59. Може, тепер, ну а, може, вчора ще...
Може, тепер, ну а, може, вчора ще,
Чи післязавтра, або й ніколи
Наше сумління було зашореним,
Кожна душа – безнадійно кволою.
Осінь вже скинула жестом скромної
Жінки розкішну білизну сонячну.
Очі її безнадійно втомлені,
Хмари тривоги ростуть над скронями.
Ще худорляві дерева вірили:
Щось зародилось між листям втраченим.
Може, жорстокими, може, щирими
Станемо взимку. Це має значення?
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.