Збірка гумористичних оповідань

Людина тоне в морській безодні й кричить:

— Рятуйте! Допомо... жіть!

До нього підпливає човен із кореспондентом. Той хапає його за руку й утримує на поверхні води.

— Добрий день! — каже репортер. — Газета «Політичні новини». Як вас звати?

— Анатолій Самсоненко.

— Що ви робите тут, серед морських хвиль?

— Власне кажучи, тону, — відповідає потопаючий.

— Це чудово! Отже, ви відпочивальник. Як вам наші пляжі? Чи не занадто брудно?

— Про бруд нічого доброго сказати не можу. Навколо забагато води. Мені здається, це недогляд міської влади.

— Ох уже ця міська влада! А як вам тонується? З вас не брали за це додаткової плати?

— Ні. В Одесі тонути може абсолютно безкоштовно будь-хто охочий. Це право за народом поки що зберігається.

— Прекрасно! На щастя, кожен відпочивальник має право вибору — тонути самостійно або за помірну плату орендарю пляжу. Демократія — це благо, і ви тому живий... тобто яскравий доказ. Анатолію, що ви любите робити у вільний від потопання час?