🎭 Дивний щоденник 🎨

До батьків. Таксі, водій незадоволений псом в машині, пес незадоволений машиною, доця незадоволена псом, з якого крапає слина їй на руки. Доця заявляє про це на все таксі - таксист підозріло мовчить.

У батьків. Добре і спокійно, як вдома. Згадуємо рік. Салати, м'ясо, перцівка, коньяк, соки-води, м'ясо-м'ясо-м'ясо. Фотографуємось, говоримо, їмо, сміємось. Згадуємо і сподіваємось.

Таксі, до кума. Попередили про пса таксиста. Напівтакс вже спокійніший. Таксист - спокійний. Доня не жаліється що з пса капає слина - її насварили і сказали, що в таксі треба їздити мовчки, особливо маленьким дівчинкам, які не хочуть йти до кума пішки.

Під'їзд, ліфт, двері, стіл.

Салатів - море!

Подарунків - гора!

Текіли - літра! Але сіль і лимон після п'ятої вже не лізуть, а текіла - лізе.

Сир, оливки, зелений салат, курка з ананасами, курка з мандаринами, ще якась курка і качка з яблуками, яку зашили нерівним нехірургічним швом. Стіл - мрія орнітолога-садовода, одним словом.

Риба - смачнюща, бо з вершками і лимоном. Ром - смачнющій, бо з колою і льодиком. Дружина каже - їж льод, його багато. Додаю ще крижинку до склянки - смачненько таки і тверезить.

Одинадцята п'ятдесят. Бенгальських вогників - всім по два. Шампанського - всім по п' ятдесят. Десять, дев'ять, два, один! Дзвін, запах згорілої серібрянки, пес - гавкає, вмикнули світло, подарунки. Гребемось у подарунках: коробки тріщать, скотч скрипить, шуршить пакувальний папір, роздираються ялинки, кульки, Санта-Клауси. Всім трохи радості і здивування.

Пити, їсти, грати, сміятися, дозвонилися нарешті всім родичам через стільникові мережі, що нарешті працюють після звиклого новорічного падіння, коли ніхто нікому не може додзвонитися. Рятує вайбер. Додзвонився якомусь чуваку, який геть не мій дядько - привітали одне одного, теж нормально.

Пити, їсти, тости, сміх, спогади. Пити і спати.

2020 пішов до сраки. Ну, вітаю тебе, 2021. Час вигуляти пса ;) - йому ще додому в таксі їхати.

Запоріжжя, 1 січня 2021