити з іншого краю двору, де мало хто ходить: крюк метрів двісті з гаком, але – безпечніше.
От він з нас трьох самий розумний і виявився: маєш зчеплення з власними нейронами – буде зчеплення з землею і зможеш пересуватися. А як нема розуму в голові – не виводь пса на кригу, а тим більше двох.
Мій такс несеться, малолітражне з болонок вилітає нам на зустрічну...
...Помалу встаю, потираючи вдарену п'яту точку і йду діставати дівчину – її ноги стирчать з купи листя. Собаки обидві поруч, неушкоджені (от правда, що чотири колеса краще ніж два!). Повз нас проїздить двірник комунальної служби, розсипаючи пісок.
З іншого боку двору пересувається дядько (той що бе собаки) і чогось сміється.
Фінал.
Запоріжжя, 19 січня 2017 р.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!