Повелитель Рою

Червоне світло пульсувало, відкидаючи на стіни оранжереї зловісні, танцюючі тіні. Ритмічний, заспокійливий імпульс змінився на гучний, тривожний сигнал, що бив по нервах, як молот по ковадлу.

— Санітарна... підпрограма? — прошепотів Кріп, відступаючи від центрального кристала. — Звучить не дуже дружелюбно.

— Це означає, що система вважає мене вірусом, — швидко відповів Дан, його мозок лихоманково аналізував ситуацію. — І вона йде, щоб його видалити. У нас десять хвилин.

— Біжимо! — вигукнув Кріп. — Назад, геть із цього лісу!

— Ні! — відповідь Дана була твердою. — По-перше, ми не знаємо, що це. Можливо, воно швидше за нас. По-друге, ця оранжерея — наше єдине укриття. Ця стежка, цей купол... вони захищають нас від місцевої фауни. І, можливо, вони послаблять і те, що йде за нами.

Він окинув поглядом величезну залу.

— Ми не будемо тікати. Ми будемо готуватися до бою. Тут.

Кріп дивився на нього, як на божевільного, але сперечатися не став. За останні дні він засвоїв один урок: божевільні плани Дана мали звичку спрацьовувати.

— Що робити? — запитав він, дістаючи з сумки свої колби.

— Мені потрібна твоя найкраща отрута. І щось, що може сповільнювати. Будь-що.

— У мене є інгредієнти для [В'язкої смоли]. Якщо кинути її під ноги, вона створить липку калюжу.

— Ідеально. Роби.

Поки Кріп гарячково розкладав свою портативну лабораторію, Дан почав вибудовувати оборону. Часу на створення повноцінної армії не було. Йому потрібні були спеціалізовані юніти.

Він почав викликати своїх жуків, але цього разу він не створював «щити». Він відкрив конструктор видів і, використовуючи шаблон розвідника, почав його модифікувати. Він пожертвував [Псі-камуфляжем], який тут був непотрібний, і вклав усі ресурси в одне — швидкість. Він створив юніта, що був не солдатом, а живою, швидкою приманкою.

[Створено: Хітиновий бігун (1)]

[Здоров'я: 5/5]

[Захист: 1]

[Швидкість: 25]

Він створив чотирьох таких бігунів. П'ятим був його єдиний, що залишився, [Хітиновий захисник]. Шостим, останнім у його ліміті, він вирішив викликати з новоствореного архіву.

[Викликати з архіву: Хітиновий новобранець (Панцир-Щит)]

[Вартість мани: 10 (подвоєна)]

Це було дорожче, але воно того варте. Його маленький загін складався з двох міцних «танків» і чотирьох неймовірно швидких «приманок».

— П'ять хвилин! — крикнув Кріп, який якраз закінчував варити смолу.

Дан почав розставляти свої фігури. Двох бігунів він відправив до входу в оранжерею, наказавши їм ховатися за скам'янілими рослинами. Ще двох — у глибину зали, на фланги. Два його танки стояли прямо перед ним і Кріпом, утворюючи останню лінію оборони біля центрального п'єдесталу.

— Готово! — Кріп простягнув йому дві колби з густою чорною смолою і три дози найсильнішої отрути, яку він міг створити.

Дан наніс отруту на жвала своїх двох танків.

— Дві хвилини, — сказав він, і його голос був спокійний. Адреналін витіснив страх, залишивши лише крижану концентрацію.

Час сплив.

Червоне світло на кристалі згасло. Гучний сигнал тривоги замовк. Настала раптова, гнітюча тиша.

І в цій тиші вони почули це. Не звук. Відчуття.

З боку входу в оранжерею щось наближалося. Це була не одна істота. Їх було багато. І вони рухалися синхронно, безшумно, з лякаючою ефективністю.

На порозі арки з'явилася перша постать.

Вона була гуманоїдною, але не мала обличчя. Її тіло було зроблено з гладкого, білого матеріалу, схожого на кераміку, і по ньому бігли тонкі, блакитні світлові лінії. В одній руці вона тримала енергетичний скальпель, що випромінював тихе гудіння.

[Санітар (Підпрограма). Рівень 10]

[Тип: Конструкт]

[Мета: Видалення аномалії]

За першим з'явився другий. Третій. Четвертий. П'ятий.

П'ять білих, безликих фігур, що рухалися, як єдиний організм. Вони зупинилися біля входу, їхні голови синхронно повернулися, скануючи приміщення.

Дан відчув, як по спині пробіг холод. Він очікував монстра. Величезного, страшного. Але це було гірше. Це були не монстри. Це був антивірус. Бездушний, ефективний, що прийшов виконати свою роботу.

Один із Санітарів підняв руку і вказав прямо на Дана.

[Аномалію виявлено. Починаю процедуру видалення.] — пролунав у голові Дана холодний, механічний голос.

П'ять фігур одночатно, безшумно кинулися вперед.

Дан віддав перший наказ.

Його два бігуни, що ховалися біля входу, вискочили зі своїх укриттів і кинулися в різні боки, намагаючись відволікти ворогів.

Але Санітари їх проігнорували. Вони не реагували на рух. Вони йшли за конкретною ціллю — за джерелом «вірусу». За Даном.

План А провалився.

— Кріпе, смола! — крикнув Дан.

Алхімік кинув обидві колби перед наступаючими конструктами. Вони розбилися, і густа чорна смола розлилася по обсидіановій підлозі.

Троє Санітарів, що бігли попереду, наступили в неї. Їхній рух миттєво сповільнився. Вони застрягли. Але двоє інших, що бігли по боках, обійшли пастку і продовжили свій невблаганний рух.

Тепер черга другого ешелону. Два бігуни, що ховалися на флангах, отримали наказ атакувати. Вони врізалися в ноги Санітарів.

[0]

[0]

Їхні слабкі жвала не змогли навіть подряпати керамічну поверхню. Але вони виконали своє завдання — відволікли їх на долю секунди.

Санітари, не зупиняючись, одним рухом своїх енергетичних скальпелів розрізали бігунів навпіл. Два ментальних зв'язки згасли.

Але ця секунда дала Дану змогу. Два його танки, два броньованих, отруєних захисники, кинулися вперед і врізалися в ноги двом вільним Санітарам.

[-1]

[-1]

[Ціль отруєна!]

[Ціль отруєна!]

Шкода від отрути почала діяти.

[-10], [-10], [-10]...

Санітари зупинилися. Їхні безликі голови опустилися вниз, дивлячись на маленьких комах, що вчепилися в їхні ноги. Їхня програма, схоже, не передбачала такого типу атаки — низької фізичної шкоди, але високої шкоди від статусного ефекту. Вони на мить «зависли», аналізуючи нову загрозу.

І в цей момент три Санітари, що застрягли в смолі, нарешті вирвалися з неї і рушили вперед.

П'ять проти двох танків, Дана і Кріпа. Бій тільки починався.