21. Земля поблідла...
Земля поблідла.
Міцно, аж до болю,
її зима цілує у рамена.
Жагучий вітер
пусткою німою
спішить. Куди - не знає достеменно.
Пополотніло
несміливе сонце.
По обрій сяйво срібне розлилося.
І сильне тіло
лісу (вчора - чорне)
тепер за сивим губиться волоссям.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.