48. Запах осені, як вино, затуманить мрії...
Запах осені, як вино, затуманить мрії.
Ласка сонячна нетривка і така жадана!
Стати листям думки нав’язливі не зуміють.
Осінь – звабниця. І руда. І чиясь кохана.
Все ще пристрасне й ледь сумне. Чомусь присмак гіркне.
Ненав’язливий час спокійно кудись прямує.
Хмари-пристані зачекались вітрів і віршів.
Вогкість зрошує в серці плутане «Алілуя».
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.