14. Вже за дощами геть небес не видно...
Вже за дощами геть небес не видно.
І стигле сонце впало в ситі хмари.
Земля розкрилась хижо і невинно.
Вода її то пестить, то ударить.
Дерева роздяглися якось швидко.
Тонке те листя, й зайве навіть нині.
Із поглядів прискіпливих відлита,
Зима зітхне сніжинок павутинням.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.