Зміст
  • Говорящий пес
  • Дослідження та наука важливіше за все!
  • Розумний ліфт
  • Фірма з виробництва молочних продуктів. Директор скликає нараду.
  • Товариство індивідуалістів
  • Метеорит
  • Психлікарня
  • Математична задача
  • До праці
  • Як я став багатим, нічого не розуміючи
  • Каскадер
  • Боксуй!
  • Кардіоеліксир
  • Пограбуй мене
  • Ворони
  • Пошук роботи
  • Неслухняна миша
  • Королева, устриці, кішка
  • Вуха
  • Камінь, ножиці, документ
  • Чарівник і диригент
  • Добрий кусачка-песик
  • Найхитріша бабуся і найдогадливіший дідусь
  • Діамантова корона
  • Хворобливий лікар
  • Качка в покоях мільйонера Джонсона
  • Мода на дивні речі
  • Довгий торт
  • Студія надокучливої реклами
  • Пальто для крокодила
  • Тапочки для тарганів
  • Математика для дурнів
  • Корисна недуга
  • Їжа, що розмовляє
  • Загар
  • Беззубий гризун
  • Страхи
  • П’яні мухи
  • Нобелівський лауреат
  • Риболовля в робочий день
  • Подяка директору
  • Вивіска
  • Хірург з почуттям гумора
  • Бабуся та криміналітет
  • Фірма
  • Правда чи брехня?
  • Хто першим встав, того й капці
  • Смертна карма
  • Інтерв'ю з потопаючим
  • Натюркот
  • Побачення
  • Хитрість сніговика
  • Кокетливий кухар
  • Вірний слуга
  • Лікарь
  • Переконувач додому
  • Виновний
  • Терапія лінивості
  • Взлом
  • Щур
  • Оскар
  • Сімейне щастя
  • Трошечки одесит...
  • Заборони
  • Їжа, що розмовляє

    — Ой, а якийсь ти, огірочку, неповний, — сказала помідорка. — Що з тобою сталося?

    — А це мені попку обрізали, — відповів огірочок, — бо хочуть порізати мене в салат.

    — І мене хочуть порізати в салат, — сказала помідорка.

    — І мене, — сказала цибулька.

    — І мене, — сказала морквинка.

    Насправді овочі розмовляли не самі. За кожного з них говорив Семен Степанович Горицький, серйозний на вигляд чоловік років сорока. Говорив за них і при цьому рухав ними пальцями, ніби між продуктами й справді відбувалася розмова. Причому дія овочевої бесіди відбувалася за столиком одного з дорогих ресторанів міста. Зображаючи різноманітні сценки з їжею, Степан Семенович зовсім не звертав уваги на сусіда за столиком. Навпроти нього сидів високий чоловік у дорогому строгому костюмі — Петро Іванович Серебров. Стурбовано спостерігаючи за вкрай дивною грою з продуктами свого інфантильного сусіда, Петро Іванович часто поглядав на годинник і озирався навколо.

    Ситуація й справді виглядала дуже дивно. Дорослий чоловік, доволі солідної зовнішності, зображував розмову продуктів і рухав ними по всьому столу. І це — в центрі залу доволі відомого в місті ресторану. Персонал та інші відвідувачі з цікавістю спостерігали за тим, що відбувається.

    Досхочу награвшись, Горицький припинив продуктовий діалог і серйозно подивився на Сереброва.

    — Петре Івановичу, а чого це ви весь час мовчите? — запитав він. — Ми ж прийшли сюди укласти з вами солідний контракт. Чому не починаєте переговори?

    — Я чекаю, коли ви перестанете розмовляти з овочами, Семене Степановичу.

    — А ось і ваша перша помилка, пане Серебров. Я ж не розмовляю з овочами. Я розмовляю замість них! У партнерських стосунках принципово важливо дотримуватися чітких формулювань, які реально відображають дійсність. Викривляти інформацію або підміняти поняття — абсолютно неприпустимо! Зрозумійте, ми укладаємо з вами контракт на десять мільйонів доларів. Це дуже великі гроші як для мене, так і для вас. Ми з вами відкриваємо новий перспективний проєкт. І між нами не повинно бути непорозуміння. А ще ви озираєтеся на інших відвідувачів ресторану, мовляв, що вони про нас подумають? А моя думка вас не цікавить? Саме я ваш партнер, а не вони всі. Ось ви весь час дивитесь на годинник, а між тим переговорів про проєкт не починаєте. Це означає, що ви не цінуєте ні мій час, ні свій власний. Чому ви одразу не спитали мене, чому я бавлюся з їжею, наче чотирирічна дитина? Як можна мати справу з людиною, якщо вона навіть не цікавиться причинами поведінки партнера? Я не хочу під час роботи з вами щоразу впиратися в стіну нерозуміння.

    Петро Іванович замислився. Він явно не очікував саме такого початку ділових переговорів. І замислитися було над чим.

    Мовчання тривало недовго.

    Серебров підсунув до себе тарілку з овочами й узяв до рук помідор.

    — Привіт, огірочку, як справи? — сказав він дитячим голосом замість овоча.

    — Привіт, помідорко, давай робити салат.

    Степан Михайлович, який уважно спостерігав за співрозмовником, виразив крайню зацікавленість.

    — Я бачу, Петре Івановичу, щоб зрозуміти мої мотиви, ви вирішили поставити себе на моє місце, — прокоментував він. — Це обнадіює.

    Серебров продовжував виставу з продуктами й при цьому також вкладав у неї цілком певний сенс.

    — Огірочку, давай у салатик підуть дві помідорки й один огірочок?

    — Ні, так нечесно. Треба, щоб огірочків і помідорок було порівну.

    — Гаразд, домовилися.

    Горицький буквально не зводив очей зі співрозмовника. Ніхто в залі й припустити не міг, наскільки серйозно розмовляють дорослі чоловіки, балакаючи овочами, наче малі діти.

    — А тепер ви демонструєте свою здатність до компромісу, — здогадався Семен Степанович. — Думаю, з вами все-таки можна мати справу, Петре Івановичу. Я готовий підписати з вами контракт.

    Вони мовчки підвелися зі своїх місць і міцно потисли один одному руки.

    Біля барної стійки стояли два офіціанти й розмовляли між собою.

    — Ти бачиш, наче такі солідні клієнти, а розмовляють з їжею.

    — Ага, причому спочатку один бавився з овочами, а потім почав інший. Може, це якась психічна хвороба? І вона заразна?

    — Якщо заразна, то тримайся від них подалі й рота прикривай рукавом, щоб не підхопити заразу. А якщо дадуть чайові — руки одразу помий. І гроші продезінфікуй спиртом, про всяк випадок.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.