57. Здається, осінь знецінена...
Здається, осінь знецінена
Через шляхи до депресії:
Іржа та сірість за змінами
В арифметичній прогресії.
Здається, небо не падає,
Бо голе гілля затримує.
А душі – сяйвом і вадами
Волають вперто за зимами.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.