Їжа, що розмовляє
— Ой, а якийсь ти, огірочку, неповний, — сказала помідорка. — Що з тобою сталося?
— А це мені попку обрізали, — відповів огірочок, — бо хочуть порізати мене в салат.
— І мене хочуть порізати в салат, — сказала помідорка.
— І мене, — сказала цибулька.
— І мене, — сказала морквинка.
Насправді овочі розмовляли не самі. За кожного з них говорив Семен Степанович Горицький, серйозний на вигляд чоловік років сорока. Говорив за них і при цьому рухав ними пальцями, ніби між продуктами й справді відбувалася розмова. Причому дія овочевої бесіди відбувалася за столиком одного з дорогих ресторанів міста. Зображаючи різноманітні сценки з їжею, Степан Семенович зовсім не звертав уваги на сусіда за столиком. Навпроти нього сидів високий чоловік у дорогому строгому костюмі — Петро Іванович Серебров. Стурбовано спостерігаючи за вкрай дивною грою з продуктами свого інфантильного сусіда, Петро Іванович часто поглядав на годинник і озирався навколо.
Ситуація й справді виглядала дуже дивно. Дорослий чоловік, доволі солідної зовнішності, зображував розмову продуктів і рухав ними по всьому столу. І це — в центрі залу доволі відомого в місті ресторану. Персонал та інші відвідувачі з цікавістю спостерігали за тим, що відбувається.
Досхочу награвшись, Горицький припинив продуктовий діалог і серйозно подивився на Сереброва.
— Петре Івановичу, а чого це ви весь час мовчите? — запитав він. — Ми ж прийшли сюди укласти з вами солідний контракт. Чому не починаєте переговори?
— Я чекаю, коли ви перестанете розмовляти з овочами, Семене Степановичу.
— А ось і ваша перша помилка, пане Серебров. Я ж не розмовляю з овочами. Я розмовляю замість них! У партнерських стосунках принципово важливо дотримуватися чітких формулювань, які реально відображають дійсність. Викривляти інформацію або підміняти поняття — абсолютно неприпустимо! Зрозумійте, ми укладаємо з вами контракт на десять мільйонів доларів. Це дуже великі гроші як для мене, так і для вас. Ми з вами відкриваємо новий перспективний проєкт. І між нами не повинно бути непорозуміння. А ще ви озираєтеся на інших відвідувачів ресторану, мовляв, що вони про нас подумають? А моя думка вас не цікавить? Саме я ваш партнер, а не вони всі. Ось ви весь час дивитесь на годинник, а між тим переговорів про проєкт не починаєте. Це означає, що ви не цінуєте ні мій час, ні свій власний. Чому ви одразу не спитали мене, чому я бавлюся з їжею, наче чотирирічна дитина? Як можна мати справу з людиною, якщо вона навіть не цікавиться причинами поведінки партнера? Я не хочу під час роботи з вами щоразу впиратися в стіну нерозуміння.
Петро Іванович замислився. Він явно не очікував саме такого початку ділових переговорів. І замислитися було над чим.
Мовчання тривало недовго.
Серебров підсунув до себе тарілку з овочами й узяв до рук помідор.
— Привіт, огірочку, як справи? — сказав він дитячим голосом замість овоча.
— Привіт, помідорко, давай робити салат.
Степан Михайлович, який уважно спостерігав за співрозмовником, виразив крайню зацікавленість.
— Я бачу, Петре Івановичу, щоб зрозуміти мої мотиви, ви вирішили поставити себе на моє місце, — прокоментував він. — Це обнадіює.
Серебров продовжував виставу з продуктами й при цьому також вкладав у неї цілком певний сенс.
— Огірочку, давай у салатик підуть дві помідорки й один огірочок?
— Ні, так нечесно. Треба, щоб огірочків і помідорок було порівну.
— Гаразд, домовилися.
Горицький буквально не зводив очей зі співрозмовника. Ніхто в залі й припустити не міг, наскільки серйозно розмовляють дорослі чоловіки, балакаючи овочами, наче малі діти.
— А тепер ви демонструєте свою здатність до компромісу, — здогадався Семен Степанович. — Думаю, з вами все-таки можна мати справу, Петре Івановичу. Я готовий підписати з вами контракт.
Вони мовчки підвелися зі своїх місць і міцно потисли один одному руки.
Біля барної стійки стояли два офіціанти й розмовляли між собою.
— Ти бачиш, наче такі солідні клієнти, а розмовляють з їжею.
— Ага, причому спочатку один бавився з овочами, а потім почав інший. Може, це якась психічна хвороба? І вона заразна?
— Якщо заразна, то тримайся від них подалі й рота прикривай рукавом, щоб не підхопити заразу. А якщо дадуть чайові — руки одразу помий. І гроші продезінфікуй спиртом, про всяк випадок.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!