Тихе місто
У порожньому місті тихо, завмерли всі двері. У порожньому місті спокійно, брудно, волого. Нікуди ніхто не ходить догори чи до долу, праворуч чи ліворуч не перетинаються нічиї курси, напрямки прямо і назад скасовані. Ескалаторами, що стоять без моторів, іноді пересувається пил і залишки обгорток від шоколадних батончиків чи чіпсів, які не розкладаються.
Сигаретний кіоск зітлів, пачки в целофанових скафандрах вижили - лишилися недоторкані водою. Їх прикриває порох з кістяка продавця.
Вітер гуляє поміж розвішеними кістками, що одна об одну стукотять, розвішані стовпами та деревами. Коли місто перетворювалося на пустку, то його мешканці дозволяли собі такі розваги.
Тут лишилися тільки коти, якась бенгальська порода, тільки мутована. Вони худі, високі, витончені і дуже стрибучі. Вони не нявчать. У них брунатні тупі зуби, схожі на наждачний папір. Ними вони пиляють кістки, бо окрім кістної муки тут більше немає що їсти.
Це. Тихе. Місто.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!