Глава 36. Народження Гарпій
План Молота був елегантним у своїй жорстокості. Він перетворив увесь Застиглий Ліс на клітку, і тепер чекав, поки звір усередині ослабне. Але він не врахував одного: звір у клітці не слабшав. Він еволюціонував.
— Нам потрібен шовк. Багато шовку, — сказав Дан, і його голос луною відбився від стін їхньої печери-майстерні. — І кристали. Усе, що ти зможеш знайти.
Почалося полювання, але тепер воно було схоже на роботу промислового конвеєра.
Дан виходив на промисел, і його «свідомість рою» працювала на межі. Він розділив свою армію з вісімнадцяти [Химер-Мисливців] на три окремі ударні групи. Кожна група з шести бійців діяла автономно, але під його єдиним, централізованим контролем.
Перша група прочісувала північний сектор лісу, друга — південний, третя залишалася в резерві, готова прийти на допомогу або перехопити особливо велику здобич. Кріп йшов разом з резервною групою, вказуючи на місця з найбільшою концентрацією [Кришталевих павуків] і збираючи додаткові алхімічні інгредієнти.
Тактика була відпрацьована до досконалості. Розвідники з [Псі-камуфляжем] знаходили гніздо. Група безшумно оточувала його. За командою Дана починалася атака. [Нейротоксин] миттєво паралізував жертв, а потім починалася швидка, холоднокровна зачистка. Жодного ризику. Жодного шансу для ворога. Це було не полювання. Це був збір врожаю.
Весь цей час один-єдиний розвідник, найнепомітніший з усіх, сидів на верхівці найвищого кришталевого дерева на краю лісу. Він, як мовчазний вартовий, спостерігав за табором «Грифонів». Він бачив, як Громило нетерпляче ходить туди-сюди. Він чув уривки їхніх розмов, донесені вітром. «...скільки ще чекати? Він там здох уже давно...» «...наказ Молота — чекати. Він щось задумав...» Ця постійна загроза лише підганяла Дана і Кріпа.
Печера перетворилася на справжню фабрику. Гори [Кришталевих осколків] і [Скам'янілого павучого шовку] росли з кожною годиною. Ядро Рою невпинно працювало, перетворюючи кристали на [Біомасу].
А Кріп, досягнувши рівня Майстра, творив справжню магію. Він більше не був просто алхіміком. Він став ремісником. Він годинами сидів над шовком, обробляючи його реагентами, розчиняючи до стану рідини, а потім, пропускаючи через спеціальний кристалічний фільтр, знову перетворював на тканину. Але тепер це була не просто тканина. Це був легкий, як повітря, але міцний, як сталь, напівпрозорий матеріал, що випромінював ледь помітне сріблясте сяйво.
Поки Кріп працював руками, Дан працював розумом. Його «людська» свідомість відпочивала, а «рій» був занурений в конструктор видів. Він проектував свого першого літаючого прислужника. Кожна деталь мала значення. Він зменшив вагу хітинового панцира на 30%, пожертвувавши захистом заради аеродинаміки. Він перетворив середню пару кінцівок на гострі, хапальні пазурі для атаки з пікірування. Він додав хвостові стабілізатори для маневреності. Це була робота інженера, що створює ідеальний винищувач.
Нарешті, через два дні напруженої праці, все було готове. Кріп простягнув Дану стопку з вісімнадцяти ідеальних, легких, як пір'їна, [Армованих шовкових мембран].
Дан взяв одну з них. Він підійшов до Ядра. Він вибрав одного зі своїх [Химер-Мисливців] і активував новий, щойно розроблений шаблон.
[Створити вид: Химера-Гарпія] [Необхідні компоненти: [Химера-Мисливець] (1), [Армована шовкова мембрана] (1), 150 Біомаси]
Мисливець підійшов до Ядра і був поглинутий ним разом з мембраною. Ядро спалахнуло яскравим світлом, і через кілька секунд з нього з'явилася нова, досконала істота.
Вона була стрункішою і граціознішою за своїх наземних родичів. Її тіло було вкрите гладким, чорним хітином. Замість кількох пар ніг у неї тепер були гострі, загнуті пазурі, як у хижого птаха. А з її спини виростали два величних, напівпрозорих крила, що виблискували сріблом у світлі печери.
Істота безшумно змахнула крилами і плавно піднялася в повітря, зависнувши на місці.
[Химера-Гарпія. Рівень 1] Тип: Літаючий прислужник Навички: Політ, Атака з пікірування, Кришталевий камуфляж.
Дан і Кріп, задерши голови, мовчки дивилися на першого представника нового виду. Дан відчув її через [Ройовий Зв'язок] — відчуття повітряних потоків, тривимірний простір, п'янке почуття свободи.
Він подивився на стопку з сімнадцяти мембран, що залишилися. Його шлях до свободи був намальований у повітрі.
— Чудово, — прошепотів Дан, і в його очах відбилося сріблясте сяйво крил його нового творіння. — Залишилося створити ще сімнадцять.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!