26. А зима як звичайно - любить, проте, січе...
А зима як звичайно -
любить, проте, січе.
І чорніють дні січня,
на недосніжжя хворі.
Ніби й є щось печальне
в тому. Чи лиш просте?
Ми тікаємо звідти.
Всі. Поодинці й хором.
І плетемось словами -
стежка така вузька!
Чим сформуємо літо?
В нас же тепла - уламок!
Як думки не заламуй -
мрії зима спекла.
Нам би снігу... Зробити
свій невагомий замок.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.