40. Море дарує знаки, ділить час на сегменти...
Море дарує знаки, ділить час на сегменти.
Стигнуть у храмах неба крики голодних чайок.
Хвилі про щось белькочуть так ритмічно й буденно.
Берег їх зупиняє. Прозою. Як звичайно.
Всякі «чому» й «для чого» втомлені й недоречні.
Хтось доповзе до смерті, інший любов дістане.
Море чекає звершень. Море не любить зречень.
Там хоч вода чи пам’ять? Вічна. Безмежна. П’яна.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.