47. Пахне пам’яттю теплий жовтень...
Пахне пам’яттю теплий жовтень.
Сонце сміх заховало в листі.
Небо осені ласки повне.
На вустах – ніби меду присмак.
І туманить солодким соком
Кожну думку. А холод – близько.
Відчай в’ється, але глибоко
Під палким шепотінням листя.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.